|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 18:16 | 12.01.2021

З доньками Поліною і Євою на щоденному тренуванні З доньками Поліною і Євою на щоденному тренуванні

Євгеній Каліберда: «До мети треба йти, а досягнувши її, ставити собі нові цілі»

Поліцейський із Бобровиці Євгеній Каліберда став чемпіоном на етапі Кубку світу та срібним призером Чемпіонату світу з гирьового спорту.

Він виконав «гвардійський ривок» гирі вагою 32 кілограми – підняв її 200 разів за 12 хвилин, що принесло йому «золото» на етапі Кубка світу. А вправа «поштовх довгим циклом», у якій спортсмен за 10 хвилин 75 разів підняв дві гирі вагою 24 кілограми кожна – принесла срібну медаль Чемпіонату світу.

Гирьовим спортом Євгеній займався у студентські роки. У 2019-му році, після 10-річної перерви, повернувся до нього знову. Спортсмен-аматор своїм прикладом доводить, що коли є мрія, то просто треба до неї йти. І неважливо, де ти живеш – у селі, місті чи столиці України: коли є ціль, її треба добиватися.

 

«На Чемпіонаті світу з гирьового спорту, який проходив у Будапешті, змагалися професійні спортсмени, але були присутні і аматори, – розповідає Євгеній Каліберда. – Особисто я виступав як аматор, бо на чемпіонаті України відбирався як аматор. Тоді я виконував вправу з гирями по 24 кг – поштовх довгим циклом. На Чемпіонаті України виборов перше місце, і таким чином отримав запрошення поїхати зі збірною на Чемпіонат Світу в Будапешт. Там я посів друге місце, бо хвилювання взяло своє. Адже змагання – це не тренування десь дома в своєму спортивному залі. До того ж туди з’їздяться кращі з кращих, і для мене це вже неабиякий результат».

Та друге місце Євген посів саме у виконанні вправи з поштовху довгим циклом. А от під час виконання так званого «гвардійського ривка», на виконання якого він також подавав заявку, чоловік вже отримав «золото» і звання чемпіона світу.

«Гвардійський ривок триває 12 хвилин з довільною зміною рук, – пояснює Євгеній Каліберда. – Я цю вправу тренував додатково. В гирьовому спорті є поштовх та ривок, раніше це було двоборство. І ми з тренером відпрацьовували ривки з довільною зміною рук. І коли я зрозумів, що можу виконати саме цю вправу з гарним результатом, то ми подали заявку і на її виконання».

 

З гирями «познайомився» ще студентом

 

«Гирями почав займатися, вступивши після закінчення школи до Ніжинського технікуму, – згадує Євгеній. – Там був тренер Павло Марущак, він і навчив займатися з гирями. Ми їздили на змагання на рівні навчальних закладів, потім в армії змагався. А потім почалася робота, і я закинув гирі на деякий час. Та коли почав працювати в поліції, то поїхав на навчання в Одесу, де знову почав займатися гирьовим спортом. З’явилася мрія отримати кандидата в майстри спорту. Пам’ятаю, поїхав навіть на змагання, які відбувалися в Запоріжжі, і був упевнений, що там мені вдасться отримати звання кандидата. Та не все стається так, як ми собі плануємо. Тоді мені не вистачило всього одного підйому, щоб отримати звання кандидата в майстри спорту, і в мене просто опустилися руки».

 

Поміняв себе і своє мислення

 

Приїхавши додому, Євгеній Каліберда забув про гирі аж на 10 років, перестав займатися спортом і почав втрачати спортивну форму.

cemp1

Євгеній Каліберда на Чемпіонаті світу

 

«Одного разу я прокинувся, підійшов до дзеркала і не впізнавав себе. Моя вага тоді перевищила 100 кг. Мені було важко, боліли суглоби, боліли ноги, та й саме відображення в дзеркалі мені не подобалося, і я вирішив, що почну працювати над собою, – згадує Євгеній. – І вирішив знову повернувся до гирьового спорту. Знайшов вдома стару, вже іржаву гирю. Пошкурив її, пофарбував і почав займатися. Це був початок 2019 року. І вже наприкінці літа я дізнався, що у місті Переяславі проходитимуть змагання з гирьового спорту, і вирішив взяти в них участь. Хотілося поїхати, подивитися, як те все проходить. Тоді я виступив не дуже вдало, виконував ривки однією рукою з 24-кілограмовою гирею. Я дуже втомився, пам’ятаю, але після такої перерви для мене це був результат. Більше того, там я познайомився зі справжніми майстрами цього спорту, і вони мене надихнули своїм прикладом не розслаблятися і йти далі. Спортсмени, з якими я познайомився на тих змаганнях, розказали мені, як треба виконувати вправу, зробили запис із правильним виконанням. І вони мене мотивували. Я тоді прихав додому, знайшов другу гирю і почав займатися ще інтенсивніше і наполегливіше, але вже з двома гирями. І вже на змаганнях у Києві, того ж таки року, я зайняв третє місце. Відтак вирішив, що треба займатися і покращувати результати. Я змінив своє мислення, кругозір. Почав дивитися на світ не тими очима, якими дивився протягом попередніх десяти років. Я перелаштував себе на те, що людина повинна бути людиною і має працювати над собою, щоби досягати своїх цілей. І це не лише у спорті, а й в усіх починаннях. До мети потрібно йти, і, досягнувши її, ставити нові цілі».

