У «Напорівському» посадили картоплю і досіюють соняшник
У фермерському господарстві «Напорівське» посівну починають завжди раніше. Минулого року картоплю посадили в березні, цьогоріч старт сезону припав на початок квітня.
З дня на день тут планують завершити посів соняшнику і перейти до кукурудзи. Фермерське господарство з Лукашівки Чернігівського району – одне з небагатьох в області, хто займається промисловим вирощуванням картоплі. Цього року тут значно збільшили площі під цю рентабельну культуру і, як завжди, сподіваються на гарний врожай.
Техніка і технологія
У минулому році старт посадки картоплі у ФГ «Напорівське» припав на 28 березня, закінчили сезон 10 квітня. Цього ж року почали 4 квітня і закінчили 21-го.
«Зараз сіємо соняшник, – каже директор господарства фермер Григорій Ткаченко. – Читаємо прогнози і очікуємо тепла. До того ж треба сіяти кукурудзу».
Така поспішність пов’язана з двома факторами. Основний – це залежність від техніки.
«Доки я не посію 100 гектарів картоплі, я не почну сіяти соняшник, – пояснює фермер. – Його у нас майже 500 гектарів. Аналогічно: доки не посію соняшник – не зможу сіяти кукурудзу. Все зав’язано на техніці».
До середини травня тут планують завершити посівну.
Інша причина – технологічна. Доки температура повітря та землі не прогріється до належної, картопля лежатиме у гребенях. При настанні сприятливих умов почнуться дружні сходи.
У таких гребенях довше зберігається волога
«Минулого року картопля сходила 45 днів», – резюмує фермер.
Складом, де зберігають посадковий матеріал, завідує дружина Григорія Михайловича Валентина Володимирівна. Вона знає, де і який сорт.
«Оць це – «Торнадо», ось – «Рікардо» (це – червона картопля), «Електра» – біла, – пояснює пані Валентина. – Цього року ми також висадили такі сорти: «Гренада», «Королева Анна», «Ред Леді», «Конект», завезли трошки давнього сорту «Розара».
Минулого року у господарстві на поливі з «Королеви Анни» отримали 70 тонн з одного гектару, а без поливу – 32 тонни з гектару.
«Полив – це ще половина врожаю, – каже Григорій Михайлович. – Він себе виправдовує. Головне, щоб була вода, а її немає...»
Тваринництво і картоплярство – це трудомісткі заняття
Конкуренції вітчизняній картоплі за якістю в Україні немає. У Білорусі та Росії картопля неякісна, але люди, які рахують кожну гривню, змушені купувати дешевшу і неякісну картоплю з-за кордону. Щоправда, це відбувається за умови, коли ціна на нашу картоплю перевалює позначку 6 гривень за кілограм. Тільки тоді конкурентам вигідно продавати тут.
Ціну 5-6 гривень за кілограм Григорій Ткаченко називає «золотою». Це – та ціна, яка влаштовує і виробника, і споживача. Все, що більше – від лукавого.
Картоплярство, як і тваринництво, – справа трудомістка, тож на території колишнього Чернігівського району господарств, які займаються промисловим картоплярством, а ще більше тваринництвом – можна порахувати на пальцях. «Напорівське» – одне з таких.
Для всіх корів - спеціальний раціон
«Тваринництво – це моє життя, – зізнається Григорій Ткаченко. – Це і соціальний проект, і цікавість, і, в тому числі, бізнес. У нас в господарстві для цього все є: і доїльна зала, і кошари зробили, і власний раціон. Взагалі ж тваринництво – це завод, завод з виробництва молока. Навіть не маючи землі, – пояснює фермер, – можна займатись тваринництвом, якщо правильно все налаштувати».
Як досвідчений аграрій Григорій Ткаченко розуміє кричущу взаємозалежність цін на зернові та стану тваринництва. Каже, високі закупівельні ціни на зерно доб’ють вітчизняну галузь тваринництва, тому все має бути в міру.
«Якщо кілограм макухи ми купували по 7 гривень, то зараз ціна зросла удвічі, – пояснює він. – Кукурудза на корм коштувала 4 гривні, а зараз вона по 7-8 гривень. Ціни ж на молоко та м'ясо залишаються невисокими».
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора