«Село Стольне не дуже давно славилося на всю державу своїми трудовими досягненнями. І раптом на тлі перебудови почало занепадати, селяни стали жити чимдалі гірше. Минали роки, бездіяльність сільського керівництва дедалі гірше позначалась на існуванні села. Голова сільради Андрійченко Сергій Васильович не дуже старався піклуватися про добробут села. А зараз дав згоду на входження села до Менської ОТГ – без відома селян і на невідомо яких підставах. Обіцяли, що Мена зробить все для розквіту Стольного… Та тільки щось цього не видно.
Юристи, економісти, журналісти, бухгалтери, айтішники – у сучасної молоді мода на офісні професії, а комусь же треба й руками працювати. Бездумна освітня політика влади призвела до того, що Україна останнє десятиліття відчуває різку нестачу робітничих професій. За механізаторами, швеями, зварювальниками та будівельниками вишикувались в чергу солідні фірми. Багато з них готові платити спеціалістам європейські зарплати. Утім, сучасні демографічні тенденції, які особливо відчутні на Чернігівщині, на жаль, не залишають надії на успішний розвиток професійно-технічної освіти. Та все ж освітній потенціал є – прикладом тому Остерський коледж будівництва та дизайну.
Сьогодні важко віднайти в Україні людину, котра б не мала родичів, друзів чи бодай знайомих, які у пошуках заробітків і кращої долі вирішили залишити Україну, тимчасово або назавжди, – адже трудова міграція й еміграція досить часто пов’язані. Виїздять різні категорії українців: ті, котрі опинилися у грошовій скруті, і ті, хто не може зреалізуватися в умовах сучасної української дійсності; ті, хто прагне зберегти накопичені статки, і ті, хто хоче, щоб діти інтегрувалися до європейського суспільства і мали краще майбутнє. Малокваліфіковані продавці сили і дипломовані спеціалісти; скажімо, лікарі, котрі, окрім роботи в державних лікарнях, приймали хворих у власних приватних кабінетах і клініках.
На Менщині сільський голова погрожує силоміць віддати в Чернігівський геріатричний пансіонат свого односельця з інвалідністю. Через нездатність самостійно за собою доглядати та нормально пересуватися чоловік із обмеженими фізичними можливостями вже другий рік мешкає в стаціонарному відділенні Терцентру. Це місце стало йому другим домом, з якого його намагається виселити сільський голова Волосківців. Виною всьому – гроші і відповідальність, яку чиновники з району та села перекидають на плечі одне одному.
На Чернігівщині батьки відпрацьовують борги по аліментах на суспільно корисних роботах і вже перерахували з початку року майже 62700 гривень.