 

Тренер дуже допоміг

 

«Увесь той час я тренувався самостійно, без тренера, а у грудні 2020 року Сергій Кожушко проводив онлайн-змагання з гирьового спорту, – розповідає Євгеній Каліберда. – Я виконав гвардійський ривок з гирею 24 кг, записав на відео і відправив йому. Він тоді написав, що техніка погана, фіксації немає… Я взяв гирю 32 кг, зробив 150 підйомів і знову відправив відео. Та техніка виконання все ж підводила, хоча цей результат зарахували і я посів четверте місце. Але після цього мені Кожушко подзвонив і запропонував свою допомогу абсолютно безкоштовно. Відтоді він мене тренує онлайн і в телефонному режимі. У нас тренера в області саме з гирьового спорту знайти практично неможливо, тому весь час я займався самостійно. З тренером же набагато краще. Ми постійно зідзвонюємося, списуємося. Він навіть у телефонній розмові чує, який в мене настрій, і дає програму. Тренер знімає мені відео, як правильно виконувати, я знімаю йому своє тренування. Коли щось неправильно роблю, він мені все пояснює, виправляє, а це дуже допомагає покращити техніку. Він дав мені віру в себе, дав мотивацію. Раніше я мріяв стати кандидатом у майстри спорту. Зараз я ним став і розумів, що треба розвився далі».

 

Підтримка сім’ї надважлива

 

Євгеній Каліберда за свій успіх у гирьовому спорті насамперед вдячний дружині Яні та донькам Поліні і Єві. Адже саме вони постійно підтримують і надихають.

«Дуже важко поєднувати роботу, тренування та сім’ю, – говорить Євгеній Каліберда. – Та я дуже вдячний своїй дружині за розуміння. Адже я щодня маю декілька годин тренування, а ще велика частина сімейного бюджету йде на купівлю необхідного інвентарю, на поїздки, участь у змаганнях. Але ж без цього не можна. Я дуже радий, що сьогодні вже й доньки почали зі мною займатися. Я йду на тренування, як правило, рано-вранці – донькам тяжкувато, а ввечері беруть гирі і займаються разом зі мною. Я вже їм придбав гирі 4 та 6 кілограмів. І якщо старшій цей вид спорту не завжди до душі, то менша з великим задоволенням займається поряд».

 

Тренування – щоденно

 

У гирьовому спорті, як і в будь-якому іншому, велике значення мають тренування. А вони в Євгенія проходять майже без вихідних.

«Щоденні ранкові тренування в мене обов’язкові. Це більше кадіонавантаження, – говорить Євгеній. – Я йду на стадіон, займаюся на перекладині, брусах, качаю прес і роблю кросовий біг. До 25 кілометрів пробігаю. Також я тренуюся в спортивному залі, який знаходиться в поліцейському відділку, через день. Попервах, як тільки починав тренуватися, то займався на балконі. Але я звик, люди звикли, що я бігаю, що з гирями працюю».

Хоча для гирьового спорту потрібно мінімум інвентарю – одні лишень гирі, але й їх у повній кількості у спортсмена немає. Адже вони коштують чимало: один кілограм – близько ста гривень, тобто гиря на 28 кг обійдеться в 2800 грн.

 

Наступна ціль – майстер спорту

 

Наразі Євгеній Каліберда готується виконати норматив на майстра спорту на чемпіонаті України, який проходитиме в березні 2022 року.

«Щоб виконати норматив, потрібно його неодноразово на тренуваннях робити. Це має бути систематично. Ти маєш бути впевненим у тому, що виконаєш його на відмінно. Тобто ти маєш цей норматив протягом декількох місяців повторювати вдома, – говорить Євгеній. – На світових змаганнях я не міг виконати норматив звання майстра спорту, бо його необхідно виконати з гирями 32 кілограми. Саме тому на наступних змаганнях, які проводитимуться у Києві (я буду змагатися, щоб знову потрапити на Чемпіонат світу), буду намагатися все ж виконати норматив, щоб отримати звання майстра спорту. Є мотивація, є ціль, є до чого йти».

 

Вдячний кожному, хто допоміг

 

Будь-який спорт – це дорого, а особливо коли ти виступаєш як аматор. Всі витрати на проїзд, проживання і саму підготовку лягають на плечі спортсмена. І тут від нього не завжди щось залежить. Адже в людини можуть бути суперздібності, величезна жага до перемоги – але якщо не вистачить коштів, щоб оплатити всі внески, то двері у великий спорт будуть зачинені. Євгенію Каліберді також доводиться на своє спортивне захоплення витрачати велику частину зарплати. Та він вдячний, що є небайдужі люди, які все ж таки переймаються розвитком спорту в громаді і допомагають таким спортсменам-аматорам, як він сам.

«Мені б дуже хотілося подякувати тим людям, завдяки яким я потрапив на змагання чемпіонату світу, – говорить Євгеній Каліберда. – Насамперед хотілося б висловити вдячність за сприяння в поїздці до Будапешта, де відбувався Чемпіонат світу, генеральному директору ТОВ «Земля і Воля», герою України Леоніду Яковишину. А ще – подякувати йому за допомогу в ремонті і закупівлі обладнання для спортивної зали у приміщенні відділення поліції № 2 Ніжинського районного відділу поліції ГУ НП в Чернігівській обл. Адже завдяки йому працівники поліції і я особисто маємо змогу безкоштовно у вільний від роботи час займатися спортом. Також дякую депутату Чернігівської обласної ради Сергію Чубовському за підтримку та можливість взяти участь у Чемпіонаті світу. Ну і, звичайно, особовому складу бобровицького відділення на чолі з Олексієм Шевцовим, начальнику ГУНП в Чернігівській області Володимиру Нідзельському, відділку профпідготовки на чолі з Ігорем Панкратовим та всім, хто мене підтримував. Адже як керівництво, так і колеги завжди йдуть назустріч. Відпускають на змагання, підміняють на роботі, а це дуже важливо».

 

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото з архіву Євгенія Каліберди

Схожі матеріали (за тегом)