Територіально громада знаходиться у Носівському районі, але тяжіє до Ніжина – до його центру тут всього 15 км. Частина мринчан працює у Ніжині, для інших він є транзитним – по дорозі на Київ.

— І таких чимало – до чверті працездатного населення. За всієї привабливості роботи на газосховищі, в сфері сервісу та в сільському господарстві не вистачає. Останнє – успішне та динамічне. Це «Агропрогрес», «Носівка-агро», «Чернігівська індустріальна молочна компанія», «Маяк», «Верітас-агро». З промисловості є Мринський паркетний цех Ніжинського лісгоспу. Жодне підприємство не домінує (навіть газосховище), натомість є здорова конкуренція, що в свою чергу сприяє формуванню соціальної відповідальності – підприємці схильні йти назустріч потребам мешканців громади. Але сучасний аграрний та переробний сектори не передбачає великої кількості робочих рук – звідси й згадана трудова міграція, - розповідають у громаді.

— Три млрд кубів природного газу з 20, що потрібні Україні для безпечного проходження зими, – це Мринське газосховище. А ще понад 200 працівників із хорошими зарплатами, ПДФО від нарахувань якої йде до бюджету Мринської об`єднаної територіальної громади, - розповідає Володимир Бойко.

Громада довго працює без голови, але навчилася господарювати раціонально. Тому сприяє взаєморозуміння між її виконкомом та депутатами – поза приналежністю до тих чи інших політичних сил. А ще – вміння знаходити компроміси між депутатами, що представляють старостинські округи та адміністративний центр громади – ніхто з них не має більшості, тож ситуація змушує вчитися домовлятися, що й вдається.

— З досягнень за два роки самостійного життя громади слід зазначити такі успіхи. Тут змогли відремонтувати 20 км доріг, залучаючи гроші з різних джерел. Для доволі компактної території (67,7 кв. км) - це неабияке досягнення. Мринська громада, маючи неабияку користь від газу, газової залежності позбулася досить швидко – вже в перший рік існування ОТГ обладнала бюджетні установи та заклади твердопаливними котлами та сприяла переходу багатоквартирних будинків на індивідуальне опалення. В результаті не лише зменшила свої витрати, а створила ґрунт для більш певної розмови з бюджетоутворювальним підприємством, - розповідає Володимир Бойко.

У громаді оптимізували освітню мережу, закрили дві малокомплектні школи. В результаті тут вистачає освітньої субвенції для зарплати своїм педагогічним працівникам та з`явилися додаткові можливості для модернізації матеріально-технічної бази шкіл.

— Такі рішення давалися нелегко, але позитивний їх результат надто очевидний – досить завітати в Мринську ЗОШ чи дошкільні навчальні заклади (замінені вікна, нові санвузли, світильники та ін.). А ще громада прийняла дещо нестандартне рішення щодо підвозу школярів та вихованців дитячих садочків – не стала купувати шкільний автобус, а найняла фізичну особу підприємця, той здійснював на своєму транспорті зазначену функцію, - коментує результати діяльності ОТГ експерт.

Володимир Бойко підкреслює, що у Мринській громаді практично до всіх питань життєдіяльності підходять раціонально. Планують створити нормальні умови для відвідування закладів культури взимку. Йдеться про закупку та встановлення так званих «Макарівських котлів», що дозволяють нагнітати тепле повітря за необхідності. На перспективу Мрин розглядає себе як потенційну зону відпочинку для ніжинців – відоме місто обласного значення має в цьому сенсі проблеми, які цілком можна подолати за допомогою сільських громад-сусідів.

І хоча бюджетних кошів на всі задуми не вистачає та існує проблема з кадрами, але в цілому, громаді вдається давати собі раду. Тож Мрин, що колись був містом та мав магдебурзьке право, яскравий приклад як впливає децентралізація на розвиток території.

За матеріалами Чернігівського ЦРМС