«Ніжень», а не Ніжин, «Чернигів», а не Чернігів, «Лубень» замість Лубнів – дослідник церковної історії та антропології української шляхти Ростислав Мартинюк свідомо іменує містечка Гетьманщини їхніми давніми назвами – до того, як вони були радянізовані. Оскільки Мартинюк сам походить зі станового козацтва Прилуцького полку, то йому вельми близькою є історія Гетьманщини, а ще ближчою історія Ніжинського полку – найбільшої адміністративно-територіальної одиниці Гетьманщини, яку дослідник за характером впливу порівнює з американським Нью-Йорком. Чому саме Нью-Йорк і що такого особливого у містечка над річкою Остер?

( Продовження матеріалу. Початок за цим посиланням)

Останнім часом модними стають дослідження родоводів елітарних верств населення, спадкоємці яких прагнуть залишити друковану пам'ять про пращурів, котрі завдяки багатству, здібностям, знанням мали економічну та політичну владу над соціальними інститутами й окремими людьми.

Політичні інтриги та інсинуації навколо Свято-Феодосіївського храму в Коропі не вщухають, а навпаки розгортаються новим витком.

Так розповідала про голод 1933-го року бабуся журналістки, уродженки цього села Тетяни Потолап – Єфросинія Никифорівна Малько. І це було правдою. Кобижча, як і вся Україна, дуже болісно і з великими втратами пережила ту трагедію.

Ліквідовував окупантів на Менщині, Сосниччині, Коропщині та Борзнянщині. Загін отамана Петренка, що діяв на початку 20-х років минулого століття за дорученням Симона Петлюри, здійснював партизанські рейди містечками та селами Чернігівщини, ліквідовував продзагони, які відбирали їжу у селян і навіть проводив агітаційну роботу. Чернігівські дослідники з’ясували обставини загибелі легендарного отамана, котрий добряче залив сала за шкури окупантам.

Незважаючи на низку ґрунтовних досліджень та знайдені артефакти, вчені досі ламають голови над тим, хто похований у «Чорній могилі» – одному з найбільших давньоруських курганів, який зберігся до нашого часу. Легенда про засновника Чернігова князя Чорного нівелюється низкою доказів, що вказують на те, що курган є значно молодшим за Чернігів. А от поховання, які знайшли в ньому, підводять до висновку, що в сакральному насипі дійсно лежала особа князівського роду, найближчі ж аналоги віднайденої зброї та ритуальних артефактів є лише на території Британії.

На приватних земельних ділянках в Ялівщині, де нещодавно фіксували роботу землерийної техніки, корчування та вирубування дерев, історики знайшли стародавні артефакти різних історичних епох.

На Афоні в архіві древнього Ватопедського монастиря українські дослідники відшукали невідомий раніше цінний рукопис XVIII століття. В рукописі йдеться про пожертви українського козацтва на відбудову цієї знаменитої афонської обителі. Як повідомив директор Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник Інститут історії НАН України чернігівець Сергій Шумило, у документі детально простежуються відвідини ватопедськими ченцями Чернігівщини, Білгородщини, Стародубщини, а також Харківщини, Сумщини, Полтавщини, та Київщини.

Директор Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник у Інституту історії України НАН України чернігівець Сергій Шумило нещодавно відвідав могилу Нестора Махна на цвинтарі «Пер-Лашез» у Парижі. Французи зберігають прах українського отамана-анархіста не безкоштовно – за це благодійники сплачують щорічну орендну плату. Наш земляк поділився відчуттями і думками від візиту на могилу Нестора Махна.