«Абетка малого чернігівця» – це не просто гарна дитяче видання. Насамперед це повчальна книжка, через яку дитина може сприйняти Чернігів таким, яким він зараз є, з його древньою історією, його особливими місцями. Кожна її сторінка і кожна буква абсолютно чітко присвячена нашому місту. І дитина, яка прочитає її, стане амбасадором Чернігова.

«Ця книга – мій давній задум. Ідея написати абетку для наших маленьких чернігівців з’явилася ще у 2019 році з подачі моєї дружини Наталії, – розповідає Валентин Буряченко. – Саме в тому році я звільнився зі Збройних Сил України і переді мною постав вибір, як себе реалізувати в подальшому, як адаптуватися до цивільного життя після довгих років служби в українській армії. Наталія запропонувала зробити такий патріотичний проект, щоб наші діти змалечку любили свою вулицю, свій будинок, своє місто, свій рідний край, свою країну. І зрештою росли патріотами своєї держави».

Та написати книгу для дітей виявилося нелегким завданням. Перед автором постало питання: як зробити її цікавою саме для малечі і в той же час інформативною.

«Мені хотілося написати так, щоб дітям було цікаво, щоб кожна літера в абетці відповідала легенді нашого міста. Адже Чернігів – дуже древнє місто з багатою історією. І коли нашому славному місту було 100 років, то на місці теперішньої столиці наших ворогів (на місці москви, – Авт.) жаби квакали. Наші діти змалечку повинні знати, наскільки в нас древнє і цікаве місто. Я дуже довго працював над тим, щоб доступною мовою для дітей розказати про наш славний Чернігів».

З першими читачами

Праця над книгою – не така вже й проста робота, а коли в країні йде війна, то вона стає ще важчою, особливо коли автор – військовий. Адже 24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного вторгнення, Валентин Буряченко разом із побратимами став на захист нашого міста. І тоді було не до абетки, бо потрібно було гнати ворога з рідної землі. Після Чернігівщини був Бахмут і Харківщина. Та, незважаючи на все пекло війни, Валентину Івановичу за підтримки вірних побратимів і в перервах між ротаціями на Схід, вдається дописати цю книжку. Від того вона стає ще більш цінною.

«В перерві між ротаціями я продовжив працювати над проектом, – продовжує Валентин Буряченко. – А один віршик написав саме під час бойового виїзду. Був у мене випадок – згадав про абетку в місті Бахмут. Шалені обстріли, до ворога близько. Іноді під вечір бої трохи затихали і ми могли перепочити. Ночували в підвалі, таке приміщення 3 на 1,2 метри. І одного разу, коли ми з напарником прийшли до цього підвалу, то побачили, що в нас завівся сусід – пацюк. Він жив з нами, ходив як господар там, але нам не заважав і ми його не чіпали. І саме цей пацючок став прообразом хом’ячка, про якого я написав віршик на букву “Х”».

Бойовий Кіт Шеврон

Образ кота Шеврона, який веде дітей сторінками книжки, також виник неспроста. Адже військові люблять котиків, а інколи їх і самих називають «котиками».

«Ще починаючи з 2014 року, коли, власне, і почалася ця війна, на позиціях наших бійців часто можна було зустріти якусь тваринку, – розповідає автор. – Тварин різних, але в більшості це були собаки і котики. Коли у воїнів втома від бою, коли вони мають велике психологічне навантаження, то ці тваринки допомагають їм весь той негатив війни перетворити в позитив, бо тварини викликають лише позитивні емоції. До речі, котики ще й допомагають військовим боротися з мишами, яких буває дуже багато на позиціях і в окопах. І ці мишенята насправді можуть завдавати багато клопоту. Вони їдять запаси продовольства і навіть перегризають дуже важливі для військових дроти. А от котики допомагають боротися з гризунами.

Згодом коти почали з’являтися на шевронах військових Збройних сил України, а люди лагідно називають військових “нашими котиками”».

Діти і дорослі в захваті від книги

На цю творчу зустріч завітали вчителі початкових класів з різних шкіл міста, також були присутні і діти. Деякі вже встигли прочитати «Абетку малого чернігівця» і просто в захваті від неї.

До речі, під час презентації для дітей провели цікавий інтерактив, після якого всі вони отримали подарунки від автора – шеврони з котом Шевроном.

«Ми з дітками вже почитали книжку і виконали всі завдання. Вони з великим задоволенням і захопленням читають її, – ділиться враженнями вчителька початкових класів чернігівської школи № 6 Софія Стефаненко. – Мені дуже сподобалося те, що автор написав про букву «ї»: Україна не може без «ї». Там так гарно закінчується віршик: «ї» – значить свої. І ця книжка дійсно про своє, для своїх. Вона – як подорож у сьогодні, в минуле і в майбутнє. Адже якщо така книга буде у кожного, то ми всі будемо свої, і чужих у нас більше ніколи не буде».

А от відомий чернігівський письменник, редактор газети «Чернігівщина» Сергій Дзюба переконаний, що такі книжки повинні вивчатися в школах, особливо в чернігівських, бо це книжка саме про наше місто.

«Сьогодні дуже багато дитячих книжок, але дуже мало таких, які цікаві дітям. Адже книжки написані дорослими, і часто в них багато дидактики, всякого моралізаторства. Одним словом вони просто нудно написані, а діти хочуть пригод, гумору, – говорить Сергій Дзюба. – Їм хочеться книжок, які написані доступною мовою. І саме «Абетка малого чернігівця» дійсно написана по-дитячому цікаво. Там невеликі віршики, які дуже легко читаються, і кожен – про наш Чернігів. До всього вони ще й інформативні. Тобто в кожному маленькому віршику є багато інформації саме про місто Чернігів. Також цікавим є те, що в цій книжці багато інтерактиву – завдань, на які потрібно дати відповіді. І я думаю, діти, прочитавши цю книгу, зможуть багато чого дізнатися про Чернігів».

Книгу «Абетка малого чернігівця» можна взяти почитати в міській публічній бібліотеці для дітей та у всіх її філіях. Також можна придбати її книгарнях міста. До речі всі виручені кошти від продажу цієї книги будуть спрямовані на допомогу Збройним Силам України.

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото Миколи Тищенка