|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 14:29 | 06.28.2022

Борис Приходько сумлінно перейняв досвід Миколи Рудьковського, але прогулює уроки виборців

Борис Приходько сумлінно перейняв досвід Миколи Рудьковського, але прогулює уроки виборців

Річний Звіт – як у бухгалтерії, але піарний

Напередодні Нового року нардеп Борис Приходько, видно, старанно проштудіював школу «академіка» з передвиборчого піару Миколи Рудьковського і оприлюднив для виборців результати своєї діяльності десятитисячним накладом під назвою «Звіт Бориса Приходька за 2021 рік». Цей Звіт відрізняється за змістом від передвиборчих Звітів Миколи Рудьковського, але щодо задуму й «вирішення» резонансних проблем помітний «плагіат»: «допомога громадам», «головне – здоров’я», «доступна освіта», «духовність», «турбота про людей», «армія», – за це «боровся» нардеп Микола Рудьковський на шпальтах друкованого Звіту, але без реальних результатів на державному рівні для виборців. Оскільки передвиборча одноразова благодійність за зароблені мільйони на народних нафтогазових свердловинах не може змінити економічну й соціальну ситуацію в державі. Тепер його послідовник Борис Приходько теж осідлав «конячку» одноразових догоджань виборцям. Правда, є одна різниця: уродженець Бобровиччини Рудьковський роздавав подачки здебільшого через свій Благодійний фонд, а носівчанин Приходько задобрює виборців і земляків розділенням народних (бюджетних) грошей.

«Борис Приходько залучив у 210-й округ та інші громади Чернігівщини рекордні 60 мільйонів гривень», – відкривається друга шпальта розцяцькованого Звіту нардепа. Але ці мільйони не ним зароблені, і не на тих робочих місцях, які обіцяв зі своєю командою, – ці мільйони залучені з бюджету, наповненого податками із зарплат трудових колективів, для допомоги яким нардеп палець об палець не вдарив. Натомість у передвиборчій програмі його партії «Наш край» записано: «Розвиток промисловості та сприяння створенню робочих місць – це запорука довгострокового розвитку нашого краю! Серед наших пріоритетів – підтримка вітчизняного виробника, залучення інвестицій у реальний сектор економіки», «Старт ринку землі має відбутися лише після відповідного референдуму. Підтримку повинні одержати і малі, і середні сільгосппідприємства». «Спочатку єврозарплати, потім – євроціни на газ», «Настав час не слуг, а служіння народу», «Створимо перспективний план розвитку громад для того, аби кожному мешканцю області було добре жити та працювати в рідному краї». Ці «грандіозні» плани розвитку рідного краю, гарні гасла не реалізовані на окрузі, й слова немає про їх виконання у Звіті депутата. Є лише статистика про його участь у засіданнях парламенту, Комітетах, про 16 виступів у сесійній залі, 18 особистих прийомів громадян, 13 депутатських запитів, про внесення 61-ї поправки до законопроектів, і найголовніше – про залучення для округу 60 мільйонів гривень… субвенцій, вважаючи це своєю допомогою «закладам освіти і медицини, підтримкою соціальній сфері, сфері культурі та спорту, допомогою з благоустрою населених пунктів, депутатською підтримкою армії і ветеранів воєн». Як можна називати те, що народний обранець хизується допомогою громадам і конкретним виборцям за чужі, народом зароблені гроші? Чи є в цьому цинічному звіті бодай одна граминка совісті?

Для того, щоб Борису Приходьку було що піарно залучати на округ, товариство «Земля і воля», для прикладу, тільки із зарплат своїх трудівників та оплати за оренду земельних паїв перерахувало до бюджету понад 80 мільйонів гривень. Армію також підтримали п’ятьма мільйонами військового збору. До таких податків і «примазався» нардеп Приходько. Ще він оновив стару обіцянку: «У 2022-му у Верховній Раді зосереджуся на законопроектах, що сприятимуть розвитку громад». Не пише тільки, які результати для громад і пересічних людей від його «зосередження», коли голосував за дикий базар землі без ніяких референдумів та підтримок фермерів, що обіцяв перед виборами? Де процвітання від програми «самодостатнього нашого краю», від реалізації програми «Здорова громада», від старання інших його обіцянок? При його «законодавчому зосередженні» Верховна Рада не прийняла жодного закону на благо й захист виборців, для завершення «епохи бідності» й війни на Донбасі. Навпаки, завдяки боротьбі приходьків у парламенті народ бідніє, квитанції оплати за комуналку зрівнялися сумами з європейськими, ціни на продукти й ліки перегнали європейські.

