Один із найпоширеніших та найагресивніших видів онкології серед жінок на Чернігівщині та в Україні загалом – рак шийки матки. За 2024 рік в області виявили 83 первинних випадки раку шийки матки, приблизно третину з яких – у занедбаній формі, тобто на третій або четвертій стадіях, що суттєво погіршує прогнози та ускладнює лікування.

Як розповідає лікар-онкогінеколог Чернігівського медичного центру сучасної онкології Олександр Зуб, рак шийки матки підступний тим, що на початкових стадіях зазвичай має безсимптомний перебіг. Саме тому, каже лікар, цей вид раку вбиває велику кількість із тих жінок, яким поставили діагноз.

У той же час, наголошує Олександр Зуб, це – один із небагатьох видів раку, якому можна запобігти. Адже майже усі види раку шийки матки (РШМ) спричинені вірусом папіломи людини (ВПЛ). Більше того, розвиткові раку шийки матки передують передракові стани (дисплазії), а період злоякісного переродження – тривалий. Тож, якщо вакцинуватися від ВПЛ, не ігнорувати профілактичні огляди у гінеколога та дотримуватися правил скринінгу і діагностики раку шийки матки, кожна жінка має всі шанси вберегтися.

Онкогінеколог інформує: цьогоріч в Україні набрав чинності Порядок скринінгу і ранньої діагностики раку шийки матки та моніторингу стану здоров’я пацієнток з груп ризику. Комплексна система профілактики раку шийки матки (РШМ) базується на сучасних наукових підходах і рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я. Відтепер скринінг РШМ в Україні належить до переліку медичних послуг, які забезпечуються надавачами первинної медичної допомоги, і проводиться за чітко визначеним алгоритмом.

Цільова аудиторія профілактичних заходів щодо раку шийки матки – усі жінки у віці від 21 року. Первинна профілактика передбачає проведення сімейними лікарями або онкологами опитування пацієнток з метою виявлення факторів ризику та симптомів РШМ серед жінок 21-35 років кожні п'ять років. Якщо фахівець виявить фактори ризику, жінці нададуть направлення на ПАП-тест (аналіз на цитологію) або ПЛР-тест або так зване ВПЛ-тестування, якевизначає наявність ВПЛ в організмі, зокрема тих типів, які можуть призвести до раку шийки матки.

Щодо вторинної профілактики, то тут обов’язкове тестування з використанням ПАП-тесту або ПЛР-тесту. Якщо раніше ПАП-тест був рекомендований усім жінкам у віці 21 року з періодичністю один рак на три роки, то тепер рекомендації щодо цього змінені:

– для жінок віком від 30-35 років і до 55 років ПАП-тест або ПЛР-тест потрібні раз на 10 років;

– для жінок від 25 років, які живуть з ВІЛ/СНІД, – раз на п’ять років;

– для жінок віком 21-35 років, у яких виявлені фактори ризику або симптоми, – відразу.

У разі позитивних результатів тестів пацієнтку направлять до лікаря-онколога для подальшої діагностики та лікування.

– ПАП-тест, – пояснює Олександр Зуб, – це швидка і безболісна процедура, яка дозволяє виявити рак на так званій нульовій стадії, а також клітини зі змінами, що підвищують ризик раку. ПАП-тест можна безоплатно зробити у гінеколога в закладах охорони здоров’я, які законтрактовані Національною службою здоров’я України. А до гінеколога кожна жінка має можливість звертатися навіть без направлення.

Ризику розвитку раку шийки матки, інформує онкогінеколог, збільшують такі фактори: медичні (наявність ВПЛ, ВІЛ/СНІД, інших захворювань імунодефіцитного характеру, наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом, наявність РШМ в сімейному анамнезі, лікування дисплазії шийки матки), поведінкові (ранній початок статевого життя (до 18 років), рання вагітність (молодше 20 років)) та соціальні соціальні (куріння, низький соціально-економічний статус жінки (родини), сексуальне, домашнє чи інше насильство щодо жінки, тривалий стрес, особливі умови праці: вплив канцерогенів, таких як хімічні речовини на робочому місці).

Тож, Олександр Зуб радить кожній жінці проконсультуватися зі своїм сімейним лікарем чи гінекологом щодо доцільності проведення вакцинації від вірусу папіломи людини, періодичності профілактичних оглядів та скринінгу раку шийки матки.

Публікація створена у межах Відкритої Грантової Програми, направленої на відновлення доступу населення до медичної допомоги, що виконується на Чернігівщині БО «Фонд боротьби з раком» за підтримки Проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоровʼя».