Стандартна сіра будівля дошкільного закладу освіти – справжній витвір мистецтва. Тут «розгулюють» різнокольорові казкові персонажі на будь-який смак. Вся ця краса створена руками молодої, енергійної і закоханої у свою роботу Алли Салуян – директора ЗДО. На кожну картину – по кількасот пластикових кришечок. Майстриня ніколи не кладе їх хаотично, лише за схемою. Якою? Не повірите – для вишивки хрестиком! Ще рік тому, коли тільки виношувала свої ідеї, пані Алла зрозуміла, що стінну мозаїку зручно робити саме за такими схемами. Тільки треба пристосуватися до інших масштабів. Кришечки не фарбує, а підбирає за кольорами. Тож доки більшість у своїх відпустках ніжилися під ласкавим сонечком на березі моря, директорка «вишила» фасад будівлі, перетворивши її на справжню дитячу казку. Щойно закінчила роботу – отримала за неї нагороду. Найвищу, зізнається Алла Іванівна – захоплені погляди і слова подяки від своїх вихованців.

Директорка дитсадка Алла Салуян

Для пані Алли цей заклад дошкільної освіти рідний. Вона сама виховувалася у цих стінах. Проте ніколи не думала, що повернеться сюди, як господиня.
«Закінчивши Ніжинський університет імені Гоголя, я деякий час працювала у Броварах вихователем. Потім доля повернула мене у рідне село. Я стала мамою. Згодом до дитячого садочка пішла моя дитина. Колишня завідувачка попросила мене прийти до них на роботу вихователем, освіта й досвід дозволяли. Я правда дещо вагалася, бо, чесно кажучи, не збиралася лишатися у селі, але врешті вирішила спробувати. Через деякий час знову пішла у декрет і вже з декретної відпустки вийшла на посаду директора. Дитині тоді було десять місяців. Ось тут у кабінеті стояло ліжечко з моїм малюком, а я вникала у свою посаду, вивчаючи цілі стоси паперів. Адже у нашому садочку нема ні методичного, ні медичного працівника, ні завгоспа… Це все довелося брати на себе. Було складно, але ми витримали».

Родинне дерево Новошляхівського дитсадка

Три роки тому за кошти громади (Новий Шлях входить до Кіптівської ОТГ) у дитячому садочку перекрили дах, замінили вікна, батареї, за рік утеплили заклад і пофарбували приміщення.
«Часто траплялися випадки, що до нас у садок приїздили люди і ставили запитання по сільському господарству. Адже поряд з нами контора державного підприємства «Чайка». І тоді я замислилася, що треба зробити так, аби будівля була схожа на дитячий садок, а не на офісне приміщення, - продовжує пані Алла. – З кришечками мені допомогли мої рідні зі столиці. Тож свою відпустку, а це два місяці, я провела викладаючи казкових героїв на фасаді нашої будівлі. Чоловік Сергій, який працює фельдшером у нашому селі допомагав. Я дуже йому вдячна, що він завжди підтримує мої задуми. Ще й родинне дерево у приміщенні зробили із залишків пінопласту, гіпсу та металевих прутів. А на подвір’ї пальму «посадили» із пластикових бляшанок, які назбирали у лісі, після байдужих відпочиваючих. Я хочу, щоб наш сільський дитячий садок був не гіршим за міські. Щоб малечі було затишно і комфортно».
Колектив Новошляхівського закладу освіти підтримує непосидючу директорку і охоче долучаються до змін на краще. Вихователі Наталія Левченко та Лілія Борисенко розмалювали стіни у приміщенні закладу. Тепер дітлахи щоранку поспішають до своїх улюблених казкових та мультяшних героїв.

Вихователька Наталія Левченко показує свою творчість

«Я не художник, але малювати люблю. Коли Алла Іванівна мені запропонувала таку ідею, я одразу погодилася. Похмурі стіни стали простором для творчості, - посміхається пані Наталя. - Дітям потрібно дарувати яскраве життя. Різнокольорові фарби і цікаві малюнки завжди підносять настій не лише малюків, а всіх, хто до нас заходить».
У молодого жіночого колективу ЗДО ще багато задумів, тож сільський дитячий садок щодня оживає, граючи веселими фарбами і запрошуючи малечу у справжню казку із захоплюючими сюжетами.
Сніжана БОЖОК, фото автора