Цього чоловіка важко не помітити в натовпі і не лише через імпозантну зовнішність. Біля багажника старенького «Жигулі» Василя Реки юрбляться і щось жваво обговорюють люди. Продавець лише розводить руками, дивлячись на те як стихійні покупці самі вантажать та зважують його продукт, а потім приходять і розраховуються.

«У мене тут повний комунізм», - посміхається Василь.

А й справді вся торгівля цього продавця базується на взаємодовірі, а ще… на якості.

Полуниці, яку виростив своїми руками цей трудолюбивий чоловік, дивуються й перехожі. Дехто просто зупиняється, щоб подивитись на налиті сонцем червоні ягоди, розміром з дитячий кулак.

«Це «Мурано», – пояснює мені назву сорту Василь. – Середній італійський сорт, який вважають одним із найпопулярніших серед сортів нейтрального світлового дня».

За словами городника, особливістю  полуниці «Мурано» є дозрівання (почервоніння) ягід з носика.

«Ягоди середнього розміру, вагою до 25-35 грамів. М’якоть щільна, соковита і м’ясиста, шкірка – яскраво-червона і блискуча, – продовжує ніжинець. – Мені подобається цей сорт за високий вихід товарної продукції. А ще в нього солодкі ягоди, навіть у стадії неповної зрілості. Крім того, вони відрізняються відмінною лежкістю і можливістю тривалого зберігання».

Полуницю Василь Река вирощує на крапельному зрошуванні. Під солодкою ягодою у городника – всього дві сотки, але за сезон із двох соток він бере щонайменше одну тонну прекрасної продукції.

«Найголовніше – це вода, – ділиться секретами вирощування надврожаю городник. – А при посадці – перегній, але не в рядку, а в міжрядді. Що стосується самого міжряддя, то воно має бути не менше одного метра, а то й більше. Ряд має бути на підвищенні завширшки не більше пів метри, а краще менше. Під полуницю в рядок я кладу солому. Вона не дає рости зіллю, зберігає вологу і найголовніше – коли ягода «лягає», то солома не дає гнисти».

Починає плодоносити «Мурано» на початку червня і до кінця місяця.

«Сорт цікавий тим, що не «спішить». Якщо вистачає підгодівлі та води, то полуниця розтягує період плодоношення, – каже Василь. – І навпаки, якщо чогось не вистачає, то полуниця маленька і швидко відплодоношує».

Цей сорт червоної ягоди городник називає «вдячним».

«Віддає не менше 500 кілограмів з однієї сотки, а бувало й таке, що тонну збирав, – хвалиться чоловік. – У мене дві сотки, тож дві тонни на сотці – цілком реально для цього сорту в ідеальних умовах».

«Мурано» є ремонтантним сортом полуниці. Це означає, що урожай можна збирати кілька разів за сезон. Урожайність сорту стабільно висока – з однієї рослини збирають до півтора кілограма ягід, а збір ягід може тривати по вересень-жовтень.

«За умов інтенсивного підживлення «Мурано» відрізняється від багатьох інших сортів плодоносінням практично без перерв, але основну ягоду ми беремо в червні, а далі кидаємо його у стресові умови, – пояснює особливості вирощування ніжинець. – На зиму ж обов’язково вносимо живлення, щоб кущ формував «розетку» під новий літній урожай. Одним словом, хоча сорт і ремонтантний, однак ми робимо ставку на червень, щоб взяти багато і одразу».

Доки ми розмовляли, всю полуницю Василя розібрали, мов гарячі пиріжки.

Полуницю Василя Реки забирають ящиками

За кожним збором чоловік вивозить на базар більше 100 кілограмів ягоди. Ціну ставить нижче ринку – по 50 гривень за кілограм і продає оптом. Тож і не дивно, що за якихось 15 хвилин все розбирають.

«На базарі за таку просять від 70 гривень, але я не скуплюсь, – посміхається Василь. – Мені дорогий мій час, та й людям приємно. Ну, втрачу я якісь 500 гривень, але головне, що люди задоволені».

Щоразу, коли працьовитий ніжинець виїжджає на базар, у нього купують не лише плоди, але й замовляють розсаду. Бо ж кожен, у кого є свій клаптик землі, хоче бачити у себе таку прекрасну ягоду.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора