|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 11:38 | 08.12.2022

Все про героїв та події неоголошеної війни

Хто не знає свого минулого – недостойний майбутнього. Мабуть, за цим принципом і створений музей ОК «Північ».

Музей про російсько-українську війну, про бойові подвиги героїв-захисників України, про визначні воєнні події облаштували в приміщенні оперативного командування. На 18 стендах докладно висвітлена історія шести років дій військових частин у складі оперативного командування та рік бойових дій військових частин у складі інших командувань. Уся представлена композиція символізує єднання героїзму, мужності, людяності та сердечності воїнів-захисників, які й нині боронять рідну землю у районі операції Об’єднаних сил.

 

1muzeyok

«На початку війни в Україні було лише три оперативних командування: Схід, Захід і Центр. А наші військові частини були розкидані по лінії фронту і належали до різних оперативних командувань, – 1olmokrenрозповідає прес-офіцер ОК «Північ», якій належить ідея створення музею, Олена Мокренчук. – Якщо, наприклад, говорити про 1 танкову бригаду, то вона взагалі була розкидана по роті, по взводу, по одному екіпажу. І ця розкиданість призводила до незлагодженості дій. Коли я ще волонтером їздила в 2014 році на блокпости, хлопці навіть не знали, хто поруч стоїть. І ми, волонтери, цивільні люди, тоді привозили їм контакти їхніх сусідів. Це справді була проблема. Тому коли в 2015 році створили ОК «Північ», то зібрали докупи всі бригади, які зараз в нашому підпорядкуванні, і почали проводити навчання. Перші проходили на лінії фронту, потім – тут, на місцях. Ось тоді вже почалася зовсім інша війна, була злагодженість, зв'язок між батальйонами, всередині батальйонів, а найголовніше – почалися злагоджені дії між бригадами. Наразі ж в ОК «Північ» входять військові частини шести областей – це чверть України. Я пам’ятаю наші перші масштабні навчання – це було неймовірно. Ми вперше побачили всю бригаду разом, бо були розкидані по всій лінії фронту і не бачили одне одного. Та коли всі зустрілися – а це і солдати, і танки, і артилерія, і вертольоти, і «саушки», – це було колосальне підняття бойового духу.

Я для себе кажу так: 2014 рік – кожний інтуїтивно робив те, що вмів, і те, що в нього виходило, 2015-2016 рік – ми збиралися докупи, 2017-2019 рік – нарощували м’язи, а 2020 рік – нарощували мізки, бо було дуже багато штабних навчань».

 

Військові «Легенди»в Чернігові

 

В оперативному командуванні нині служать визначні особистості, якими пишається Україна: троє генералів Збройних Сил України, п’ятнадцять кавалерів ордена Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступенів; троє генералів та двоє офіцерів управління, які нагороджені іменною зброєю. Звання Героя України отримали вісім військовослужбовців з військових частин ОК «Північ», і один з них нині продовжує службу в оперативному командуванні.

1xatavoin

«Я завжди думала: куди діваються легенди українсько-російської війни? А виявилося, що всі вони – тут. Тому в мене й народилась ідея створення такого музею, що в нашому оперативному командуванні продовжують службу легендарні командири, учасники знакових для України боїв. Саме вони, з урахуванням власного досвіду бойових дій, розробляють навчальні плани для підпорядкованих військових частин, здійснюють командування військовими частинами під час застосування військ у зоні проведення операції Об’єднаних сил на Сході України, – розповідає Олена Мокренчук. – Коли я почала розклеювати ці плакати, то хлопці підходили і казали, мовляв, я тут був, я тут був… І це показує, що в оперативному командуванні немає випадкових людей, «паркетних» генералів. Залужний воював, Оцерклевич – кіборг Донецького аеропорту, Ромигайло з 2014 року воював на фронті, Губа, Лисиченко, Межевікін… Про кожного можна розповідати годинами. Ті ж командири, які в 2014-2015 році були командирами батальйонів, стали командирами бригад і вже перемістилися сюди. З таким потужним колективом приємно служити і легко перемагати».

 

Не плакатами єдиними

 

Особливістю цього міні-музею є те, що на його стендах розміщена базова інформація, а основну частину – тексти, відео сюжети, документальні фільми, тематичні фотоальбоми, інтерв’ю з учасниками подій – можна прочитати чи переглянути на онлайн-ресурсах оперативного командування за допомогою QR-коду.

1stendy

«Всі 18 стендів мають ще й QR-коди, – розповідає пані Олена. – На них можна навести камеру мобільного і подивитися художній чи документальний фільм про ту подію чи людину, яка описується на цьому стенді. Ми вклали туди дуже багато інформації. Це й документальний фільм про Донецький аеропорт, героями якого є заступник командувача оперативного командування «Північ» генерал-майор Олексій Оцерклевич, полковник Губа, полковник Євгеній Межевікін та полковник Лисиченко. Є в базі фільм «Рейд» за участю полковника Михайла Драпатого, на той час комбата 2 МБ 72 ОМБР, фільм «Висота 307,5» про бої на Дебальцевському плацдармі та інші документальні стрічки про події російсько-української війни. Також є фільми, які ми знімали під час навчань – тобто можна не просто почитати, але й побачити все на власні очі. Всі розповіді, розміщені на стендах, ілюстровані оригінальними фото, які нам дали безпосередні учасники подій 2014-2017 років, нині вони – офіцери управління ОК «Північ», а також світлинами з архівів прес-служб підпорядкованих військових частин».

 

Інсталяції – окраса композиції

 

Окрасою і важливим доповненням музею стали унікальні інсталяції, виготовлені самими ж військовослужбовцями. З суто військового матеріалу, касок, використаних гільз, розірваних снарядів вони створили дивовижно точні та художньо довершені макети вежі Донецького аеропорту, фронтових бліндажів та блокпостів зони ООС, зобразили шеврон ОК «Північ» за допомогою фрагментів відстріляних боєприпасів.

1blindag

1donaero«Всі інсталяції робили самі наші хлопці з осколків снарядів. Коли я перше побачила інсталяцію Донецького аеропорту, то була здивована, – згадує Олена Мокренчук, – наскільки точно відтворили його. Це ще раз доводить, що у війську служать просто неймовірні і талановиті люди».

 

Музей – в маси

 

1blokpostНаразі доступ до цього чудового музею мають лише військові ОК «Північ», адже знаходиться він на його території. Проте його творці мріють про те, щоб якомога більше людей змогли дізнатися правдиву історію російсько-української війни та її героїв.

«Проблема в тому, що ми цей музей зробили за власні кошти, – говорить Олена Мокренчук. – Плакати я друкувала за свій кошт, за гроші замполітів ми друкували стенди, на які плакати чіпляються. Доступ мають лише військові, але мені б дуже хотілося, щоб ці експонати побачило якомога більше людей. Якщо хтось візьметься це зробити, то інформацію ми всю надамо, єдине – треба роздрукувати ці плакати, а це близько 2 тисяч гривень. Їх можна хоч у молодіжному центрі виставити, хоч у музеях, хоч у школах. Тут же нічого особливого не потрібно. Людина почитає всю інформацію, відсканує код, подивиться сюжет. Якби знайшлися меценати і профінансували друк плакатів для шкіл, це було б чудово. Адже молодь має знати правдиву історію цієї війни.

На жаль, в оперативному командуванні немає грошей, щоб зробити ці проекти самостійно».

 

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото ОК «Північ»

Схожі матеріали (за тегом)