Продовжується активне співробітництво народного поета України Сергія Дзюби та відомого композитора Петра Лойтри.

Цього року вони разом створили вже 15 нових чудових пісень! Зокрема, нещодавно побачили світ водночас п’ять їхніх вишуканих, проникливих, цікавих творів. Думаю, сподобається слухачам чарівна пісня «Трояндовий вдихаю аромат». Слова написали Принцеса Ловелін Ейо та Сергій Дзюба. Це вже третя спільна робота всесвітньо відомого українця та Її Високості з Нігерії.

Раніше значний резонанс в Україні та за кордоном викликав прекрасний ліричний шедевр «Сіяє пісні вишита перлина», присвячений незабутньому другу, знаменитому композитору Анатолієві Пашкевичу, котрий тривалий час мешкав та натхненно працював на Чернігівщині. Цей твір створили Анатолій Покришень, Сергій Дзюба та Петро Лойтра. Нині вони написали разом нову пісню «Заспівай, артисте!», також присвячену Анатолієві Пашкевичу. І це – найкраща пам’ять про таку видатну, високодуховну і патріотичну Людину!

«Спомин» – спільна робота Олени Коленченко, Сергія Дзюби та Петра Лойтри. Це – дуже ніжний, зворушливий спогад про дитинство і батьківську хату. Хороша пісня, справжня!

Дійсно непересічний, оригінальний твір «Одружений із самотою» – гарно попрацювали знаний поет із Гени Фелікс Атта Амоако, Сергій Дзюба та Петро Лойтра. Це – пісня про велике кохання, справжня ода Жінці, яку автори ставлять на найвищий п’єдестал.

А завершує цю велику, подвижницьку роботу пісня «Любов» – неповторний гімн вічній Любові, яка благодатно рятує наш земний, такий досі вразливий світ.

Щиро дякуємо Вам, дорогі митці, за Вашу прекрасну працю на благо нашої героїчної України!

Галина Леус

Трояндовий вдихаю аромат

Слова Принцеси Ловелін Ейо та Сергія Дзюби

Музика Петра Лойтри

Ця квітка – полум’яна, як жага,

Вогненна й ніжна, горда і чутлива;

І хочеться кохати без вагань,

Побачивши таке жадане диво!

Приспів:

Трояндовий вдихаю аромат

І лагідно торкаюся вустами;

І вкотре зачаровуюсь стократ,

До серця пригортаю, наче мама.

Вродлива, мила, як сама весна,

Мов дівчина, незаймано зваблива;

Божественна, незаздрісна, одна, –

Бентежних почуттів шалена злива!

Що може бути кращим на землі,

Ніж королева пристрасті, ця фея?

Відмолює усі мої жалі

Троянда під сріблястою зорею!

Заспівай, артисте!

Слова Анатолія Покришня

Музика Петра Лойтри та Сергія Дзюби

Пісня присвячена українському композитору Анатолію Пашкевичу

Життя твоє – в неспокої людському,

І світиться душа твоя в журбі…

Святим щоранку ти виходиш з дому,

Несеш добро ти людям – не собі.

Приспів:

Заспівай, артисте, заспівай,

Заспівай про вистраждане вже.

Подаруй нам сонячний розмай,

Хай Господь тебе побереже!

Твій голос лине аж за небосхилом,

Понад шляхами спіє благодать;

А на стіні, напнувши пружні крила,

Вишнево-чорні вишивки летять.

Перебирає вітер колосочки,

І ллється дзвін їх у серцебиття;

Твої пісні – як навесні струмочки,

Твої пісні – як мамине життя!

Спомин

Слова Олени Коленченко

Музика Петра Лойтри та Сергія Дзюби

Як вечір, втомившись, зійде на останню дорогу,

Як сонце в обіймах палких заколише на мить, –

Відчую я дотик дитинства, його колискову,

Порину у неба прозору та чисту блакить.

Приспів:

Повітря духмяне у ніжну вуаль огортає

І щемом солодким пронизує душу наскрізь…

Той спомин від мене, як сонячний зайчик, тікає,

А пам’ять грайливо ховається поміж беріз.

Я звідси вертаюсь у край, де зростала і квітла,

У рай бурштиновий, де сходить добро та любов;

І роси ранкові живим віддзеркалюють світлом,

А води джерельні наповнюють стиглість дібров.

Домівку батьківську я бачу, аж серце тріпоче,

Під дахом її промайнули щасливі літа;

Я чую матусину пісню, що долю пророче, –

Хлюпоче, мов хвиля, і губиться десь у житах.

Одружений із самотою

Слова Фелікса Атта Амоако та Сергія Дзюби

Музика Петра Лойтри

Під місяченьком молодим, щасливі,

Ми пристрасно, окрилено жили;

Ділилися словами, серцем, дивом, –

Немов боги, не бачили імли!

Сміялися так легко і нестримно,

Не розрізняли будні та свята…

Тепер завмер – весь безпорадний, зимний,

Бо вже в крові,

Бо вже в крові – печальна самота.

Ти зникла, наче птаха перелітна, –

Немає вдома сонечка мого!

Невже ніколи не побачу літа?!

Душа – бездушна: попіл, не вогонь…

Так тужно висну між землею й небом,

Ножем у тілі – невигойний біль!

Дружино, я без тебе – як амеба,

І навіть тиша,

Тиша – лячна заметіль…

Одненьке світло – милі оченята

Всміхаються з портрета на стіні…

Благаю – поверни жадане свято,

Тебе чекаю ночі всі та дні!

Я зараз лиш – розтята половина,

Бездомний кіт, а не колишній лев…

Прилинь, дитинна, сонячна, єдина,

Найкраща із принцес і королев!

Найкраща із принцес і королев!

Любов

Слова Айодхьянатха Чоудхарі (Індія) та Сергія Дзюби

Музика Петра Лойтри

Любов – це дар, як сонечко ранкове,

Що у вікні вітається привітно;

Найкращі в світі, милі, рідні діти;

Чарівне, неймовірне, ніжне слово!

Приспів:

Любов – це Бог, роса зеленолиста,

Незаймані, ясні, прекрасні квіти;

Це – вітерець, що пестить коси й віти;

Пречисті зорі в сяйві урочистім.

Це – очі найдорожчої людини.

Усміхнені, глибокі, найсвятіші;

Це – музика зворушливої тиші;

Щаслива, тиха, лагідна хвилина.

Душа, яка танцює на світанку,

Легка, святкова, наче наречена;

Це – матінка, турботлива, натхненна;

Батьківський дім, що зігріва на ганку.

Це золотий, неначе сонях, тато;

Сади Вітчизни у жаданім цвіті;

Казки та мрії – теплі, не зужиті,

І сни, в яких так солодко блукати!

НОТИ