27 березня на чернігівському стадіоні «Юність» провели щорічний турнір для дітей та підлітків з легкої атлетики та загальної фізичної підготовки у пам’ять про загиблого захисника, спортсмена Дениса Пономаренка на позивний «Аскет» У програму турніру включили вправи, які найбільше любив Денис.

З 2015 до 2017 року Денис Пономаренко служив у полку «Азов». Повернувшись до цивільного життя, займався національно-патріотичним вихованням дітей, був інструктором з військової підготовки для цивільного населення. З початком повномасштабного вторгнення «Аскет» долучився до підрозділу тероборони «Азов-Київ». Загинув внаслідок рашистського обстрілу неподалік села Мощун на Київщині 16 березня 2022 року.

Багато хто знав його як «Артура Ракету» та «Аскета», але для всіх він був світлим променем, завжди усміхнений, доброзичливий та щирий. Багатогранність особистості Дениса не мала меж, бо він завжди прагнув бути кращою версією себе.

«Денис був різносторонньою людиною, займався нумізматикою, різьбленням по дереву. Але основним його заняттям був спорт: він займався рукопашним боєм у чернігівському клубі «Чернігів Щит», – розповідає мама загиблого «Аскета» Ніна Пономаренко. – Він постійно вдосконалювався. Досягав якоїсь своєї вершини. Та поруч зі спортом у нього йшло захоплення військовою справою. Тато в нас був військовий, прикордонник. Син завжди з нетерпінням чекав і радів, коли тато його брав на полігон і в тир, і, мабуть, це з цивільного життя так і пішло».

Ось уже четвертий рік поспіль «спортивна родина» Дениса до його Дня народження проводить змагання для дітей та підлітків. Таким чином вони вшановують пам'ять його і всіх загиблих героїв.

Цьогоріч у заході взяли участь понад сотню вихованців різних спортивних шкіл міста, зокрема і клубу бойових мистецтв «Чернігів-Щит», де свого часу займався Денис. Тренер Дениса Володимир Святусь каже: на змаганнях учасники виконували вправи, які найбільше подобалися полеглому бійцю.

Спортсмени боролися за перші місця у чотирьох дисциплінах: підіймання тулуба з горизонтального положення, підтягування, біг та берпі (присідання – планка – віджимання – стрибок). Усі учасники змагань отримали диплом, а за призові місця – перше, друге та третє – медалі та кубки.

«Це дійство ми проводимо в пам’ять про нашого друга, нашого побратима, віддаючи в такий спосіб шану та честь загиблому воїну. Цей хлопець займався рукопашним боєм з дитинства – він мій учень, плюс він проводив тренування вже, він брав участь у заходах, спортивних зборах. Він любив працювати над собою, він любив бігати кросфіт», – говорить тренер Володимир Святусь. – Насправді ці змагання – не за медалі та дипломи. Ними ми прагнемо показати наш дух незламності. Засвідчити, що навіть якщо людина загине, ми її будемо пам’ятати, бо вона загинула задля того, щоб ми жили. Кожна дитина має розуміти, що це не просто змагання – це честь виступати на такому турнірі, щоб пам’ятати ту людину, того воїна, того героя».

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото автора