Прикордонний із державою-агресором Новгород-Сіверський район Чернігівської області можна сміливо охрестити народженим у муках політичного лобізму і таким, що ризикує зникнути з адміністративної карти України.

Новопризначений Генеральний прокурор України Руслан Кравченко ухвалив рішення спрямувати прокурорів з інвалідністю на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. «Прокурори з інвалідністю: жодних індульгенцій – лише закон і довіра суспільства», – заявив Генеральний прокурор. На Чернігівщині, згідно з даними офісу Генерального прокурора, із 207 фактично працюючих прокурорів дев’ятеро мають статус особи з інвалідністю, це 4,3% від загальної кількості. Такий статус мають двоє жінок і семеро прокурорів-чоловіків, серед яких – керівник Чернігівської обласної прокуратури Станіслав Гущесов.

У складі об’єднаного Чернігівського району – три міські громади: Чернігівська, Городнянська та Остерська. Найбільша кількість населення та чиновників-управлінців, звісно ж, у Чернігові. Цікаво, а в кого з ТОП-менеджерів міських громад найбільша зарплата?

У попередній статті ми почали аналізувати рівень життя ТОП-управлінців селищних рад Чернігівського району і з’ясували, що в Куликівській громаді голова, її заступниця та секретар виконкому взагалі не подають декларацій, приховуючи від загалу рівень власних доходів, а в Михайло-Коцюбинській громаді керівниця разом із зарплатою в 70 тисяч гривень не соромиться отримувати матеріальну допомогу як внутрішня переселенка. Незважаючи на велику війну, у кожного чиновника із проаналізованих селищних рад рівень доходів тільки збільшився. Проте найбільше обурює навіть не це, а те, що ні НАЗК, ні Чернігівська окружна прокуратура не вбачають в цьому жодних порушень. Наразі ж спробуємо дослідити як живуть чиновники Любецької, Олишівської, Седнівської, Березнянської, Гончарівської, Деснянської та Добрянської селищних громад.

У найбільшому за численністю Чернігівському районі з усіх 20-ти територіальних громад 11 є селищними. Це – Любецька, Михайло-Коцюбинська, Олишівська, Ріпкинська, Седнівська, Березнянська, Гончарівська, Деснянська, Добрянська, Куликівська та Козелецька. Звісно ж, кожна із громад різниться за економікою та складом населення – деякі можна прирівняти до сільських, а деякі – до міських. Тож правильно буде провести аналітику доходів керівництва громад, виходячи з чисельності їх мешканців. Почнемо з найбільших за кількістю жителів: Козелецької, Ріпкинської, Куликівської та Михайло-Коцюбинської. Цікаво, в кого серед голів селищних громад Чернігівського району найтовстіші гаманці і як голови громад поправили своє становище за час повномасштабної війни?

У представників Президента та Уряду на місцях, які виконують функції голів військово-цивільних адміністрацій – не худі гаманці. Як виявилось, найтовстіший все ж – не у голови Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслава Чауса.

Половина всього населення Чернігівської області – це об’єднаний Чернігівський район з адміністративним центром в Чернігові. Довоєнна чисельність населення на території, яку охоплює ця адміністративно-територіальна одиниця, складала понад 456 тисяч чоловік. Всі ці люди мешкають в 20-ти громадах та 472 населених пунктах.

Завершуємо огляд декларацій керівництва громад Ніжинського району. В попередніх публікаціях ми дослідили, хто і скільки заробляє в сільських та селищних радах, з’ясували, що деякі голови умудряються і громади доїти, і державу роззувати, а сільські ТОП-чиновники не гребують навіть урядовою тисячею, спрямованою на підтримку малозабезпечених громадян, життя яких ускладнилось внаслідок війни. Наразі ж заглянемо в декларації міських голів Ніжинщини, їхніх заступників та секретарів. І, зрештою, спробуємо з’ясувати, у скільки ж містам об’єднаного Ніжинського району обходиться утримання адміністративного апарату.

Продовжуємо досліджувати доходи керівників громад Чернігівщини.

Продовжуємо досліджувати доходи керівників громад Чернігівщини.