|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 1:47 | 04.23.2026

«Тож постій… Помовчи… Помолися… Прости…»

Блоги Субота, 12 лютого 2022 10:45

Продовжується прекрасне співробітництво народного поета України Сергія Дзюби з відомим композитором Петром Лойтрою. Раніше вони вже написали разом 15 пісень. Найпопулярніші з них – «Примчу на білому коні!» (у виконанні народного чоловічого вокального квартету «Пісенне джерело») та «Будь моєю!», котру чарівно співає дует «Крила» (Валентина і Володимир Олійники).

petloytraserdzuvsА вже в нинішньому році Сергій Дзюба та Петро Лойтра створили ще вісім пісень! Одразу привертає увагу глибока, прониклива і зворушлива пісня «Батьківське село». Це міжнародний проект – гарні слова написали видатний білоруський поет Михась Пазняков та Сергій Дзюба. І це – наразі друга їхня українсько-білоруська пісня. Адже спочатку значний резонанс викликала неймовірна пісня про кохання «В нашім домі» (музику створив заслужений артист України Ярослав Музика, а виконує цей, без перебільшення, народний хіт популярний співак зі Львова Віктор Гембара).

Також дві пісні композитор Петро Лойтра написав на вірші Принцеси Ловелін Ейо з Нігерії та Сергія Дзюби – «Оманлива тиша» й «Оновлення». Вони – напрочуд душевні, незвичайні й водночас – оригінально філософські. Цей міжнародний проект теж приверне увагу за кордоном, адже співавтор – Принцеса Ловелін Ейо – відома міжнародна діячка, поетеса, прозаїк, педагог, перекладач, еколог та борець за мир.

Подобається мені й диво-пісня «Завірюха» – на слова Сергія Дзюби та Миколи Курилова, юкагирського поета й художника, котрий проілюстрував книжку українського друга – добродія Сергія – «Вірші для Тетянки», яка аж п’ятьма мовами вийшла в Англії та успішно витримала кілька перевидань.

Увійшла до репертуару Петра Лойтри (не лише відомого композитора, а й популярного українського співака) і нова патріотична пісня «Моя мова» – на слова Сергія Дзюби та андійського поета Ахмеда Халілулаєва. Що ж, отакі високодуховні, піднесені та яскраві пісні нам дуже потрібні! Тож чудово, що творча палітра наших добродіїв Сергія та Петра – настільки різноманітна.

Ще один міжнародний проект – пісня «Навіки разом» на слова Сергія Дзюби та відомої індійської поетеси Сабіти Сатапаті, котра пише мовою орія. Це – історія великого, чистого, пристрасного і справжнього кохання. Любов, яка тримає та береже наш світ.

Запам’ятовується і чутливий, ніжний «Вальс кохання» на слова знаного таджицького поета Абдукаххора Косіма та Сергія Дзюби. Вальс звучить дуже красиво, граціозно та вишукано, під таку пісню варто освічуватися в коханні!

Серед перекладів світової класики, котрі з’явилися з-під пера українця Сергія Дзюби рідною мовою, є й вірш неперевершеного Джорджа Байрона «Перший поцілунок». І саме ця хвилююча поезія надихнула Петра Лойтру на створення вишуканої пісні, яку із задоволенням співатиме не одне покоління наших співвітчизників.

Отже, пропоную нові прекрасні пісні, що не залишать вас байдужими. А Сергієві Дзюбі та Петрові Лойтрі зичу здоров’я, любові, добра, удачі та великого натхнення, щоб вони ще довго радували нас своєю неповторною та чарівною творчістю!

 

Галина Леус

 

Батьківське село

 

Слова Михася Пазнякова та Сергія Дзюби

Музика Петра Лойтри

 

З кожним роком – рідніше батьківське село,

Промовляє проникливо голос природи:

«Повернися до себе – як добре було!

Бо всього – для душі: і тепла, і свободи».

 

Приспів:

 

Покосилася хвіртка, джмелі не гудуть,

Дичавіють в саду призабуті вже груші…

Та зворушений, чую: «Синочок, побудь!» –

То ридають батьків світлі, зболені душі.

 

Не лукавлю з собою – боюсь самоти,

Та журавликом лину до отчої стріхи!

Тож постій… Помовчи… Помолися… Прости…

Щоб з’явився димок над хатиною тихо.

 

Приспів

 

Оманлива тиша

 

Слова Принцеси Ловелін Ейо та Сергія Дзюби

Музика Петра Лойтри

 

Буває тиша – гірша, ніж гроза,

Очікуванням лиха у тривозі;

Коли страхи приборкати не в змозі,

І набіга непрохано сльоза.

А ти – суцільна рана та печаль,

І вже здається – ліпшого не буде…

Лиш нещодавно обіцяли чудо –

Та де воно, в яку пропало даль?

 

Ще молишся – агов, примарний шанс.

З останніх сил, хай пальці неслухняні;

Німі вуста видушують благання,

Допоки каганець іще не згас…

Та раптом – грім, кувалдою в імлі,

Немов всесвітня сила всюдисуща,

Що все довкола, мов горіхи лущить;

І злива припадає до землі.

 

Здавалося б, якісь нові птахи

Чи демони злетілися, мов круки…

А ти себе береш, як бог, у руки –

Кінчається омана навпаки.

