|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 20:56 | 02.25.2024

Прапор України побував на вершині гори Еверест Прапор України побував на вершині гори Еверест

Найбільше добро приходить тоді, коли ти сам починаєш відчувати біль, який відчувають інші

 

Ці невмирущі слова належать доктору наук, письменнику, офіцеру добровольчої Латвійської національної гвардії Юрісу Ульманісу, котрий цю мудрість сформував і пропустив через особисті переживання протягом першого року війни в Україні, звірив з незламним духом українського народу.

DSC09823 1

Гості з господарями разом і на презентації, і під час звучання Гімну обох держав

DSC09833 1

З першого дня «чужої» для його Латвії війни, Юріс ні хвилини не вагався, щоб допомогти захисникам України. Він зібрав велику кількість військового обладнання та тисячі доларів у вигляді пожертвувань на придбання транспортних засобів,одягу, безпілотників, приладів нічного бачення, – особисто доставляв їх у зону бойових дій підрозділам. З багатьма захисниками Юріс зблизився, зустрічався з їхніми рідними. Воювали на передовій і його друзі-співвітчизники, з яких п’ятеро загинуло. Їх пам’яті він присвятив книгу «Коли війна стає особистою». Вона складається з 26 коротких епізодів роздумів, спостережень, і подвигів. Книгу латвійського письменника Юріса Улманіса переклала українською мовою Валентина Силава за сприяння українського письменника Віктора Мельника.

Минулої п’ятниці, 27 жовтня, до Бобровиці завітав автор цієї книги, і в кінотеатрі «Прогрес» презентував її численним читачам міста та іншим жителям громади.

DSC09829 1

У залі - людно

 

Письменника Юріса Ульманіса супроводжували відомий військовий журналіст Атіс Клімович (уже бував у Бобровиці), попередній посол Латвії в Україні (2011-2015 рр.) Аргіта Даудзе, колишній парламентарій Вейко Сполітіс та український волонтер Ласма Сауліма.

І так співпало, що перед презентацією книги члени делегації з дружньої Латвії стали свідками живого коридору, яким привезли в Бобровицю труну з тілом загиблого Героя Олега Ревкова, а наступного дня на його честь і пам'ять відбувся траурний мітинг, після якого Героя відспівали і поховали на місцевому кладовищі.

Враженням від живого коридору, коли численні його учасники стали навколінці, поділився латвійський письменник і офіцер в ході презентації книги. Він наголосив, що подібного вшанування загиблого бійця ніде не бачив. А коли ведуча зустрічі з латвійськими друзями й презентації книги попросила присутніх в кінозалі вшанувати пам'ять всіх загиблих Героїв з Бобровицької громади, портрети й імена яких почали з’являтися на широкому екрані, всі латвійські гості не просто не могли стримати сліз, вони ними гірко заридали, як і багато земляків.

Через перекладача, якою була місцева вчителька англійської мови Наталія Ющенко, Юріус Ульманіс сказав, що він не розмовляє українською, а про російську й мови не веде. На початку війни якось не було бажання зрозуміти, що відбувається між сусідніми країнами, які так довго жили в одній державі-імперії.

– Коли ж на власні очі побачив цю страшну війну, боляче було усвідомлювати, важко розуміти, що відчувають дітки, які сидять у будинках, над якими летять і вибухають ракети та дрони. А ще я бачив потоки сліз, розмазаних по маленьких щічках, чув нестерпний крик хлопчика, батько якого загинув на його очах. Потім про таке побачене й почуте розповідав діткам у Латвії та інших європейських країнах.

Хотів, щоб вони розповіли своїм батькам, розкрили їм очі на воєнні звірства, що творяться в Україні.

Латвійський гість розповів, що й сам хотів записатися на війну, але в нього не було воєнного досвіду, тож і не взяли воювати. Тому й продовжував займатися волонтерством, бувати в родинах загиблих і воюючих українських бійців, у звільнених від окупантів містах і селах. І з кожної зустрічі з українцями повторював свій висновок: «Росія іде не тим шляхом. У нас з Україною спільний ворог».

DSC09866 1

Співали: "Зможемо все, всім відсіч дамо, ми в горі і щасті єдині"

DSC09871 1

Від теми війни Юріс часто переходив на інші спогади, навіть зізнався, що любить говорити про себе. І розповів, що народився в США, має економічну освіту, протягом 18 років працював у відомій фірмі «Моторола» на різних керівних посадах у сфері розвитку бізнесу в США та Європі. Має 15-річний стаж викладача підприємництва, маркетингу, продажу, побудови довіри. Серйозно займається альпінізмом. У Латвію повернувся 30 років тому. Був членом правління Американської торговельної палати в Латвії. Лауреат Ордена трьох зірок, найвищої національної громадянської нагороди Латвії, яку вручає президент Латвійської Республіки.

DSC09883 1

"Хай буде воля, воля і свобода..."

 

Та найбільше розповідав Юріс про альпінізм. Минулої весни він піднявся на вершину найвищої гори Еверест, де підняв прапори Латвії та два – України.

DSC09856 1

Один з них, заведений у рамку під скло, латвійський альпініст привіз у Бобровицю як цінний подарунок. Провів у кінотеатрі й агітацію з питань розвитку альпінізму. Подякував також нашому земляку, колишньому голові Чернігівської обласної ради Миколі Звєрєву за організацію проекту спільної співпраці латвійського міста Саласпілс і української Бобровиці. В рамках цього проекту і Юріс Улманіс із друзями приїхав у Бобровицьку громаду. Гості домовилися з господарями про нові плани розвитку взаємозв’язків, нові види співпраці.

DSC09897 1

Пісню про волю підспівували всі під бурхливі оплески

DSC09890 1

З вітальним словом звернувся до гостей, і зокрема до латвійського письменника Юріса Ульманіса, виконувач обов’язків голови Бобровицької міськради Геннадій Іванюк. Вітали дорогих гостей також перший заступник міського голови Володимир Данішевський, заступники голови Юлія Петренко і Сергій Циба, керівники галузевих управлінь та депутати міської ради.

Вдячне слово за таку щиру, гостинну зустріч висловила попередній посол Латвії в Україні Аргіта Даудзе. Вона також згадала, як відвідувала і підтримувала Майдан Гідності.

Відомий військовий журналіст Атіс Клімович високо оцінив роботу місцевої влади, яка розвиває ділові стосунки з латвійським містом Саласпілс. Він особисто був у Бобровиці 3 серпня 2023 року на підписанні меморандуму між двома дружніми містами. Сьогоднішній їхній приїзд у Бобровицю свідчить, що підписана ділова угода працює не тільки на папері, а передусім у реальності.

 

Григорій ВОЙТОК

Схожі матеріали (за тегом)