Ця розповідь про селище Замглай, що є частиною Ріпкинської територіальної громади на Чернігівщині, та його основну складову – торфобрикетний завод.

Не раз ловлю себе на думці, що у своєму житті поміж усіх людей найбільше люблю малих і старих... І тих, і інших через їхню безпомічність і безпосередність. І старі, і діти не можуть обійтися без опіки дорослих. У житті маленьких – все ще буде: і радощі, і розчарування, і болі... І так хочеться якомога довше уберегти їх від розчарувань. А в житті стареньких вже все було... Часто так багато всього було, що, проживаючи все це, вони стали немічними, і з часом, як кажуть – змалилися, тобто стали схожими поведінкою на дітей.

Найстрашніший в історії людства геноцид – Голодомор в Україні – був орієнтований на знищення провідної верстви, що чинила спротив: селянства, вчителів і священників, з подальшим формуванням нової рабської еліти. Тих, хто противились наказам партії й відмовлявся забирати хліб у селян, прирікали на знищення з допомогою так званих «чорних дощок». На Чернігівщині, згідно з даними Інституту Національної пам’яті, на «чорні дошки», окрім сіл та окремих підприємств, занесли чотири райони, один із яких – новоутворений Семенівський.

«Ніжень», а не Ніжин, «Чернигів», а не Чернігів, «Лубень» замість Лубнів – дослідник церковної історії та антропології української шляхти Ростислав Мартинюк свідомо іменує містечка Гетьманщини їхніми давніми назвами – до того, як вони були радянізовані. Оскільки Мартинюк сам походить зі станового козацтва Прилуцького полку, то йому вельми близькою є історія Гетьманщини, а ще ближчою історія Ніжинського полку – найбільшої адміністративно-територіальної одиниці Гетьманщини, яку дослідник за характером впливу порівнює з американським Нью-Йорком. Чому саме Нью-Йорк і що такого особливого у містечка над річкою Остер?