Прикордонний з державою-агресором Корюківський район Чернігівської області можна сміливо охрестити народженим у муках політичного лобізму і таким, що ризикує зникнути з адміністративної карти України.

У найбільшому за численністю Чернігівському районі з усіх 20-ти територіальних громад 11 є селищними. Це – Любецька, Михайло-Коцюбинська, Олишівська, Ріпкинська, Седнівська, Березнянська, Гончарівська, Деснянська, Добрянська, Куликівська та Козелецька. Звісно ж, кожна із громад різниться за економікою та складом населення – деякі можна прирівняти до сільських, а деякі – до міських. Тож правильно буде провести аналітику доходів керівництва громад, виходячи з чисельності їх мешканців. Почнемо з найбільших за кількістю жителів: Козелецької, Ріпкинської, Куликівської та Михайло-Коцюбинської. Цікаво, в кого серед голів селищних громад Чернігівського району найтовстіші гаманці і як голови громад поправили своє становище за час повномасштабної війни?

Продовжуючи рубрику «дорогі керманичі», ми підійшли до колишнього Менського району Чернігівщини.

У результаті адміністративно-територіальної реформи 57 територіальних громад замінило 22 райони, але чи скоротилися від того видатки на утримання адміністративних апаратів і чи виграли від того люди – питання відкрите. Ми продовжуємо рубрику-дослідження: у яку суму громадам обходяться голови. Дослідження проводиться в розрізі колишніх районів. Цього разу розглянемо Козелеччину.