Поїздку юним спортсменам люб’язно профінансувало Міністерство культури та молоді Грузії. Цей момент є надзвичайно важливим з огляду на те, що «країна картвелів» так само пережила російську збройну агресію і втратила власні території. Чернігівські гімнастки вразили грузинських парламентарів патріотичними танками і, звісно ж, розповіли міністру культури, спікерам парламенту, губернаторам та мерам міст про обстріли, які вони пережили в Чернігові у лютому-березні, і війну, яку щодня переживають нині.

Війна забрала в них рідну залу, але не забрала оптимізму та віру в нашу перемогу. Близько 60-ти юних гімнасток з ДЮСШ «Чернігів» люб’язно прихистив Національний університет «Чернігівський колегіум». Починаючи з червня, гімнастки займаються тут, і вже навіть побували на змаганнях, повернувшись з медалями.

У кожної дитини є власна розповідь про пережите: хтось сидів у підвалі, хтось ховався від обстрілів між стінами квартири, а комусь пощастило виїхати.

Софія Синіцина навчається на другому курсі університету на тренера з художньої гімнастики. Вона пережила чи не найбільше з усіх дівчаток.

«Третього березня в мій будинок по вулиці Чорновола влучила бомба, яку скинули з літака, – пригадує гімнастка. – Я мешкаю на п’ятому поверсі, а бомба розірвалась на чотирнадцятому. Коли впала бомба, я сховалась між двома стінами коридору. Моя родина вижила дивом, – розповідає Софія. Те, що я побачила, – це жахливо. Це жахливо згадувати навіть зараз... Після цього ми виїхали в Ужгород. Нині мій будинок загоює рани, завершується ремонт. У будинку немає води, немає світла, немає тепла. Нам всім дуже важко, важко навіть вчитись. Але ми намагаємось жити далі. Жити і вірити, що все скоро закінчиться».

Саме для таких, як Софія, Міністерство культури та молоді Грузії організувало 10-денний курс реабілітації в Кахетії. Дівчата разом із вихователями мешкали у комфортабельному готелі з басейном та багатьма зручностями. Вони побували на чудових екскурсіях в Тбілісі і Кахетії, каталися на конях і навіть спробували себе в гольфі.

Та, мабуть, найважливіше, що запам’яталося чернігівцям і мало дійсно важливе значення для України, – їх візит до Грузинського парламенту і виступ перед парламентарями.

У грузинському парламенті

Мені особисто дуже сподобалась неповторна культура Грузії, її родючі землі і неймовірні краєвиди, – розповідає Дарина Москаленко. – Та найбільше закарбувався в пам’яті дев’ятий день нашого перебування, коли ми побували в парламенті, де виконали національний танок «Перлина Україна», – продовжує юна гімнастка. – Ми хотіли показати грузинам наші переживання, показати їм всю нашу душу, показати що ми відчуваємо на цій війні».

Переможниця командного чемпіонату України, чемпіонка області Софія Корсун каже, що візит до Грузії пішов всім на користь.

«Я майже весь час була в Чернігові, коли місто обстрілювали. Сиділа в коридорі, спускалась до підвалу. Зараз навіть якийсь маленький шум насторожує, а Грузія дещо відволікла від війни. До того ж ми мали цікаву програму, ми були постійно чимось зайняті, тренувались на свіжому повітрі, а також працювали як дипломати», – пояснює дівчина.

Тренер ДЮСШ «Чернігів», заслужений тренер України з художньої гімнастики Юлія Бориско надзвичайно відповідально поставилась до особливої місії своїх вихованок. Каже, що результатом вона задоволена: «Діти готувалися виступу в парламенту дуже серйозно. Дівчатка знали, що вони тут – представниці всіх дітей України. Нас зустрічали в мармуровій залі, привітали, вручили дипломи парламенту, з нами розмовляли голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі та віце-спікер Арчіл Талаквадзе, що було дуже приємно. А гімнастки якнайкраще показали і свої спортивні виступи, й хореографію. Діти від душі показали, як вони хочуть миру і жити в своїй щасливій Україні без війни».

До речі, слова про мир для цих дітей та їхніх тренерів позбавлені найменшого пафосу, адже Юлія Бориско з першого для війни разом із своїм чоловіком Ревоном Юрійовичем займаються волонтерством. Спочатку вони допомагали чернігівській територіальній обороні, а коли в їх село Слободу зайшли ворожі війська, виїхали на Західну Україну і організували цілий волонтерський логістичний хаб з доставкою гуманітарної допомоги до оточеного міста та евакуацією чернігівців.

Оператори «Хаймарсів» подарували чернігівським волонтерам тематичні футболки

Нині і діти, і вихователі є великою волонтерською родиною. Щосуботи дівчата проводять благодійні тренування, збираючи кошти артилеристам. Окрім того, допомагають виробляти окопні свічки. А одна з вихованок – Полегенько Марійка разом із своєю маленькою сестричкою Соломією, продаючи іграшки, назбирала на військо понад 40 тисяч гривень. Тож діти власним прикладом щодня наближають нашу перемогу над підступним ворогом. Найбільша ж їхня мрія – аби закінчилась війна і вони повернулись до свого улюбленого заняття.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото Миколи Тищенка та з архіву ДЮСШ «Чернігів»