|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 4:59 | 11.30.2022

Дорослі вчинки малих українців

Маленькі українці іноді просто вражають своїми думками та вчинками.

Цього воєнного літа вони не мають змоги нормально відпочивати і бути такими безтурботними, як до війни. Настрій дорослих особливо передається дітям. Вони повторюють, копіюють дорослих. Саме діти – той лакмусовий папірець, який відображає моральний стан сім’ї. Нещодавно аж до сліз (сліз гордості) довели хлопчики років восьми від роду, які проводжали літак у небі гучними викликами «Україна понад усе! Це «Привид» летить! Він чує нас! Україна понад усе!» Діти скандували так гучно і так впевнено, бо вони вірили у те, про що казали. Однозначно, що у це вірять їхні батьки, дідусі-бабусі, у яких виховуються маленькі патріоти. Бо саме з родини і починається людина. Саме в родині вчать (або не вчать) дитину ділитися, допомагати, співпереживати за рідних, друзів і за рідну країну в цілому.

samiyl

Не можна просто так пройти повз восьмирічних братів Станіслава і Владислава Самойленків із Талалаївки, які біля магазину, який орендує їхня сім’я в центрі селища (колишній гастроном), продають квіти в горщиках. Усю виручку хлопчики передають для підтримки наших захисників. І це не гривня-дві! Раз вторгували і передали волонтерам до Центру ДЮТ (там нині волонтерський центр) дві тисячі гривень. Через кілька днів – іще тисячу! Чесно кажучи, хоч і не планував купляти той саджанець, та якщо маєш душу, не пройдеш повз, не купивши.

Хлопці охоче спілкуються. Розповідають, що така ідея виникла у їхнього тата Сергія. Татова мама бабуся Галя, яка займається підприємництвом, підтримала ідею та взялася розсаджувати у різні горщики кімнатні квіти, які в родині люблять і мають їх багато.

– Раніше хлопці довго спали, потім, як і більшість дітей, хапали телефони… Тепер з 9-ї ранку вони вже торгують, – розповідає мама Лариса. – По-перше, так вони у нас на очах, не треба переживати, чим вони займаються. По-друге – і це, мабуть, найголовніше, – що хлопчики мають мету: вони допомагають нашим воїнам і вже добре усвідомлюють, що роблять корисну справу. Приємно, коли люди не проходять байдуже, коли ще і слово добре хлопцям скажуть. Перші дні із нашими синами продавав квіти і їхній друг Денис Антішко.

dena

Він тут по сусідству гостював у бабусі. Це їх просто окрилює! Жителька селища Галина Кизим, наприклад, передала на продаж дві фіалочки в горщиках. Їх купили відразу. Приємно, коли дорослі люди підтримують.

– А що, коли квіти закінчаться? – запитую хлопців.

– У бабусі і мами вони не закінчаться, – кажуть впевнено хлопчики. – Закінчаться хатні – будемо із клумби продавати, головне, щоб купляли.

– А не шкода гроші віддавати? Їх же можна на щось потратити: іграшки, солодощі…

– У нас і сестри (у хлопців є маленька сестричка Глаша, – Авт.) все є! – впевнено говорять хлопці. – Зараз головне – не цукерки та іграшки, а Перемога України. Ми ж не малі діти, щоб цього не розуміти!

Справді, не малі діти, коли так розмірковують!

Обов’язково перемога буде за нами!

 

Олександра ГОСТРА

Схожі матеріали (за тегом)