Депутати облради дали «зелене світло» транснаціональній корпорації і компаніям-кіпріотам
Понад 60 питань порядку денного опрацювали депутати Чернігівської обласної ради під час пленарного засідання сімнадцятої сесії сьомого скликання. Традиційно більшість важливих питань напередодні розглянули в профільних комісіях та на Президії. Тож упродовж трьох годин поспіль, доки тривала сесія, чимала кількість депутатів сумувала, як то кажуть, на гальорці, убиваючи час за іграми на смартфонах. Напередодні сесійного зібрання кулуарами вкотре ширилися чутки про можливі кадрові перестановки в керівництві облради – начебто через питання агролісів. Утім, чутки не підтвердилися, хоча деяких суперечливих питань все ж уникнути не вдалося. Найважливіше стосувалося погодження надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку кварцових пісків. На кону – 250 мільйонів доларів, які транснаціональна корпорація обіцяє інвестувати у виробництво скла на Городнянщині.
250 мільйонів доларів інвестицій
Із другої спроби! Депутати Чернігівської обласної ради на черговій сесії надали погодження спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування кварцових пісків компанії «Сенд Індастрі». Родовище з кварцовим піском має назву «Вершина» і розташоване поблизу села Ваганичі Городнянського району Чернігівщини. Історії з наданням погодження спецдозволу передувала колосальна робота розробників проекту, які, піднявши старі геологічні карти, знайшли родовище з запасами кварцового піску, виявлене ще радянськими геологами у 70-х роках минулого століття. Одразу після цього відомий в Україні інвестиційний експерт Олег Семінськийрозпочав пошук інвестора. І, як переконує, таки знайшов. За його словами, проект із будівництва єдиного в Україні заводу із виробництва скла будуть реалізовувати транснаціональна компанія «Стюарт інженірінг» (США) та Швейцарський фонд P-Build Holding AG. Обсяг інвестицій має скласти близько 250 мільйонів доларів США.
«Планується, що промислова потужність заводу становитиме 600 тонн скла на добу. На це йтиме 400 тонн кварцового піску, – переконує Олег Семінський. – Асортимент продукції складатиметься з листового скла і склопакетів, а в перспективі й автомобільного скла для потужних виробників Німеччини, Франції та Італії».
За словами пана Семінського, реалізація інвестпроекту дозволить створити 350 робочих місць: 250 – на заводі, 100 – на кар’єрі з видобутку піску. Частина фахівців пройде стажування в Європі й США. А збудувати підприємство обіцяють максимум за 3 роки.
Наміри, на перший погляд, благі, але чомусь у грудні 2018 року питання надання спецдозволів депутати Чернігівської облради з тріском провалили. Звісно, можна грішно подумати про меркальтильну сутність заблукалих душ власників мандатів, однак у цій історії не все так однозначно, як видається на перший погляд.
Кінцеві бенефіціари – на Кіпрі
По-перше, що насторожує деяких противників, без сумніву, можливо, одного з найбільших інвестиційних проектів на Чернігівщині за останні кілька років, – це те, що пісок видобуватиме одна фірма, а завод буде зареєстрований на іншу.
Так, погодження на отримання спецдозволу лобіювало ТОВ «Сенд Індастрі», представником якої назвався Олег Семінський. Саме це підприємство і планує видобувати кварцовий пісок. Копнувши дещо глибше, ми з’ясували деякі невидимі сторони. У відкритому доступі наявна інформація про ТОВ «Сенд Індастрі». Згідно з нею, зареєстрована компанія у селі Ваганичі Городнянського району. Керівником є такий собі Олег Іванович Стельмах. Розмір статутного капіталу – 7 тисяч гривень! Спеціалізується товариство на добуванні декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю. Безпосередніми власниками ТОВ «Сенд Індастрі» з першого квітня 2019 року є дві компанії – «Костам Ентерпрайзес Лімітед» із статутним внеском 3500 гривень (50% капіталу) та «Сандлорд Холдінг Лтд» з рівнозначним внеском. Обидві компанії зареєстровані на Кіпрі.
Завод, на якому планується виробляти скло, буде оформлений на ТОВ «Стюарт Флоат Гласс». Зареєстроване товариство у місті Городня, на вулиці Льонозаводській, 15. Спеціалізація – виробництво листового скла. Розмір статутного капіталу фірми складає 10 тисяч гривень.
