|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 3:34 | 06.30.2022

В’ячеслав Приліпко В’ячеслав Приліпко

Козелецька лікарня стала рятувальним колом для багатьох поранених

Комунальне некомерційне підприємство «Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецької селищної ради стала дійсно надійною опорою не лише для людей із громад колишнього району, але й довколишньої округи.

З перших днів війни лікарня приймала цивільних та військових поранених з зони бойових дій – Іванівки, Красного, Олишівки та Топчіївки. А генеральний директор медичного закладу – травматолог зі стажем В’ячеслав Приліпко врятував не одне життя.

 

Прийняли більше 60-ти поранених

 

З початку військового вторгнення Козелець став своєрідною буферною зоною поміж Києвом та Черніговом. Через активні бойові дії логістика між цими містами була порушена, тож колишня районна лікарня мусила приймати багатьох пацієнтів з сусідніх районів. А їх було немало! За час бойових дій до Козелецької лікарні інтенсивного лікування потрапило більше 60-ти поранених, половина з яких – цивільні. За їхні життя героїчно боролись тутешні медики, котрі фактично жили у мед закладі, і жоден із яких не виїхав. Козелецьким хірургам та травматологам доводилось проводити надскладні операції, адже на операційний стіл потрапляли пацієнти з серйозними політравмами – пошкодженням магістральних судин, множинними переломами, травматичними ампутаціями. Тутешнім хірургам вдалося навіть врятувати пацієнта з пораненням серця. Окрім повсякденної рутинної організаційної роботи, генеральному директору мед закладу В’ячеславу Приліпку як досвідченому травматологу доводилося не раз оперувати пацієнтів та рятувати життя.

Про свою непересічну роль В’ячеслав Володимирович воліє скромно не згадувати, а от щодо своїх підлеглих відгукується схвально: «Спрацювали на відмінно. Всі молодці!»

 

«Нині фінансування йде по максимуму»

 

Комунальне некомерційне підприємство «Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецької селищної ради можна назвати зразковим як за якістю послуг, так і за наявністю кваліфікованого медперсоналу. Буквально за пів року до початку широкомасштабної війни з росією тут в рамках «Великого будівництва» відремонтували відділення невідкладної допомоги, де встановили сучасний комп’ютерний томограф, цифровий рентген та новий апарат ультразвукової діагностики. Відповідно одразу ж зросла якість послуг. Лікарня стала однією з перших, хто прийняв на себе удар COVID-19. З ним тут теж справились на відмінно.

1akozobl

Нова апаратура

1akozobl2

Нині в народі жартують: «Збройні Сили України побороли коронавірус». Жарти жартами, однак генеральний директор Козелецької лікарні інтенсивного лікування В’ячеслав Приліпко визнає: пацієнтів з цією хворобою стало значно менше.

Разом із тим держава фінансує медзаклад по максимуму.

«З початку введення військового стану фінансування закладу збільшилось, – говорить В’ячеслав Володимирович. – Тож незалежно від кількості введених даних і наданих послуг зараз фінансування йде по максимуму».

Разом із тим справи у комунальному підприємстві налагоджені таким чином, що воно заробляє на зарплати самостійно.

Звісно, левова частка витрат – це комунальні платежі, переважно рахунки за газ та електроенергію. Так, якщо у минулому році потреба в фінансуванні складала близько 4 мільйонів гривень, то в цьому році треба вже близько 7 мільйонів гривень. Лікарня колись була районною, тож за звичкою тут обслуговується переважна частина населення громад колишнього району, а от платити за пацієнтів сусідні громади не поспішають. Половину всіх витрат бере на себе Козелецька селищна рада, а решту – три сусідні громади, утворені на базі Козелецького району. Непростим буде цьогорічний період, адже практично всі громади мають дефіцитні бюджети, а деякі вже зіштовхнулись із проблемами заборгованостей.

 

Зарплата лікаря – 20 тисяч

 

На щастя, таких проблем у Козелецькій лікарні інтенсивного лікування немає.

«Лікарі отримують у нас не менше 20 тисяч гривень, медсестри – 13,5 тисяч гривень, – каже В’ячеслав Приліпко. – Гадаю, це серйозний стимул залишатись і працювати в Козельці. До того ж у нас немає заборгованості по зарплаті».

Не менш серйозним стимулом для медиків була б програма забезпечення житлом. Така програма є, наприклад, у Семенівській громаді. А от у Козельці вона існувала ще при колишньому районі. Так, у 2016 році житло від держави отримали п’ять медиків.

«Це потужна програма! Завдяки ній ми переманили з Носівки анестезіолога. Житло нині має вагоме значення, щоб утримати тут медиків. Це серйозний стимул», – констатує генеральний директор медзакладу.

Навряд чи таку програму селищна рада буде в змозі затвердити найближчим часом, адже вже зараз в громаді виникли проблеми з заборгованістю по енергоносіям, по освіті, зарплаті бюджетникам.

А хотілося б втримати у Козельці отих 11 інтернів, що проходять тут практику, не лише високою зарплатою, але і власним житлом чи хоча б надією на його отримання.

 

У майбутнє – з оптимізмом

 

Зрештою, є можливості для економії на енергоносіях. Перш за все – відмова від опалення газом і перехід на тверде паливо. Відповідний проект припадає пилюкою з 2017 року і навряд чи буде реалізований найближчим часом – знову ж таки через проблеми з селищним бюджетом.

Втім, незважаючи на всі проблеми і негаразди, генеральний директор медичної установи дивиться в майбутнє з оптимізмом. І цей оптимізм насправді недаремний, адже задля цього було докладено чимало зусиль.

«У медицину сьогодні, як і в будь-яке підприємство, треба інвестувати. Ті заклади, які покращують якість послуг і мають кваліфікований медичний персонал, не матимуть проблем із фінансами, – каже В’ячеслав Приліпко. – Від цього виграють всі: і лікарі, і пацієнти».

І він таки має рацію, бо посада директора закладу – це посада менеджера. Від ефективності управління та вміння вести господарську діяльність залежить благоустрій і майбутнє медичного закладу. Козельцькій лікарні в цьому плані дуже пощастило.

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

Схожі матеріали (за тегом)