Історія
У свої 70 з гаком не припиняв боротьби за Україну: в Чернігові відійшов у засвіти дисидент Анатолій Шацький
Четвер, 27 березня 2025 14:10Чернігівське КДБ порушило проти нього першу кримінальну справу, коли Анатолію Шацькому було лише 16 років. Тоді учень Куликівської загальноосвітньої школи потрапив «на олівець» до радянських спецслужб за рукописну книжечку власних віршів «антирадянського змісту», які прочитав на шкільному вечорі з нагоди Дня Конституції.
«Райгородок»: у Стольному небайдужі рятують тисячолітню пам’ятку
П'ятниця, 07 березня 2025 07:55Давньоруське поселення над річкою Думниця, а пізніше козацький редут 17-го століття – пам’ятка археології у селі Стольне Менської громади, яка має охоронний номер і якій понад 1100 років, зазнає рукотворних руйнувань.
Коровай – це не просто білий хліб...
П'ятниця, 17 січня 2025 08:01Колись старі люди вчили нас вірити у прикмети. Одна із них така: коли жінка «дружить» із тістом, їй судилося прожити довгий і щасливий вік. Щодо щастя, то в кожного воно різне... Існувала давня традиція: весільний хліб у селі доручали випікати тільки тій жінці, яку односельці вважали щасливою у шлюбі. Звісно, не кожна щаслива жінка вміла пекти коровай, не кожна та, хто була майстринею випічки, була таки щасливою...
Правда про «чорні дошки»: скільки насправді загиблих від Голоду на Чернігівщині і чи будуть покарані винні?
П'ятниця, 10 січня 2025 08:29Через те, що збереглися не всі книги реєстрації актових записів про смерть, а також заборону окупаційної радянської влади писати причиною смерті «голод», реальну цифру убитих голодом в Україні загалом та на Чернігівщині зокрема встановити неможливо. В області збереглися актові записи тільки з 460 населених пунктів із понад 1500.
Таємниця кургану в Автуничах
Субота, 30 листопада 2024 07:50Загальновідомо, що давні поховання – кургани – якнайкраще дають відповіді на запитання про культуру та побут наших пращурів. І якщо поховальні (підкурганні) старожитності доби Київської Русі були доволі добре досліджені в 19-му – на початку 20-го століть, а давньоруське місто активно вивчалося у повоєнний час (за що зокрема археолог Борис Рибаков отримав звання академіка), то про те, як жили мешканці сіл тієї доби, достеменно не знали. Відомий чернігівський археолог і краєзнавець Ігор Ігнатенко, спираючись на власні дослідження, дає відповіді на питання, яким було тодішнє село на Чернігівщині, що вдягали селяни і як їх погребали.
Місце втрачених можливостей?
П'ятниця, 29 листопада 2024 08:27Ця розповідь про селище Замглай, що є частиною Ріпкинської територіальної громади на Чернігівщині, та його основну складову – торфобрикетний завод.
Хліб у пазуху ховала…
Четвер, 28 листопада 2024 13:37Не раз ловлю себе на думці, що у своєму житті поміж усіх людей найбільше люблю малих і старих... І тих, і інших через їхню безпомічність і безпосередність. І старі, і діти не можуть обійтися без опіки дорослих. У житті маленьких – все ще буде: і радощі, і розчарування, і болі... І так хочеться якомога довше уберегти їх від розчарувань. А в житті стареньких вже все було... Часто так багато всього було, що, проживаючи все це, вони стали немічними, і з часом, як кажуть – змалилися, тобто стали схожими поведінкою на дітей.
Кати не змінилися: Семенівку хотіли знищити «чорними дошками», а нині випалюють вогнем
Четвер, 28 листопада 2024 09:25Найстрашніший в історії людства геноцид – Голодомор в Україні – був орієнтований на знищення провідної верстви, що чинила спротив: селянства, вчителів і священників, з подальшим формуванням нової рабської еліти. Тих, хто противились наказам партії й відмовлявся забирати хліб у селян, прирікали на знищення з допомогою так званих «чорних дощок». На Чернігівщині, згідно з даними Інституту Національної пам’яті, на «чорні дошки», окрім сіл та окремих підприємств, занесли чотири райони, один із яких – новоутворений Семенівський.
Антрополог української шляхти: «Ніжень – це український Нью-Йорк»
П'ятниця, 20 вересня 2024 09:01«Ніжень», а не Ніжин, «Чернигів», а не Чернігів, «Лубень» замість Лубнів – дослідник церковної історії та антропології української шляхти Ростислав Мартинюк свідомо іменує містечка Гетьманщини їхніми давніми назвами – до того, як вони були радянізовані. Оскільки Мартинюк сам походить зі станового козацтва Прилуцького полку, то йому вельми близькою є історія Гетьманщини, а ще ближчою історія Ніжинського полку – найбільшої адміністративно-територіальної одиниці Гетьманщини, яку дослідник за характером впливу порівнює з американським Нью-Йорком. Чому саме Нью-Йорк і що такого особливого у містечка над річкою Остер?


