Триває ремонт автомобільної дороги на ділянціа автотраси Харкове -Дмитрівка Т-25-15, яка знаходиться на балансі служби автомобільних доріг у Чернігівській області.

Сергій Пасєвін із Шевченкового та Володимир Степка з Харкового, що на Талалаївщині, – цивільні чоловіки, які 27 лютого разом з іншими односельцями намагалися затримати російського офіцера в Харковому.

Посильно допомагати нашим захисникам – для свідомих українців нині це норма життя. Люди в усій Україні збирають кошти, шиють, варять, печуть, консервують, власноруч виготовляють різноманітні прилади та речі, необхідні на фронті. Для багатьох українців волонтерська робота стала своєрідним обов’язком, який вони взяли на себе за велінням своїх гарячих сердець. Як і наших воїнів на рубежах, так і наших волонтерів уже не зможе зупинити ніщо – до ПЕРЕМОГИ!

Щороку, о цій порі, ми згадуємо тих, хто помирав страшною смертю під час голодоморів, репресій, тих, хто пережив ці жахи і продовжував жити, та вже, звісно, пішов у засвіти.

Талалаївська громада Прилуцького району (колишній Талалаївський) – найближчі сусіди із Дмитрівською громадою колишнього Бахмацького району, а тепер Ніжинського. Дмитрівська громада – одна із тих у нашому регіоні, яка найбільше потерпіла від навали рашистів у лютому-березні.

Ця сільська історія приємно вразила до глибини душі. Адже в сучасному світі, перенасиченому інформацією про трагедії, жахи, насильство, звіряче ставлення людини до людей і до тварин, цей випадок – як бальзам на душу! Є в наших людей і добро, і людяність! Було це рівно рік тому.

У селі Українське Талалаївської територіальної громади відбулась знакова подія у межах не лише громади, а можна твердо сказати, що всієї України – відкриття пам’ятника уродженцю цього села, знаному етнографу і фольклористу, театральному і літературному критику, мистецтвознавцю і перекладачу, журналісту і блискучому стилісту, щирому патріоту України Василю Горленку.

Певно, у кожної людини, яка народилася і виростала в селі у період Союзу, а тим більше у тих, хто працював у колгоспах та радгоспах, є незабутня пам’ять про жнива. І якщо люди міста якось особливо і не звертали ні раніше, ні тепер увагу на те, що ця важлива пора взагалі існує, для селян жнива завжди були особливим періодом літа, особливим періодом життя.

Якось днями зустріла свою, на кілька років молодшу за мене, землячку. Розговорилися, як завжди, про дітей, про батьків.

Проблема сільського безробіття – досить актуальна. Люди різного віку надто хворобливо реагують, коли їм ставиш питання: «А що зробив ти для того, щоб мати роботу? Що ти зробив для того, щоб забезпечувати свою сім’ю не за батьківську пенсію? Знаючи наперед відповідь, краще промовчати. Бо відразу починається: коли будуть робочі місця? А мені повинні…