Підозрюваний – працівник судової охорони, підприємець і абсолютний чемпіон Європи з пауерліфтингу Михайло Горбач. За версією слідства, пізно ввечері неподалік одного з кафе у середмісті Бахмача спортсмен без будь-яких пояснень причин підійшов до поліцейського і наніс йому, як згодом виявиться, смертельний удар ножем. Михайла Горбача затримали, і тепер його хочуть посадити на 15 років за умисне вбивство. Але є й інші версії, які слідство чомусь не бере до уваги, але про які говорить увесь Бахмач, і не просто говорить, а збирає підписи на підтримку спортсмена.

За версією слідства…

Офіційна версія слідства звучить так: 19 листопада пізно ввечері поліцейський разом із дружиною та своїм колегою перебували у середмісті неподалік одного з місцевих кафе. До них підійшов охоронець та без пояснення причин наніс поліцейському декілька ножових поранень, від яких той впав на землю. Працівника Служби судової охорони затримали на місці події. Пораненого поліцейського госпіталізували до реанімаційного відділення місцевої лікарні, де від отриманих ран він помер в ніч на 20 листопада. Як повідомили у ДБР, наразі слідчі встановлюють мотив вбивства та інші обставини трагічної події. Наразі відомо, що раніше підозрюваний та потерпілий були знайомі. Працівнику Служби судової охорони повідомили про підозру в умисному вбивстві (ч. 1 ст. 115 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Люди, які зібрались біля автомийки Юрія Горбача

Як повідомили у Нацполіції Чернігівської області, вбитий – інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 міста Бахмач Олександр Левченко.

«Папа, мене хотіли вбить»

Натомість батько 25-річного підозрюваного, приватний підприємець Юрій Горбач розповідає іншу версію подій, що трапились тієї фатальної ночі. А їх, тобто подій, начебто була ціла низка.

«Мій син веде активний спосіб життя – він працював контролером у судовій охороні, спортсмен, майстер спорту, чемпіон України, абсолютний чемпіон Європи з пауерліфтингу. Михайло останнім часом готувався до чемпіонату світу, який мав пройти у лютому в Польщі, – каже підприємець. – 19 листопада він разом із друзями відпочивав у місцевому розважальному закладі «Піраміда». Міша не п’є, не палить, спиртних напоїв не вживає, тим паче, що підготовка до змагань потребує особливого режиму. А оскільки друзі запросили відпочити, то пішов з ними за компанію. Я не бачив самих подій, тому коментувати не можу. Але можу стверджувати про те, що Міша прибіг додому о 23 годині. Прибіг переляканий, його трусило і каже: «Папа, мене хотіли вбить». Я питаю: «Хто?» – «Працівники поліції».

Після цього Юрій Горбач одразу зателефонував 102, а його дружина – начальнику місцевого райвідділу.

«Ми одразу поїхали до райвідділу і написали заяву. Наступного дня до нас приїхали з ДБР та обласної прокуратури, всього чоловік 40. Михайла забрали в порядку статті 115, зараз він перебуває в СІЗО», – продовжує батько спортсмена.

Надалі версія подій, яку розповідає Юрій Горбач, абсолютно різниться з тим, про що написали в поліції та ДБР.

«До мене телефонують численні свідки і розповідають про поведінку самих працівників поліції. З їхніх розповідей випливає, що поліцейські поминали діда одного з них – спочатку вдома, потім в піцерії і завершили все це в «Піраміді», – каже підприємець. – Вони купили дві пляшки горілки, а оскільки всі столи були зайняті, то поліцейські підійшли до столика, де відпочивало троє дівчат, поставили на столі горілку і сказали забиратись. На це одна з дівчат почала заперечувати, а інша звернулась: «Ти що, не знаєш, хто це такі? Це працівники поліції, з ними краще не сперечатись».

За словами Юрія Горбача, до нього телефонували ще дві людини, які підтвердили, що компанія поліцейських була напідпитку і чіплялась до них.

Підприємець розповідає, що коли між одним із працівників і його сином трапилась словесна перепалка, все це відбувалося на вході до закладу відпочинку.

«У той час, коли Міша розмовляв з одним із них, інший взяв Мішу за комір, збив з ніг і зав’язав бійку, – каже Юрій Горбач. – Мого сина били телескопічною палицею по голові та руках, хтось із них сказав: «Давай я його пристрелю». Звісно, після цього кожна здорово мисляча людина буде себе захищати. Кажуть, Михайло вдарив когось ножем і почав втікати. Навздогін йому почали стріляти з травматичної зброї. Розповідають про більш ніж 10 пострілів… Свідки говорять, що поліцейські присвічували телефонами і збирали гільзи. Коли я повернувся по машину і телефон після райвідділу, то знайшли тільки три гільзи».

Зламані руки, ребра, забої внутрішніх органів та черепа…

Працівники поліції дали свідчення, що нічого поганого не робили, стояли біля «Піраміди» разом із своїми дружинами, ні до кого не чіплялись, не приставали, а Михайло Горбач під’їхав на машині, взяв ніж, вдарив одного з них і втік.

