Сповідь матері, яка піклувалася про двох чужих дітей. Імена змінені.

Поглядом я обмежовував весь простір величезного озера в центрі села. Прозора вода переливалася через закритий шлюз. За кілька метрів від нього – місце для купання. Якраз у спекотну погоду місцеві хлопчаки вправно плавали й не бажали аж ніяк виходити з води. А трохи далі, обабіч широченного плеса – білі лілеї. Поміж них зненацька з’явилися дикі качки, що за деяку мить сховалися в очереті. Як все тут співзвучно і прекрасно! Але цього озера тут би не було, якби не розумна наполегливість тодішнього голови місцевого колгоспу Миколи Петровича Баса. Навіть при реальній загрозі бути покараним він не відступив від своїх мрій і планів…

72-річна мешканка Прохорів Ганна В’яла вишиває на полотні історію рідного села – з часів заснування до сьогодення. Надихнула жінку на таку незвичну ідею рідна донька Софія Карнаух, яка працює бібліотекарем у місцевому ліцеї. На її думку, звичайна книга – це надто банально, а от вишивка – давній тайнопис наших предків – це справжнє мистецтво, яке зробить книгу унікальною.

За останні майже сорок років Оксеня жодного разу не ночувала сама у своїй хаті. І хоч осіння ніч була довгою, їй не хотілося, щоб сходило сонце, їй не хотілося ранку, не хотілося, щоб хтось заходив у хату і щось говорив.

Своєю могутньою статурою він нагадував Іллю Муромця. Втім, на відміну від давньоруського богатиря, котрий до того, як здійснити славетні подвиги, півжиття пролежав на печі, полковник Шаповалов потрапив на війну ще в юні літа.

Цю вражаючу історію мені розповів прилучанин Віктор Балабко, з яким ми нещодавно познайомилися в обласній лікарні, видужували в одній палаті. Часу вистачало, то й розговорилися від душі. Зайшла мова про війну, і тут мого ровесника Віктора Олексійовича було вже не спинити…

Як ми й обіцяли, з цього номера наразі традиційно розпочинаємо новий щотижневий розіграш призів для передплатників нашої обласної газети «Чернігівщина».

Не думала й не гадала Людмила Антонівна Корж із Березни, що на 85-му році життя, через 80 з невеликим гаком років, вона знову побачить війну.

Психолога Віктора Мозгового з Чернігова вже не раз запрошували виступити на найпрестижніших міжнародних симпозіумах. Віктор Іванович побував в Італії, Великобританії, Угорщині...

«Концтабір Ягідне» – саме так почали називати невелике, мальовниче село під Черніговом після звільнення його від російської окупації.