«Не було би щастя, та нещастя допомогло» – давня приказка, котра якнайкраще вимальовує ситуацію з демографією Півночі України. Як би там не було, однак через війну на Сході країни села Чернігівщини отримують свіжу кров і приплив молоді у вигляді тимчасово переміщених осіб. Втім, як відомо, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове.

Коли відсутня підтримка з боку держави, рятують кооперація та взаємовиручка! Хто допоможе фермеру, коли не такий, як він? Прочитавши нашу публікацію, Ігор Блоха із Берестовця (Борзнянщина) приїхав до Григорія Ткаченка із Лукашівки (Чернігівського району) по досвід та насіннєву картоплю.

Селянин за походженням, бджоляр і зооінженер за освітою, лісівник із багаторічним досвідом роботи та аграрій за покликанням і волею долі. Ігор Блоха з Берестовця, що на Борзнянщині, як кажуть в народі – сіль землі, особистість, яка сформувала себе самостійно.