«З цього випливає, що мій син взагалі психічно неврівноважена людина, – каже батько підозрюваного. – Офіційно їх було троє, а загалом розповідають про чотирьох. Всі вони били мого сина, але справу порушили тільки за статтею 115 ККУ – умисне вбивство. Щодо працівників поліції, які покалічили Мішу, не проведено навіть внутрішнього розслідування. Справа одностороння, винен тільки Горбач».

За словами Юрія Горбача, у його сина діагностували два переломи руки, два зламаних ребра. Вже в Чернігові завдяки адвокату зробили МРТ і виявили забої печінки, нирок, селезінки, струс головного мозку та черепно-мозкову травму.

«Мого сина хотіли вбити, – переконаний Юрій Горбач. – Якби він не взяв ніж, його б просто вбили…».

Дивує пана Юрія і те, що поліцейські під час війни мають час ходити по закладах відпочинку, замість того, щоб посилено патрулювати територію та виявляти можливих диверсантів, адже Бахмач – це ще й вузлова залізнична станція, розташована не так вже й далеко від кордону з РФ, тому тут можливе все.

«Я з своїм товаришем допоміг ЗСУ на суму в понад 2 мільйони гривень – купували тепловізори, каски, бронежилети, інші необхідні речі. А ці люди можуть собі дозволити у військовий час отримуючи величезні зарплати, ходити по закладах відпочинку. Коли йшли російські танки, то в Бахмачі залишилось тільки троє поліцейських, решта спалили свої посвідчення і повтікали. Прямо біля моєї автомийки людина з велосипедом зупиняла російський танк, а вони покидали зброю та поховались», – обурюється підприємець.

Вбивство чи самозахист?

Більшість знайомих Михайла Горбача не вірять у винуватість спортсмена.

Перша вчителька Михайла Горбача Лідія Миколаївна Гришко: «Подія, звісно, трагічна. Дуже жаль, що таке відбулося… Я не була присутня і не маю права робити якісь висновки, можу коментувати тільки про самого Михайла. Мішу я навчала у початкових класах, це порядний, вихований, спокійний, врівноважений хлопчик. Я його постійно ставила у приклад іншим. Це дитина з родини, яка мала рівень достатку вище середнього, але він ніколи не глузував із діток з нижчим рівнем достатку. Навпаки – завжди допомагав, підтримував. Через вісім років я навчала його меншу сестричку. Він, вже старшокласник, постійно приводив і забирав її з класу, опікувався нею. Повірити в те, що він просто взяв і вдарив ножем людину, – такого апріорі не могло бути».

Друг спортсмена Артем Данько: «Зараз в країні війна, і за останній період часу бахмачани постійно бачили правоохоронців, які пиячать, і навіть пиячать у формі. Чи їм забагато грошей платять, чи чому вони так поводяться? Неодноразово чув про їхню нахабну поведінку, тому ситуація, яка трапилась, – це наслідок безкарності. Тієї ночі Мішу просто ламали. Якби він цього не зробив, то взагалі був би вже мертвий. Це був самозахист, а що йому було робити? Лежати і чекати, коли вб’ють?».

Бахмаччани збирають підписи на підтримку спортсмена

Не вірять у винуватість Михайла Горбача і багато бахмаччан. Кивають на свавілля поліцейських.

Олеся Кудіна організувала збір підписів в підтримку спортсмена.

«Я взагалі стороння людина, але коли почула про те, що відбулося, стала на захист Михайла, – пояснює жінка. – Знаю Мішу як спортсмена і гарну людину, у нього раніше тут був м’ясний магазин. Хлопець дуже старанний і привітний до людей. Я теж матір трьох синів, мені просто захотілося підтримати його, бо на його місці могла опинитися й моя дитина. Оце ментівське свавілля вже людей тут у Бахмачі дістало. Це ж триває роками… Якщо раніше люди боялися говорити правду, то зараз війна, і вже всі відкрито вийшли. Бореться не одна сім’я, бореться ввесь Бахмач».

Олеся Кудіна також переконана, що Михайло просто захищав власне життя.

«Я про покійного Левченка нічого не знаю, але от Левченка батько під публікацією 16-річної дитини став писати їй погрози. То я по батьку можу думати, яким був його син, бо нормальна, адекватна доросла людина не буде погрожувати дитині. Хочеш – то говори із батьком, але не погрожуй дитині. А про Куслія у Бахмачі всі знають, що це за людина», – обурюється жінка.

16-річна Арина Горбач показує переписку з погрозами на її адресу. Каже, боїться зараз ходити вулицями.

У справедливе розслідування прихильники Михайла Горбача не вірять, тому сподіваються на об’єктивність суду та розголос. Під зверненням до суддів вже поставили підписи понад 400 бахмаччан.

«Довіри до слідства у нас немає. Це свавілля йде не від низів, а від верхівки. Вони один одного покривають. Це все через безкарність, – каже Олеся Кудіна. – У нас є свідки, які готові виступити на суді і розповісти, як все було насправді».

За словами людей, відео з камер спостереження також зникли. І дійсно: чого боятися поліцейським, якщо все було саме так, як вони розповідають?

Поки готувався номер

Чернігівський Апеляційний суд задовольнив клопотання Горбача М.Ю. і надав цілодобовий домашній арешт.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото Миколи Тищенка