Від 1926-го року у пам’ятці архітектури XVІІІ століття зберігали архівні документи, а 4 квітня Чернігівська обласна рада ухвалила рішення передати храм громаді Православної Церкви України. Церква Іоанна Богослова стане єдиним храмом на Чернігівщині, де молитва лунатиме арамейською мовою, яку дослідники аргументовано вважають мовою Ісуса Христа.

 Місто Ніжин унікальне не лише своїми архітектурними пам’ятками та древньою історією, але й компактним та давнім проживанням національних меншин. Однією з таких є ассирійці, яких вважають прямими нащадками арамейців чи то пак арамеїв – кочових семітських племен, батьківщиною яких був Аравійський півострів. Багато дослідників припускають, що саме арамейською мовою користувалися у повсякденні та проповідували Ісус Христос з апостолами. Євангеліє від Матвія цитує Ісуса, що говорив «Eloi, Eloi, lema sabachthani?» («Господи, Господи, навіщо ти мене покинув?») арамейською. Тепер ця мова лунатиме у ніжинському храмі.

Ніжинська община ассирійців хоч і невелика, але досить впливова. Сповідують християнство. До цього часу ассирійці не мали власного храму, а 4-го квітня депутати Чернігівської обласної ради ухвалили рішення з дослівним текстом: «Передати в довгострокове безоплатне користування управлінню Чернігівської єпархії Української православної церкви «Православна церква України» пам’ятку архітектури національного значення церкву Іоанна Богослова (охоронний номер 831), що розташована за адресою м. Ніжин, вул.Богушевича, 1».

З 1926-го року в будівлі було сховище архіву, потім – відділ зберігання документів Державного архіву Чернігівської області, а колишній будинок священика використовувався як адміністративна будівля (стіл довідок, читальний зал тощо).

Храм Іоанна Богослова стане першою церквою на Чернігівщині, де молитва лунатиме арамейською. Цікавий факт: церква була зведена у 1752 році коштом ніжинських купців. Значний внесок зробив ніжинський грек Іван Тернавіот. У XVIII-XІX ст. при церкві діяли парафіяльна школа та лікарня. Наприкінці XVIII ст. у храмі правив службу батько навколосвітнього мандрівника Юрія Лисянського. У стильовому відношенні будівля церкви належить до перехідного етапу від пізнього бароко до класицизму. Рідкісною рисою церкви Іоанна Богослова є її двоповерховість.

 Віталій НАЗАРЕНКО