Наприкінці літа минулого року Тетяна Миколаївна отримала пропозицію від начальника управління охорони здоров’я ОДА очолити Чернігівську обласну дитячу лікарню. І вона прийняла цей виклик.

Тетяна Миколаївна замінила на посаді директора лікарні Олександра Карету, який був головним лікарем цього медзакладу останні 35 років.

«Олександр Карета дуже довго очолював цю лікарню, але у квітні 2022 року він пішов з посади, – розповідає Тетяна Миколаївна. – Вже з середини березня 2022 року обов’язки управління Чернігівською обласною дитячою лікарнею взяв на себе наш завідувач ортопедо-травмотологічного відділення Микола Люткевич».

У вересні минулого року генеральним директором лікарні стала Тетяна Лебедєва, яка з першого дня стикнулися з викликами, які диктує час. Проте пані Тетяна впевнена, що їх лікарня стане однією з кращих в Україні.

«Ми – єдина в області дитяча лікарня. І у нас унікальні і фахівці працюють, – розповідає директорка. – Ну правда, професіонали всі з великої літери: новонароджених оперують, ортопедичні операції високої складності робляться. Дітей з важкою соматикою інфекційного, пульмонологічного, ендокринного профілю везуть до нас з усієї області. І наші фахівці працюють дуже самовіддано. Колектив надзвичайно потужний. Дуже хочеться його зберегти, поповнивши молодими фахівцями. Ми бачимо цю лікарню самостійною, фінансово спроможною і розвиненою. Та, на жаль, зараз важко, бо ми дуже залежимо від фінансування. А воно зараз здійснюється за рахунок Національної служби здоров’я України, яка розраховує видатки на лікарню за кількістю наданих послуг минулого року. А ми знаємо, що 2022 рік для Чернігівської області був дуже важкий, а для дитячої лікарні з цієї точки зору – найбільш важкий. Адже багато дітей були евакуйовані з міста ще під час бойових дій. І, безумовно, кількість пролікованих пацієнтів за минулий рік була мінімальна. За ввесь 2022 рік було проліковано 6640 дітей. Цьогоріч у нас за півроку набагато більше, але фінансування йде за розрахунком минулого року. Безумовно, нас підтримує обласна рада, наскільки це можливо. Дуже багато на колектив зараз звалилося завдань, але ми працюємо. Працюємо на розвиток».

Згідно з третім етапом медичної реформи в Україні, Чернігівська обласна лікарня має стати надкластерним закладом, який працюватиме з найскладнішими пацієнтами. І це означає, що технічно його забезпечуватиме МОЗ і він буде в пріоритеті.

«Включення дитячої обласної лікарні до переліку надкластерних дає нам гарантії того, що держава буде піклуватися саме про розвиток матеріально-технічної бази та підтримки лікарні в майбутньому», – сказала Тетяна Лебедєва.

Поступово відновлюються

Сьогодні лікарня надає допомогу за 33 лікарськими напрямками. І, до речі, незважаючи на скрутні часи, тут змогли відкрити унікальне і єдине в області реабілітаційне відділення. Директорка була переконана, що зараз це відділення як ніколи потрібне області, і не помилилася. Адже черга на отримання реабілітаційних послуг у ньому – вже на місяць-два вперед.

«Як тільки я прийшла на цю посаду, для мене постало питання, що таке відділення має бути, – говорить Тетяна Миколаївна. – Дітям сьогодні просто необхідна така допомога. До того ж, там передбачений психолог для дорослих і дітей. Це важливо, особливо в наш час».

Робота важка, оплата мала

До повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лікарні працювали близько 700 людей медперсоналу. Під час бойових дій залишилися пів сотні. Нині до роботи вже повернулися майже всі медики.

«Війна внесла свої корективи. Коли були сильні обстріли, ті, у кого є дітки, евакуювалися. Хто був в населених пунктах, які опинилися в окупації росіян, не могли фізично дістатися на роботу, – розповідає лікарка. – Зараз до роботи повернулися майже всі. Скажу так: хто не повернувся до червня 2022 року, того немає і зараз. Та загалом лікарів вистачає».

Та хоча медиків вистачає, в планах директорки – залучення молодих спеціалістів. Яким чином це зробити – думають, але впевнені, що все вийде.

«Не вистачає в нас зараз дитячих хірургів і дитячих анестезіологів, – говорить лікар. – Залучити нових спеціалістів зараз важкувато, бо лікарня не може поки забезпечити гарну заробітну плату. Я особисто вважаю, що дитячий лікар має заробляти не менше 35 тисяч гривень на місяць. Тому що він працює з дітьми, і це важко. Лікарська робота взагалі дуже важка, але дитяча спеціалізація – найважча. І як доказ цього – жоден «дорослий» фахівець не піде в педіатричний напрям, в той час, як наші фахівці можуть лікувати дорослих.

Тому я мрію, щоб наша лікарня досягла того рівня фінансової спроможності, завдяки якому лікарі отримували таку заробітну плату, з якою б вони розуміли, що їх поважають і цінують».

Відбудова триває досі

Під час бойових дій на Чернігівщині будівля Чернігівської обласної лікарні також постраждала від російських обстрілів.

