Минулого тижня у селі Ярославка Бобровицької громади відбувся благодійний захід на підтримку ЗСУ, під час якого місцеві мешканці зібрали понад 15 тисяч гривень.

5 липня у Бобровицькій громаді відбулося прощання із молодшим сержантом Ярославом Володимировичем Ющенком, який загинув, виконуючи бойове завдання на Сумщині.

Жителі Ярославського старостинського округу села Ярославка Ніжинського району Чернігівської області щиро дякують керівництву ТОВ «Земля і Воля», особисто Генеральному директору Яковишину Леоніду Григоровичу та бригаді Ламазяна Рачика Суреновича за якісний ямковий ремонт центральної дороги села.

17 жовтня о 14-й годині до поліції надійшло повідомлення про те, що в приватному будинку у селі Ярославка Бобровицької громади Ніжинського району стався вибух та зазнали травм троє людей.

Катерина Іванівна Калініченко – надзвичайно талановита, прекрасна, невтомна, чуйна, мудра, добра, толерантна та працелюбна Людина, котра створила дуже багато чарівних творчих колективів, виховала справді цікавих, яскравих, обдарованих виконавців. Це – гордість Бобровиччини, яку глибоко шанують не лише на рідній землі, а в багатьох містах і селах нашої держави.

Мужні бійці Юрій Коваль, Юрій Хуторний і Андрій Норенко загинули на початку російської агресії у 2014 році. Після повномасштабного нападу агресора на Україну, село похоронило ще двох відважних земляків – Валерія Присідька й Артема Коломійця.

Таким багатолюдним, з рясними, полиновими сльозами на очах ще не був Бобровицький майдан, що продемонстрував найвищу людяність: у горі, гіркій скорботі за втратою мужніх воїнів чужих людей не буває.

Уродженець села Ярославка Бобровицької об’єднаної громади Валерій Присідько після закінчення місцевої школи відслужив строкову службу в армії, після якої влаштувався на роботу в Києві на заводі теплокераміки.

Ремонт дороги від Бобровиці до Ярославки, Старої Басані і Пісок закладений у планах управління капітального будівництва Чернігівської військової обласної держадміністрації, передбачені й відповідні кошти з обласного бюджету. Але вже й літо давно повернуло на завершення, осіння негода не за горами, а пошкоджена природними чинниками і технікою окупантів асфальтівка залишалася у суцільних вибоїнах. Тож керівництво товариства «Земля і воля» вирішило провести ремонт дороги протяжністю тридцять кілометрів за власні кошти і якісним асфальтом, виготовленим на своєму заводі.

У бригаді Рачика Ламазяна п’ять дорожників, а масштаби роботи - великої організації

Бригада з п’яти досвідчених дорожників на чолі з Рачиком Ламазяном стала до праці 1 серпня, а через десять днів завершила ремонт асфальтівки на центральній вулиці села Пісок – третього, останнього населеного пункту на цьому шляху. За кошти товариства «Земля і воля» відремонтовані також ділянки доріг по Марківцях і аж до адміністративної межі земель Козелецької громади, від Бобровиці і до кінця Озерян, до Кобижчі й по селу. На ці дорожні роботи й матеріали витрачено з каси господарства не один мільйон гривень, відповідно стільки ж зекономлено коштів з обласного бюджету – вони будуть використані на ремонт доріг інших напрямків, і справедливо буде, якщо це стосуватиметься ділянок на території Бобровицької об’єднаної територіальної громади. 

Ремонт дороги до Браниці «завис» у планах області…

Як то кажуть, хто сам результативно працює, тому й передусім допомагати потрібно. Зокрема, щоб область завершила ремонт дороги до Браниці, що передбачено відповідним обласним планом. І там почали ремонтувати асфальтівку, але до завершення ще дуже далеко, а ремонтники раптом кудись виїхали.

  У Ярославці дорога – як до війни

На жаль, й ініціатива товариства «Земля і воля» стосовно ремонту доріг за кошти господарства не поширюється в громаді, та і по всій області треба ще пошукати такі приклади виробничих колективів, зокрема й аграрних. Хоч на землях громади працюють і набагато більші агрохолдинги, ніж ТОВ «Земля і воля». Не бачимо участі в будівництві та ремонті доріг місцевих виробничників, торговельників, побутових і транспортних бізнесменів, котрі тут живуть і на хліб з маслом заробляють в однакових умовах воєнного часу. Їхній численний транспорт теж їздить місцевими дорогами, а не по небу літає, – легковий, вантажний, великовантажний.

Узбіччя і щедрі поля – як у Європі

Існують в громаді й інші приклади: скажімо, як рядовий простолюд кидається допомагати переселенцям, біженцям від війни, потерпілим від неї, клятої, просто нужденним землякам. Останньою копійкою, окрайцем хліба діляться. А щоб відремонтувати десь дорогу, тротуар, сміття вивезти – ніякої черги не побачите з представників місцевого бізнесу. То – прерогатива тільки колективу ТОВ «Земля і воля»? І ніби так і треба. Не говорячи вже про найбільше забезпечення людей роботою, а бюджету – стабільними надходженнями. Днями господарство виплатило своїм працівникам шосту місячну зарплату з початку війни. І про порядки на полях та дорогах не забуває – не гірший той порядок, ніж на євроланах і трасах.

Григорій ЗАГРЕБЛЯ

Як пояснив начальник відділу будівництва, житлово-комунального господарства і благоустрою Андрій Коваль, перший транш був 600 тисяч гривень. За ці кошти спеціалізована організація з Чернігова відремонтувала асфальтове покриття на восьми вулицях: Незалежності, Чернігівській, 30 років Перемоги, Михайлівській та інших.