Чверть століття минуло відтоді, як Микола Рудьковський широко започаткував на нашому окрузі благодійні подачки за «правильне» голосування на виборах, через десять років узаконив цей агітаційний винахід створенням Благодійного фонду. І він добивався бажаних результатів на виборах, але не добився ніякого покращення життя для виборців, як естафету передав цю боротьбу наступникам, бо його самого електорат відправив у одне неприємне, народно-лайливе місце. Тепер цим шляхом іде «вчений з рудьковськознавства» Борис Приходько, але з оновленою схемою: піаритися за народні кошти й не оглядатися на уроки виборців. Видно, не розраховує на наступне скликання.

 

Благодійність замінили на «сприяння в розділенні чужого»

 

Виборців Бобровиччини нардеп Борис Приходько порадував професійним стрілецьким комплексом на базі фахового коледжу ім. О. Майнової. Звісно, придбаним не за кошти благодійного фонду депутата, якого немає, – кількасот тисяч гривень витратили на цей «подарунок» з бюджету, а депутат нібито посприяв цьому, за що йому доземно кланявся в.о. директора коледжу Віктор Кудряченко. Директор того коледжу, де, як у післявоєнні роки, не опалюється навчальний корпус, кілька батарей уже порвало від замерзання. Холодно і в гуртожитку. Звісно, на фотографіях з урочистого відкриття лазерного тиру цього не показали, та й урочистості проходили за осінньої погоди.

У Звіті Бориса Приходька під рубрикою «З турботою про округ» є інформація, як нардеп допоміг (бюджетні кошти для піару випросив) відремонтувати… 130-метрову ділянку дороги в Прилуках. А от його помічниця Тетяна Олешко не заробила ніякого славлення, хоча перед останніми місцевими виборами теж обіцяла «докорінно змінити ситуацію з дорогами на Бобровиччині» бо, мовляв, «переважна більшість доріг нині перебуває в доволі жалюгідному стані». Але обіцяти одне, а щось зробити для виконання обіцянки – зовсім інше, не під силу політиканам. За участі чи «залучень» нардепа Приходька і його войовничої помічниці на Бобровиччині не відремонтовано жодного метра асфальтівки, не впорядковано жодного метра узбіччя – є лише наміри «змінити ситуацію». За них цю ситуацію на дорогах змінює ТОВ «Земля і воля», і не десятками метрів за бюджетні кошти, а десятками кілометрів за кошти господарства.

Хоча, якщо вникнути в депутатські справи й обов’язки, то нардеп і не повинен займатися ремонтами доріг, і, що найважливіше, – то не його справа залучати на округ «рекордні 60 мільйонів гривень субвенцій», і взагалі ділити бюджет по округах, областях, районах, громадах – на це є величезний штат Кабміну і його численні низові структури. Є децентралізовані місцеві органи влади. Депутати ж повинні вчасно приймати бюджет і прискіпливо контролювати його наповнення та використання, писати й приймати закони на благо співвітчизників, для їхнього захисту від бюрократії, корупції, несправедливості, беззаконня, порушень конституційних прав громадян держави. Але цією «малопомітною» роботою важко піаритися на виборах, шкода й використовувати на благодійність свої мільйони – по Борису Приходьку бачимо. У моду входить піар за народні кошти.

Розділення бюджетних мільйонів на виборчі округи вигідне для нардепів ще й тим, що ставить місцевих чиновників у залежність від «щедрих» на бюджетні кошти депутатів, фінанси із столиці дуже потрібні місцевим «князькам» для їхнього піару перед місцевими виборами. Та й на дрібніші подачки можна обійтися без власної кишені. Навіть деякі продуктові набори звалюють на плечі волонтерів, а звітують державними програмами. Фінансова офіційна допомога виділяється й волонтерам, скажімо, для привітання матерів загиблих військовослужбовців, на придбання необхідних матеріалів для підрозділів ООС тощо. Цим ухитрився порадувати виборців і Борис Приходько: «В окрузі триватиме реалізація двох моїх програм «Здорова громада» і «Доступна освіта», будемо вирішувати поточні проблеми, з якими звертаються люди, та, звісно, залучатимемо кошти».

Які кошти? Може, обіцяні заробити в ході реалізації «12 кроків для розвитку рідного краю»? Втім, не один рік минув відтоді, але навіть у Звіті не згадано про жодну гривню з додаткових джерел наповнення бюджету від команди Бориса Приходька.

На кольоровому Звіті народного депутата чотири фотокартки самого депутата, і на жодній з них не помітно, щоб Борис Вікторович почервонів від сорому за свою локшину на вуха довірливим виборцям. Причому та локшина, вочевидь, значно дешевша, й більш заяложено-смердюча, ніж була від його попередників на виборчому окрузі.

 

Григорій ВОЙТОК

Схожі матеріали (за тегом)