«3 березня, коли росіяни скинули бомби біля кардіоцентру, то вибуховою хвилею також пошкодило і будівлю нашої лікарні. Та найбільших руйнувань лікарня зазнала 16 березня, під час касетного обстрілу міста, – розповідає пані Тетяна. – Тоді одна бомба впала між дитячою лікарнею і центром крові. Було пошкоджено 316 вікон, 19 дверних блоків і покрівля на харчоблоці, на шестиповерхівці. Фасад побило касетними уламками. В приймальному відділенні й досі видно, як осколок влетів через вікно, пройшов через двері і пробив чавунну батарею. Багато руйнувань у той день було, та найстрашніше те, що загнули люди. Загинула санітарка з діалізного відділення, яка була якраз на вулиці».

Вікна й двері давно вже встановили нові, дах залатали. Як каже директор, не тече – то й добре. Наразі про той обстріл нагадують лише дірки на фасаді і вінок на подвір’ї лікарні в пам'ять загиблої санітарки.

Мрія – сучасне обладнання для лікарні

Коли запитуєш про що мріє директорка лікарні, вона, не роздумуючи, відповідає: про нове обладнання. Тетяна Миколаївна переконана, що в її лікарні працюють найкращі фахівці, які заслуговують на найкращі умови.

«Хочеться сучасне обладнання для реанімації, обладнання офтальмологічного профілю, бо багато проблем у дітей з зором. Нове інфекційне відділення. У лікаря мають бути гарні умови, щоб він міг втілити свій лікарський потенціал, – говорить дикторка. – Адже наші лікарі можуть багато чого. Вони – справжні професіонали своєї справи. Нещодавно один наш молодий хірург оперував дівчинку з під підозрою на апендицит. Коли вже робив ревізію, помітив, що є проблема з яєчниками. Він відразу викликав гінеколога, який доробив операцію вже по своєму профілю. Класно. Але це класно розказувати, а лікар повинен мати ці знання, щоб знайти цю проблему. І як результат – ми маємо повний спектр медичних послуг на відмінно. І я пишаюсь тим, що в нас такі лікарі. І для них ми маємо створити умови. Це пріоритетне для мене завдання».

Бомбосховище – номер один

Ніхто не вірив, що буде така війна на знищення українського народу. Ніхто ніколи не міг уявити, що дітям і дорослим доведеться тижнями сидіти в бомбосховищах. Та будемо відверті, ніхто не думав про ті бомбосховища і підвали. Проте час показав, що воно має бути, причому в належних умовах.

«Гарно обладнане бомбосховище з сучасними витяжками, автономним водо- та електрозабезпеченням – це те, до чого ми йдемо, – говорить директорка. – Звісно, ми силами персоналу, як могли, облаштували підвальне приміщення. Знесли туди ліжка, встановили бочки для води і біотуалети, але ж хочеться більш комфортних умов. І дуже хотілося б поміняти каналізаційну систему, всі ті труби, яким багато десятків років. На жаль, лікарня поки не має таких коштів, але я сподіваюсь, що все ж таки нам вдасться це зробити».

Благодійники підтримують з першого дня

Майже відразу після відходу російських військ з Чернігова різні благодійні організації почали активно допомагати лікарні як з медикаментами й обладнанням, так і з ремонтом.

«У перші місяці деокупації нам попривозили багато різної апаратури з різних куточків світу. Фонд із Франції забезпечив певним обладнанням реанімацію та відділення патології новонароджених. Зі Швейцарії привезли центральну стерилізаційну установку, яка є в кращих клініках Європи.

Сучасне діагностичне обладнання від благодійників

Відразу кинулося багато різних благодійників допомагати, і це я не лише про дитячу лікарню говорю, а загалом про Чернігівщину, але зараз лишилися одинці. Потужно зайшли Міжнародний Червоний Хрест, Міжнародний медичний корпус, Французька громадська організація «АРіС», голландська організація «LifeLine Ukraine», – говорить пані Тетяна. – Наші чернігівські волонтери допомагають дуже. Нещодавно Міжнародна організація з міграції завезла пральні і сушильні машини. І це насправді велика допомога. Громадська організація «Паляниця» допомагала з облаштуванням реабілітаційного відділення».

Також Міністерство охорони здоров’я виділило для лікарні новий комп’ютерний томограф.

«Зараз у нас з’явився комп’ютерний томограф – гарний, новий, потужний, – говорить директорка. – Тут був старий, але під час війни були проблеми з ним, і він вийшов з ладу. Та йому вже 20 років було, тож ми вирішили, що немає сенсу ремонтувати».

За сприяння меценатів сьогодні лікарня має альтернативне джерело електроенергії.

«Сонячну електростанцію встановила нам громадська організація «Енергетична дія України». Вони самі вийшли на нас. Я так розумію, у них була пропозиція для багатьох, питання було лише в тому, хто швидше відгукнеться, – розповідає пані Тетяна. – Ми пару разів поспілкувалися з представниками організації, і вони встановили нам її. На жаль, на шестиповерховому корпусі технічно було складно встановити сонячні батареї, тож прийняли рішення встановити їх на двоповерхівці».

Сонячна електростанція дає значну економію на оплаті комуналки, а також гарантовано може забезпечити найнеобхідніші потреби лікарні, навіть якщо буде блекаут.

«Станція виробляє 35 кіловат кожну годину у сонячний день, і має 75 кіловат накопичення, – розповідає директорка. – Вона забезпечує відділення реанімації новонароджених, патології новонароджених та дітей до півроку. Може забезпечити ці відділення у разі повного відключення світла при максимальному навантажені на 8 годин, а при економному – протримається до трьох діб. І як бонус – економія на комунальних рахунках, що не менш важливо в нас час».

Спілкувалася Марія ПУЧИНЕЦЬ