Від вибуху, яке чуло все місто і околиці, від вибухової хвилі, уламків значних руйнувань зазнала будівля театру, постраждали навколишні адмінбудівлі, П’ятницька церква, офіси, магазини, школа, кафе, десятки транспортних засобів. Загалом пошкоджено 60 будинків (близько півтисячі квартир). П'ять покрівель у житлових будинках, які розташовуються поблизу драмтеатру, потребують капітального ремонту.
Слідством встановлено, що ракета "Іскандер", яку росія скерувала на Чернігів 19 серпня, вибухнула в повітрі, над дахом театру, щоб завдати максимального ураження по цивільних на відкритій місцевості.

"Суспільне Новини" опублікувало дані про загиблих у цей трагічний день:
Софія Голинська. 6-річна дівчинка, яка загинула під час прогулянки в центрі Чернігова разом з мамою. Її доправили до лікарні, але врятувати не вдалося.
Світлана Кормільцина. Старша викладачка кафедри іноземної філології Національного університету "Чернігівська політехніка". Загинула жінка під час прогулянки в парку із донькою.
Наталія Торія. Співробітниця директорату Навчально-наукового інституту архітектури, дизайну та геодезії Національного університету "Чернігівська політехніка". Загинула поблизу драмтеатру, повертаючись з церкви.
Назар Ющенко. Студент Навчально-наукового інституту механічної інженерії, технологій та транспорту Національного університету "Чернігівська політехніка". Був однією дитиною в родині.
Володимир Василенко. Співробітник організації "Право на захист". Загинув в автомобілі, який їхав поблизу драмтеатру в Чернігові у момент влучання в нього російської ракети. Без батька залишились четверо дітей.
Дмитро Магліч. Випускник Чернігівського вищого професійного училища побутового обслуговування.
Олександр Оніщенко. Житель Прилуцького району 1989 року народження.

В обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка вороги поцілили, можливо, не випадково. У ньому військова адміністрація узгодила проведення експозиції дронів, у якій взяли участь волонтерські організації, розробники, військові і журналісти місцевих ЗМІ.
Сайт lrt.lt/ua повідомляє, що місце проведення івенту-експозиції безпілотників "не для цивільних" у середмісті прикордонного обласного центру трималося до останнього моменту у таємниці. Проте у російських медіа з'явилися повідомлення зі скріншотом анонсу заходу. Чи могла російська розвідка заволодіти інформацією про оренду приміщення театру і "накласти" її на якимось чином отриманий анонс заходу, лишається запитанням без відповіді. Принаймні, цю інформацію, а також кожного учасника закритого заходу перевірятимуть правоохоронні органи, контррозвідка і СБУ. Примітно, що під час удару ракета розірвалася над дахом театру, а не в його приміщенні. Таким чином самому приміщенню театру і учасникам івенту, які встигли спуститися у сховище, було нанесено менше потенційної шкоди. Але були вбиті люди, які знаходилися на центральній площі і на прилеглій території.
Вибухова хвиля розповсюдидася на значну територію, пошкодивши вікна і дахи будівель, а "вогняний хвіст" під час розриву, за яким можна визначити напрямок прильоту, пошкодив будівлю колишнього готелю "Десна".
Соціальні мережі буквально вибухнули люттю як на адресу росіян, так і критикою вбік організаторів заходу. Своє критичне ставлення до організації заходу висловив обраний міський голова Чернігова Владислав Атрошенко, якого центральна українська влада усунула з посади у судовому порядку: "Абсурд із анонсами подібного заходу під час війни, глупість з вибором місця проведення і службова недбалість відповідальних за безпеку чиновників - призвели до великої трагедії, якої не повинно було статися", - зазначив він у своєму дописі у соцмережі Фейсбук.
Чи можна було запобігти трагедії, коли маєш справу з абсолютним злом? Чи можна було запобігти трагедії, якби експозиція дронів не засвітилася або була проведена не в центрі прикордонного міста?
Адже розташування Чернігова характерне тим, що після оголошення повітряної тривоги у випадку нанесення удару балістичною чи крилатою ракетою у містян є дуже мало часу, щоб добігти до бомбосховища. По Чернігову таких ударів містяни давно не чекали. Всі повітряні тривоги вони розглядали, що "може прилетіти щось на кордоні". Навіть мережі магазинів під час повітряних тривог припинили закриватися. Саме таке з часом склалося відношення у місті до повітряних тривог. Перше враження було, що росіяни знов зайнялися чистим тероризмом. Тому що усі побачили, куди потрапила ця ракета. Але коли вже дізналися про цю експозицію безпілотників, то одразу у всіх починаються запитання, чи можна було цього уникнути. Якщо не проводити такі заходи в середмісті прикордонного міста, або хоча б не оголошувати про їхнє проведення? Адже місто прикордонне. Волонтерка Ольга Палькова переконана, що такі експозиції-івенти варто робити за межами міста, якщо є така можливість. Але цього разу такої можливості у організаторів чомусь не було.