 

Оновлення

 

Слова Принцеси Ловелін Ейо та Сергія Дзюби

Музика Петра Лойтри

 

В обіймах сивої зими

Себе втрачаю поступово…

Та мрію відродитись знову,

Коли зійдуть сніги німі.

Та мрію відродитись знову,

Коли зійдуть сніги німі.

 

Проміння тепле, осяйне,

Тут до життя поверне спрагу;

І крила волі та відваги

Покличуть у політ мене.

І крила волі та відваги

Покличуть у політ мене.

 

Розтануть враз холодні сни,

Порину в росяні світанки;

І закружляю так на ганку,

Мов наречена, навесні.

І закружляю так на ганку,

Мов наречена, навесні.

 

Розквітну ніжно між надій,

До світу пригорнусь, як мати;

Зима – це вже весни початок,

А іній – також чарівний!

Зима – це вже весни початок,

А іній – також чарівний!

 

Завірюха

 

Слова Миколи Курилова та Сергія Дзюби

Музика Петра Лойтри

 

Розходилась завірюха!

Обліпили білі мухи

Зорі, річку та оселі;

Ніби світ – на каруселі.

Розходилась завірюха,

Обліпили білі мухи…

 

Ой, побавилася, хуга!

А стомившись, мов подруга,

Незлостива, незвичайна,

Стала враз північним сяйвом.

Так побавилася, хуга,

Що стомилася подруга…

 

Мерехтить, немов царівна,

Краля загадково дивна.

І невинно повсякчас

Усміхається до нас.

Мерехтить, немов царівна,

Краля загадково дивна!

 

Моя мова

 

Слова Ахмеда Халілуєва та Сергія Дзюби

Музика Петра Лойтри

 

Як забути цю мову, святу, чарівну,

Що отримав з колиски від рідної нені?

Із грудним молоком я її осягнув,

Відчував, наче диво, небесне знамення.

Із грудним молоком я її осягнув,

Відчував, наче диво, небесне знамення.

 

Як забути молитви ласкавих бабусь,

Задушевні розмови з ясними піснями?

Та не буде щасливої долі комусь,

Хто цурається мови, як милої мами!

Та не буде щасливої долі комусь,

Хто цурається мови, як милої мами!

 

Сином, донькою кликали нас у селі

Старші люди – так тепло, турботливо, ніжно…

Та без рідної мови – немов без землі,

Не розквітне душа, як жаданий підсніжник!

Та без рідної мови – немов без землі,

Не розквітне душа, як жаданий підсніжник!

 

Навіки разом

 

Слова Сабіти Сатапаті та Сергія Дзюби

Музика Петра Лойтри

 

Коханий, у розлуці не журись:        

Ти завжди поруч, як вода і хліб,        

Як сонечка ранковий, добрий німб,  

Що обіймає і людей, і вись.

 

Приспів:

 

Ти – мій, як бог, а я навік – твоя.

Безмежно вдячна і тобі, і долі!

Ми перейшли це неозоре поле,

Щасливі та глибокі, мов земля.

 

Ти – дивовижний, справжній, як ріка,    

Горнуся ніжно, спрагло берегами.          

Пречисті зорі любляться над нами.        

А тиша – зацілована, п’янка...                

 

Приспів

 

Наш оберіг – палкий любові птах:    

Ясні, красиві, неймовірні, вічні...      

Мій янголе, це – тільки потойбіччя,  

Твоя душа – у мене на вустах!            

 

Приспів

 

Вальс кохання

 

Слова Абдукаххора Косіма та Сергія Дзюби

 

Кохання вальс, танцюєм під дощем,

Вдивляємося пристрасно у очі;

Кружляємо в обіймах з вітерцем,

Сховавшись під густим покровом ночі.

 

Приспів:

 

Прошу я нічку лагідну: «Не йди,

Дай час насолодитись почуттями…»

Ми всесвітом мандруєм, молоді,

І ніби бог кружляє поруч з нами.

 

О, як жаданий кожен доторк, крок,

Неначе мить чи вічність ми знайомі!

Отак би довго танцювати вдвох,

Мов дві зорі, – натхненно, невагомо.

 

Приспів

 

Веду у вальсі, ніби під вінець,

І очі ночі моляться нам знову…

Свята, прекрасна музика сердець,

Що під дощем з’єдналися в любові!

 

Приспів

 

Перший поцілунок

 

Слова Джорджа Байрона та Сергія Дзюби

Музика Петра Лойтри

 

Оспівуй, друже, гай, садок і поле,

Збирай слова, мов ягідки, у клунок;

Але натхнення лиш окрилить долю,

Коли пізнаєш перший поцілунок.

 

Приспів:

 

Закохуйся у музу чи богиню,

Земну красу – фортуни подарунок;

Та пам’ятай, не забувай до згину

Той неймовірний перший поцілунок.

 

Хто скаже, що літа, мов день, минають,

Не маєш вже до любощів стосунок?

Ні він існує – той куточок раю,

Там, де чарівний перший поцілунок.

 

Приспів

 

Хай старість підкрадається змією,

І грузнуть ноги між незримих лунок, –

Усе життя осяює зорею

Твій незрадливий, перший поцілунок!

 

Приспів

ДИВИТИСЯ/ЗАВАНТАЖИТИ НОТИ ПІСЕНЬ