Книги щасливі, коли їх читають. Вони не написані для того, щоб просто стояти на полицях – вони створені для того, щоб їх бережно брали у руки, читали, обговорювали, роздивлялися світлини, цитували щось з їхніх сторінок.

Я впевнена, що у книги «Щит нації» – щаслива доля! Кожен із чотирьох її томів вже встиг стати бестселером. На Прилуччині про неї говорять у літературних та журналістських колах, нею цікавляться у бібліотеках. Завдяки керівнику проекту, редактору газети «Чернігівщина», письменнику Сергію Дзюбі примірники отримали у подарунок усі герої книги, зокрема ті, хто живуть і працюють на Прилуччині, усі бібліотеки і навчальні заклади міста. Охочих мати цю легендарну книгу в своїй домашній бібліотеці все більшає. І це не дивує, бо з кожного нарису цієї епопеї на нас дивляться справжні герої сьогодення, які присвятили себе служінню Батьківщині на фронті і в тилу.

У кожного з героїв книги – своя дивовижна історія, своя доля, яку вони пишуть власним вибором і своїми шляхетними вчинками заради рідної країни. Сьогодні хочеться чути про таких світлих людей, читати про них, бачити їх, захоплюватися їхніми вчинками, їхньою справжністю і жертовністю. Ці розповіді хвилюють і надихають людей різного віку, дають віру в те, що ми вистоїмо, що «все буде Україна». Саме тому наприкінці вересня на Прилуччині було проведено ще дві презентації книги «Щит нації» – дебютна відбулася в міському краєзнавчому музеї Василя Маслова.

У книгозбірні Сухополов’янської громади

На презентацію до бібліотеки (директорка Тетяна Печена) зібралися її читачі-прилучани (бібліотека розташована на території міста) і жителі громади, журналісти, члени міського клубу книголюбів «Джерело», представники благодійних організацій, працівники культури. І, звісно ж, герої книги, троє з яких пов’язані з Сухополов’янською громадою.

Хочеться зазначити, що колектив книгозбірні завжди проводить змістовні, глибокі заходи, його люблять і цінують за професіоналізм, за особливу увагу і повагу до кожного читача, за вміння створити теплу, домашню атмосферу для відвідувачів.

Так було і цього разу. Ведуча презентації Вікторія Нехай детально розповіла зібранню про цей унікальний літературний проект і його авторів – про тих, хто його створював, і про тих, хто допомагав його втіленню в життя. Хвилюючими були її розповіді про військовослужбовців, яким присвячений перший розділ книги – про тих, хто мужньо захищають країну від ворога. Ця тема близька і болюча для неї – її чоловік Тарас проходить службу у ЗСУ, він нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, був важко поранений і проходив тривалу реабілітацію…

На презентації були присутні герої книги Марина Нікітіна, Сергій Чунь, Ольга Васильченко, Тетяна Плющенко, Олеся Вакуленко з маленьким синочком, Ірина Сердюченко з чоловіком Дмитром, ветераном російсько-української війни.

Марина Ярмак, яка нещодавно навідувала чоловіка Святослава на фронті, розповіла про його побратимів, про бойовий дух наших хлопців, про свою співпрацю з іншими волонтерськими організаціями області і країни. Тетяна Плющенко прочитала свої нові життєстверджувальні вірші, а фронтмен гурту «Не ждали» Сергій Чунь проспівав одну зі своїх нових антивоєнних пісень.

Художниця Олеся Вакуленко подарувала бібліотеці антистресову розмальовку для колективного, родинного розмалювання «А ми тую червону калину підіймаємо…». З березня 2023 року своїми виробами (це сукні, що розписані батіком, хустки з бавовною, картини, антистрес-розмальовки, сувеніри, торбинки, листівки, чашки і термоси з патріотичними візерунками) вона заробила півтора мільйона гривень на потреби Батальйону безпілотних авіаційних комплексів 120 окремого розвідувального полку, в якому служить її чоловік Роман.

Директорка бібліотеки Тетяна Печена і подарунок від художниці й волонтерки Олесі Вакуленко

Особливим гостем презентації був голова Сухополов’янської громади Денис Росовський, очільник громади, яка постійно надає допомогу ЗСУ, купує за благодійні кошти автомобілі та інше обладнання для виконання військовослужбовцями бойових завдань. З перших місяців війни Денис Михайлович ініціював, направляв діяльність громади на швидку допомогу ЗСУ, сам брав активну участь у волонтерському русі. Він отримав у подарунок книгу від редактора Сергія Дзюби, ознайомився з нею і зазначив у своєму виступі, що поява такого важливого і цікавого проекту – визначна літературна і соціальна подія.

Усі герої нарисів книги отримали пам’ятні подарунки і квіти. Гарного настрою додали і пісні у виконанні працівників Манжосовського БК Ростислава Кислякова, Петра Сребрадольского, Ірини Єрьоминої, за що їм велика вдячність!

На гостинах у Линовиці

А через декілька днів – знову презентація четвертої книги «Щит нації», яка відбулася в актовій залі приміщення адміністративного центру Линовицької громади. Розпочалася вона, як і в книгозбірні Сухополов’янської ТГ, хвилиною мовчання на честь кожного загиблого в цій страшній війні українця. Ведучим презентації був директор центру культури, дозвілля та спорту селищної ради Дмитро Смовж. Він розповів про «Щит нації», про створення проекту, героїв нарисів і інтерв’ю, розміщених в книгах. Художниця і волонтерка Раїса Лябах, директорка Онищенського будинку культури, волонтерка Ольга Васильченко, дружина військовослужбовця Ірина Сердюченко з чоловіком Дмитром були в центрі уваги, бо вони народилися, живуть або працюють у Линовиці.

