Чарівну пісню «Калина зажурилася» недаремно називають народною, адже її натхненно співають по всій Україні та за кордоном. А створили цей справжній шедевр чернігівці – народний поет України Сергій Дзюба (слова) та наш незабутній композитор Микола Збарацький (ноти).

Перші виконавці – відомі лауреати міжнародних та всеукраїнських  премій і конкурсів Валентина і Володимир Олійники (дует «Крила»), Ігор Мілевський та Ольга Бондаренко з Полтавщини. Чудовий відеокліп створила популярна поетеса зі Львова Надія Бойко.

Оригінально (на музику знаного композитора Бориса Раденка з Києва) прекрасну пісню виконує молода талановита співачка Наталія Шинкаренко з Полтавщини (в її репертуарі пісня називається «Не сумуй, калинонько!»), котру вже зараз порівнюють із Героями України Софією Ротару, Ніною Матвієнко та Раїсою Кириченко.

Запам’яталася пісня і у виконанні народного вокального ансамблю з Києва «Чарівниця», який очолював Борис Раденко. Її можна також побачити та почути на Ютубі.

Ця пісня – настільки неповторна, прониклива та чарівна, так глибоко западає в душу, що справді стала народною. Її блискуче співають не лише найпопулярніші українські артисти, а прості люди у колі родини, за святково накритими столами, причому по всій Україні. Адже Сергій Дзюба запросив до створення нової пісні, вже традиційно, митців із Придесення, Полтавщини  та Львова і Києва. І отаке поєднання яскравих, цікавих, дійсно талановитих людей створює напрочуд оригінальну, душевну та зворушливу атмосферу. Бо пісню одразу хочеться співати; вона неймовірно розчулює, надихає, зігріває серце теплом.

І ось – ще один приємний сюрприз. Пісню «Калина зажурилася» дуже гарно та проникливо заспівав народний вокальний ансамбль «Горлиця» Миргородського центру культури та дозвілля. Відео прекрасно записала Ольга Шевченко.

Популярному ансамблю «Горлиця» – вісімнадцять років. У  складі  ансамблю – жінки різного віку та професій, різних уподобань і поглядів, але щиро об’єднані однією міцною, потужною, справжньою любов’ю – любов’ю до української пісні.

Створила колектив у 2006  році на базі центру культури та дозвілля відділу культури Миргородської міської ради Наталія Тараненко. А згодом очільницею дружного колективу стала Людмила Совгиря, котра починала роботу в ансамблі на посаді акомпаніатора. Тож тепер народний ансамбль цікаво, творчо розвивається під її керівництвом. Адже з кожною  репетицією ансамбль удосконалює  свої навички  та  виконавчу  майстерність.

Творче життя учасників народного вокального ансамблю «Горлиця» багате на події і досягнення. За всі ці роки було багато творчих конкурсів, фестивалів та концертів. Його талановиті учасники виступають у музеях і бібліотеках, на урочистостях і тематичних вечорах.

Своїм різноманітним та високопрофесійним репертуаром прекрасні виконавці, чудові й талановиті співачки творять світ краси, примножуючи духовну скарбничку української культури народу, бережуть мистецькі традиції і передають їх наступним поколінням.

А ще – це й пам’ять про видатного композитора Миколу Збарацького, автора незабутньої «Козачки» у виконанні Героя України Раїси Кириченко. Добродій Микола відійшов у вічність, однак його пісня «Калина зажурилася» також багато років житиме в народі.

Наразі щиро вітаю з безперечним успіхом творців прекрасної пісні та щиро всім зичу здоров’я, любові, добра і наснаги в нинішні складні й буремні часи. Нехай чарівні українські пісні линуть по всьому світу, і хай їх слухають мільйони людей, котрі від усієї душі підтримують тепер героїчну боротьбу українського народу за свою жадану свободу – проти ганебного рабського ярма. Адже звитяжні українці своєю кров’ю зараз рятують від загибелі увесь світ. Тому незламно віримо в святу Перемогу над лютим ворогом, бо наш Бог – у вишиванці!

Ганна Маджуга, місто-герой Чернігів

Калина зажурилася

Слова Сергія Дзюби

Музика Миколи Збарацького

Калина зажурилася – 

На явір похилилася,

Як мила, добра дівчина –

Не кохана, не вінчана.

Ти не сумуй, калинонько;

Ти не чекай, дівчинонько, –

В гаю – трава високая,

Твоїм не бути соколу!

З походу не вертається,

Бо з іншою кохається, –

Побрався з молодицею,

Такою ж білолицею…

І любо чоловікові –

В Полтаві чи Чернігові!

Ти знов не віриш, вірная,

До доленьки покірная.

Калина зажурилася – 

На явір похилилася,

Як мила, добра дівчина –

Не кохана, не вінчана.

НОТИ