Одразу ж привертає увагу пісня «Донечка». Слова написали відомий поет Сантош Кумар Покхарел із Непалу та Сергій Дзюба, а музику створив лауреат міжнародних і всеукраїнських премій та конкурсів Петро Лойтра. Це – дуже проникливе, зворушливе та ніжне звернення до доньки.

Взагалі, серед українських пісень про донечку написано небагато, тому особисто у мене – жодних сумнівів, що ця нова пісня стане популярною. Тим більше, що її вже взяв до свого репертуару знаний дует «Крила» (Валентина та Володимир Олійники), з яким Сергій Дзюба співробітничає дуже успішно. Адже «Крила» співають такі його хіти, як «Порадниця свята» та «Я намалюю сон» (музика – відомого композитора Бориса Раденка), «Будь моєю» (музика Петра Лойтри) і «Калина зажурилася» (музика Миколи Збарацького). Кілька цих, без перебільшення, шедеврів уже стали в Україні «Піснями року».

Разом із «Донечкою» дует «Крила» має намір виконувати й пісні Сергія Дзюби «Батьку мій» (музика Бориса Раденка», «Закінчиться війна» (музика Петра Лойтри») та «Сестра» (музика Миколи Збарацького). Справді, дуже потужне та цікаве співробітництво!

До речі, «Донечка» – це не перша спільна робота непальського поета Сантоша Кумара Покхарела та українця Сергія Дзюби. Адже і в нашій країні, та далеко за кордоном викликала великий резонанс їхня пісня про кохання «Будь моєю!» у чарівному виконанні дуету «Крила». 

Новостворена пісня «Матусі» (слова Сантоша Кумара Покхарела та Сергія Дзюби, музика Петра Лойтри) присвячена найдорожчій людині на землі – мамі. Звісно, пісень про рідну матусю написано немало. І Сергій теж створив таку пісню «Порадниця свята», у якої нині три виконавці – народний артист України Леонід Сандуленко, Валентина Олійник (дует «Крила») та Петро Лойтра, який не лише талановитий композитор, а й популярний співак. Однак нова пісня «Матусі», думаю, має чудові перспективи, настільки вона оригінальна та чуйна!

Ще одна напрочуд вишукана пісня, створена обдарованими митцями в липні, – «Душевне тепло». Слова написали знаний поет із Гани Фелікс Атта Амоако та Сергій Дзюба, а музику – Петро Лойтра. Це – глибокі роздуми митця про своє призначення, про твори, які залишаться після його відходу у вічність. Втім, пісня – не трагічна, вона – журлива, але це – світлий смуток, бо, попри все, автор аніскільки не шкодує, що жив не для себе, а для людей і робив добро.

Наразі це – вже друга спільна робота чарівного поета з Африки Фелікса Атта Амоако та українця Сергія Дзюби. Адже спочатку вони створили пісню «Одружений із самотою», а музику написав композитор Петро Лойтра. Він і проникливо виконує її. Це – трепетне зізнання в коханні жінці, яка ставиться на найвищий щабель.

Тож хочеться щиро привітати з новим успіхом Сергія Дзюбу та Петра Лойтру, які навіть за таких важких обставин (Сергій та його дружина Тетяна пережили ворожу блокаду Чернігова та шалені обстріли в рідному місті), все одно продовжують створювати прекрасні, неповторні пісні та радувати серця і душі людей.

Ярослав Маджуга

Тож пропонуємо вашій увазі нові пісні Сергія Дзюби та Петра Лойтри, створені щойно, в липні:

        Донечка

          Слова Сантоша Кумара Покхарела та Сергія Дзюби

          Музика Петра Лойтри

Ці очі – неповторні та ясні:

В них – всесвіти, глибокі і безкраї,

І барви всі природи навесні, –

Як ти не поряд, завжди уявляю!

          Приспів (двічі):

О, донечко, люблю понад усе,

Ці симпатичні ямочки на щічках.               

Хай доля найріднішій принесе

Найкращі квіти в росяній травичці!

Ти – сонечко, що світить навкруги

І гріє душу в будь-які морози.

Та серце аж виходить з берегів,

Як в оченятах цих – пречисті сльози…

          Приспів.

Ці вишукані руки дорогі,

І німб волосся, чарівний, розкішний…

Ти осяваєш простір навкруги,

Усе життя, немов розквітла вишня!

          Приспів.

Твій голос – мов цілюще джерело,

Благословенне, ніжне, миле диво.

Життя до тебе ніби й не було,

А нині бачу – і, як бог, щасливий!

          Приспів.

Матусі

Слова Сантоша Кумара Покхарела та Сергія Дзюби

Музика Петра Лойтри

Матусенько, чи передати зміг

Всю ту любов із вдячністю до тебе?

Ти – мій найкращий, щирий оберіг,

У серці і в душі – твій лик, як небо!

          Приспів:

Тепер жалкую, що не доказав,

Не висловив, що ти насправді значиш.

І нині вистачає в мене справ,

Та поряд наймилішої не бачу!

За клопотами, суєтою днів,

Не всі слова промовив найдорожчій.

Пробач, матусю, правда, я хотів,

Та відкладав чомусь – щодня, щоночі...

Турботливо, крізь водоспади літ,

Себе ти присвятила найріднішим.

Коли пішла, журився цілий світ…

Тепер живеш – у дітях, внуках, віршах.

          Приспів.

Так непомітно, тихо за межу

Враз янголом злетіла, добра й вічна…

Мов скарб найбільший, ніжно бережу

У пам’яті просвітлене обличчя.

          Приспів.

        Душевне тепло

          Слова Фелікса Атта Амоако та Сергія Дзюби

          Музика Петра Лойтри

Мандрівка життям, наче потяг швидкий, промайне,

А згодом забудуться очі, вуста та обличчя…

І весни барвисті уже не застануть мене,

А вірші, мов листя, загубляться в часі навічно.

          Приспів:

Добро – не кишеня, воно не буває малим,

І створене серцем не варто звіряти з достатком.

Розтануть скарби, мов сніги чи оманливий дим,

Та людяні справи залишаться в душах нащадків!

І лиш милосердя та щире душевне тепло

Не вичахнуть в світі, не змиються зливами в Лету;

А ті, що любитимуть потім, згадають: було…

Помоляться тихо за царство небесне поета.

          Приспів.

Бо жив добротою та вірив у справжні дива,

І мріяв тоді, коли навіть нестерпно жилося.

Складалися літери звичні в чарівні слова,

А лезо кривавило п’яти, беззахисно босі…

          Приспів.

НОТИ