Юлія Зарва та Оксана Павлова — із одного села на Чернігівщині, села Чернецьке Прилуцького району. Марія Соляник родом із Закарпаття, але доля привела її на Чернігівщину — після заміжжя вона проживає у селі Красний Колядин. Для 42-річної Оксани та 48-річної Марії ця освіта стала першою після закінчення середньої школи. Більшу частину свого життя обидві працювали доярками на фермі, Марія також мала досвід роботи продавцем у місцевому магазині. Юлія ж має диплом про вищу освіту (соціальний працівник), проте роботи за фахом у селі не знайшлося, отож вона також тривалий час працювала на фермі тваринником, обліковцем, кухонним робітником.

Після втрати роботи всі троє жінок звернулися за допомогою до служби зайнятості. Фахівці запропонували їм безкоштовно для себе опанувати затребувану  на сьогодні професію машиніста-кочегара котельні — і цей вибір став початком нової сторінки в житті.

Навчання проходило онлайн у Сумському центі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Юлію Зарву викладачі відзначали як одну з найбільш сумлінних і відповідальних учениць. Інші не відставали від подруги. Жінки залишилися задоволені навчальним процесом — професійні та вимогливі викладачі, живе спілкування з колегами, нехай і в онлайн-форматі, доброзичлива атмосфера – все це додавало впевненості. Три місяці навчання пролетіли швидко, після чого вони отримали документ про освіту державного зразка.

Сьогодні Юлія, Оксана та Марія при роботі - працюють машиністами-кочегарами котелень у місцевих закладах освіти, забезпечуючи тепло й комфорт там, де це особливо важливо. Роботодавці задоволені працівницями, адже вони справляються не гірше за чоловіків.

Отож, ця історія є свідченням того, що зміни можливі у будь-якому віці, а «чоловічі» професії стають справою сильних і вмотивованих жінок.

Світлана Шеремет, Чернігівський обласний центр зайнятості