Присутні на святі розчулено слухали уривки з нарисів про своїх земляків та їх емоційні виступи. Пані Раїса підготувала відео про свої прекрасні картини, і присутні були вражені її оригінальними, талановитими роботами. Пані Ольга подякувала членам своєї волонтерської команди, а родина волонтерів Світлана і Вадим Кузмишини, які були присутні на святі, отримали в подарунок від редактора проекту книгу.

Пані Ірина зазначила, що для неї це велика честь – опинитися під однією обкладинкою зі справжніми-героями фронтовиками…

Кожен нарис книги – це начебто приватна хроніка долі однієї людини, але з таких приватних хронік багатьох людей складається доля всієї країни, літопис держави, історія наших втрат і перемог…

Зі словами подяки і поваги до всіх, хто стоїть на захисті нашої держави на фронті і в тилу, звернувся голова громади Віталій Нестерко (він також отримав у подарунок примірник книги). Пан Віталій не стоїть осторонь проблем, які вирішують волонтери Линовиці. А волонтерів в селищі багато – вони плетуть сітки, роблять буржуйки і окопні свічки, всіляко допомагають військовослужбовцям. Линовицька громада завжди відрізнялася креативністю, згуртованістю, вмінням підставити плече в тяжку хвилину.

З Линовицею пов’язані імена видатних діячів, відомих у всьому світі діячів літератури і культури, історичних постатей гетьмана Івана Скоропадського, Володимира Жевахова з роду князів, який прийняв чернечий постриг і став ієромонахом Іосафом. У селищі бував Тарас Шевченко – він приїздив до свого друга Якова де Бальмена, який жив тут.

Пан Віталій разом з линовиччанами бережно ставиться до історичної спадщини – майже закінчена реставрація стародавньої вежі, розчищений і приведений до ладу парк, в якому любив гуляти Тарас Григорович…

Зустріч пройшла сердечно і тепло. Герої книги і навіть я як одна із авторів книги отримали квіти і подарунки.

Наприкінці заходу директор Линовицького ліцею Наталя Силенко і заступник з навчально-виховної роботи Світлана Ворожбит попросили мене провести найближчим часом подібну презентацію в їх навчальному закладі – представити книгу учням.

Нас об’єднує любов до України

Коли у твоє місто (чи село) так часто привозять загиблих «на щиті», і все місто стоїть на колінах і молиться, коли за вікнами майже кожного українського будинку – вибухи і постріли ППО, а ми щодня моніторимо новини з фронту, то можна впасти в депресію, зачинити себе в мушлю страху і зневіри. Але ж ні – це не про нас. Це не про українців.

Десятирічна Ліза Остапенко, яка мешкає в одному з прикордонних сіл Чернігівщини, кожного разу зустрічає з жовто-блакитним прапором на дорозі автобуси з нашими хлопцями, які повертаються додому зі страшного полону. Хлопець із міста Вовчанськ – міста, яке майже стерте ворогом з лиця Землі, – Артем Півоваров співає композиції на вірші Івана Франка, Василя Стуса, Павла Тичини і Тараса Шевченка. У його голосі – і сила, і міць, і віра. Він став голосом нації, голосом України. Матір двох синів, які воюють на фронті, вигадала антидронову ковдру. Ця розумна жінка з Дніпра стала автором ідеї, дизайнером і швачкою ковдри, яка може врятувати від дронів її синів, і синів інших матерів…

У кожного з нас – своє місце в цій війні. Велике чи не таке велике і героїчне, але воно є. Бо ми не живемо в паралельному світі, і Україна болить у серці. Бо Україна і є саме серце.

Це і об’єднує нас – любов до України. І любові набагато більше, ніж ненависті.

Війна продовжується. Життя продовжується. І добрі справи в ім’я рідної країни продовжуються. Кожна добра справа – це виклик війні, маленька перемога над ворогом, який мріє, щоб ми зневірилися, опустили руки, пересварилися один з одним, забули, хто ми є і звідки наші пращури, відмовилися від України, забули мову і віру свою…

Є термін, яким зазвичай користуються серфінгісти – «тримай хвилю», тобто не піддайся їй, не впади зі своєї дошки у океан. Для цього потрібна особлива сила і витривалість.

Герої моїх нарисів гарно тримають хвилю. Художниця Раїса Лябах написала серію зворушливих робіт з домашними тваринками, які є повноправними дійовими особами сакрального сільського життя, далекобійниця Алла Куриндаш везе з Голландії чергову гуманітарну допомогу для ЗСУ, Олеся Вакуленко створила декілька нових шедевральних суконь для закордонних благодійних аукціонів і ярмарок, щоб продовжити ефективно допомагати своїм безпілотярам, Сергій Чунь закінчив монтувати кліп на нову пісню, Ольга Васильченко готується з командою вийти на ринок зі смаколиками і концертною програмою, щоб продовжити збір коштів для фронту, майстер Володимир Толок створив скульптурну мініатюру «Голгофа»… А Сергій Дзюба розпочав роботу над п’ятою книгою цього епічного проекту.

У кожного з нас – своє місце у цій війні.

P.S. Щиро дякую особисто Тетяні Печеній і всьому чудовому колективу Сухополов’янської бібліотеки, чарівній ведучій Вікторії Нехай, Лідії Скотниковій, Галині Ворончихіній, працівникам линовицького адміністративного центру, ведучому Дмитру Смовжу за гарно проведений захід! Чоловікам, донькам і синам моїх героїв – за те, що в ці святкові дні були разом із нами. Велика подяка керівникам обох громад – Денису Росовському і Віталію Нестерку за потужну підтримку проекту і земляків!

Лілія ЧЕРНЕНКО, письменниця, співавторка книги «Щит нації»