У переліку засновників числиться три компанії, зареєстровані на Кіпрі: «Весенем Консалтінг Лімітед» (місто Ларнака, Кіпр) з розміром статутного внеску 1700 гривень, «Костам Ентерпрайзес Лімітед» (місто Ларнака, Кіпр) з розміром статутного фонду 5425 гривень та «Сандлорд Холдінг Лтд» (місто Лімасол, Кіпр) – розмір статутного капіталу 2875 гривень.
Керівником ТОВ «Стюарт Флоат Гласс» є той самий Олег Іванович Стельмах. Як виявилося, на ньому, окрім згаданих двох, числиться ще п’ять фірм та одна профспілка.
Виникає логічне запитання: якщо у забуту Богом Городнянщину дійсно прийдуть багатомільйонні доларові інвестиції, тоді навіщо реєструвати фірми за межами України з мізерним статутним капіталом?
Трохи про самого лобіста, який представляє інтереси згаданого ТОВ «Сенд Індастрі», Олега Семінського. Кілька років тому його історія облетіла всю Україну. На початку 2012 року генерального директора найбільшої в Україні приватної газодобувної компанії «Нафтогазвидобування» Олега Семінського викрали і протримали на ланцюгу три з половиною роки. Одним із замовників викрадення називали екс-регіонала Миколу Рудьковського. На той час компанією володіли нардепи-регіонали Нестор Шуфрич та Микола Рудьковський, який втік з України. Причиною викрадення Семінського називають переділ бізнесу. Коли з ПрАТ «Нафтогазвидобування» звільнили Олега Семінського, був спровокований конфлікт між двома іншими директорами компанії – Шуфричем та Рудковським. Це призвело до того, що компанія «ДТЕК» Ріната Ахметова змогла за копійки заволодіти активами «Нафтогазвидобування».
Скляні піски – рентабельний бізнес
Деякі депутати висловили побоювання того, що все може завершитись кар’єром і простим копанням піску. Представник інвестора відкинув сумніви – щоправда, не цілковито.
«Ми хочемо надання спецдозволу на видобування цього піску, левова частка якого буде постачатись на завод, – заявив про наміри Олег Семінський. – Разом із тим частину піску ми будемо продавати по собівартості будівельним компаніям, враховуючи те, що там є домішки металу».
Із першої спроби таке розширене пояснення не переконало більшість надати дозвіл на користування надрами. «За» проголосувало лише 22 депутати. І рішення не прийняли. Втім, з подачі екс-голови Чернігівської ОДА і депутата облради Валерія Куліча, який, як відомо, свого часу лобіював утворення комунального підприємства «Надра Чернігівщини», питання погодження надання спецдозволу для ТОВ «Сенд Індастрі» все ж вдалося проштовхнути. «За» – 35 власників мандатів! Тепер справа за тими, хто обіцяв міжнародні інвестиції! Олег Семінський переконує, що підприємство збудують у Городні на території колишнього аеродрому. У власності інвесторів вже перебуває 49 гектарів землі, яким планують змінити цільове призначення.
Варто зауважити, що попри скепсис, з кожним роком в обласному бюджеті все більшу частку займає рентна плата за користування надрами. Минулого року бюджет отримав з ренти 22 мільйони 632,5 тисяч гривень або 124% до бюджетних призначень. Якщо порівнювати з 2017 роком, то обсяг податку збільшився вп’ятеро – на понад 18 мільйонів гривень. Здебільшого це були надходження від рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату в обсязі, які законодавчо закріплені за обласними бюджетами з 2018 року.
Варто нагадати про те, що на Чернігівщині вже діє підприємство, яке спеціалізується на видобутку, збагаченні та збуті природних кварцових пісків. Ідеться про ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків», яке здійснює свою діяльність на базі Папернянського і Грибово-Руднянського родовищ в Ріпкинському районі.
Це одне з найрентабельніших, ефективно працюючих підприємств у регіоні. Частка його продукції на ринку України сьогодні становить до 30% поставок скляних пісків, що використовуються у виробництві листового віконного, лабораторного, медичного скла, скляної тари, кришталю, облицювальної плитки, кераміки, сухих будівельних сумішей та інших видів продукції. У загальному обсязі поставок до 40% становить експорт продукції на склозаводи Росії, Білорусі, Болгарії.
Віталій НАЗАРЕНКО