|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 8:28 | 11.29.2021

Покровські епізоди

Четвер, 14 жовтня 2021 08:06

14 жовтня християни відзначають одне з найулюбленіших свят – свято Покрови Божої Матері, яке було встановлено в Україні – Русі у другій половині 12 ст.

Опубліковано в Історія

Спогад про шкільну форму

Четвер, 02 вересня 2021 08:19

Перше вересня. Шкільна лінійка. Ніби жовтороті горобенята – першокласники, і на правах найстарших – випускний клас. Хоч вони впевнені і майже дорослі, першого вересня їм не так багато уваги.

Опубліковано в Історія

Особливий період

Четвер, 19 серпня 2021 08:43

Певно, у кожної людини, яка народилася і виростала в селі у період Союзу, а тим більше у тих, хто працював у колгоспах та радгоспах, є незабутня пам’ять про жнива. І якщо люди міста якось особливо і не звертали ні раніше, ні тепер увагу на те, що ця важлива пора взагалі існує, для селян жнива завжди були особливим періодом літа, особливим періодом життя.

Опубліковано в Історія

Татові яблука

Четвер, 13 травня 2021 09:36

Якось днями зустріла свою, на кілька років молодшу за мене, землячку. Розговорилися, як завжди, про дітей, про батьків.

Опубліковано в Суспільство

"Излишки урожая храню на элеваторе в зерне, а не в деньгах на счетах"

Опубліковано в Економіка


Молоді - про бій під Крутами

Четвер, 30 січня 2020 00:09

Опубліковано в Відеоновини

Два крила людської пам’яті

Четвер, 08 серпня 2019 23:37

Видатний український поет-академік Максим Тадейович Рильський на всі часи проголосив незаперечну істину, що «У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне».

Опубліковано в Суспільство

Серафима (спомин про матір)

Понеділок, 15 квітня 2019 12:26

Цей матеріал про свою матусю я написав за її життя. Вона його прочитала й промовила: «Я ж – проста жінка, а ти мене мало не святою зобразив». Втім, як на мене, саме на таких жінках і тримається світ! Мама була такою доброю (наскільки взагалі може бути доброю людина), чуйною, привітною, нікому не бажала зла. Все життя багато працювала і повсякчас піклувалася про нас. Виховала дітей та онука, дожила до правнука. І завжди була хорошим, лагідним сонечком, котре так благодатно осяювало всю нашу родину. Нещодавно її земний шлях завершився… Відомо: людина живе доти, доки про неї пам’ятають. Рідненька наша матусю, Ти житимеш вічно. І це – не просто слова. Світла пам’ять!

Опубліковано в Культура