У селі Горбове Куликівської ОТГ вже багато років працює гурток із ракетоконструювання і авіамоделювання для дітей та підлітків.

Позиція «Клєвер» – чи не одна з найгарячіших точок під час оборони Чернігова. Саме там сходяться чотири дороги, які ведуть до нього.

У третю неділю червня Україна відзначала День медика. Мужність і хоробрість медичних працівників, які залишилися працювати під час бойових дій у Чернігові, не можна недооцінювати.

Водій військового медичного автомобіля на позивний «Тоха» – вже вдруге на війні, проте такою її він не бачив.

У мирному житті відомий у Чернігові сімейний лікар, кандидат медичних наук Ілля Латоха, позивний «Лауреат», буквально з перших днів війни пішов в територіальну оборону Чернігова, хоча до цього ніколи в житті не тримав у руках зброю. Адже він переконаний, що наразі українці борються не просто за територію, а за право нації на існування.

Село Довжик Новобілоуської громади було окуповане російськими військами з перших днів війни. Його дорогами йшли колони техніки ворога, а в самому селі окупанти встановили свій блокпост. Увесь місяць російські військові тримали село в страху, а відійшовши, лишили після себе чимало «сюрпризів».

Село Ягідне – одне з тих на Чернігівщині, які найбільше постраждали від окупантів. Саме тут близько 350 людей сиділи в темному, сирому підвалі місцевої школи цілий місяць.

Афганець у минулому, а сьогодні командир окремої роти охорони Чернігівського РТЦК, полковник Сергій Шегеда з самого ранку 24 лютого стояв у військкоматі, а вже після обіду прийняв роту і почав займати оборону Чернігова. Це не перша війна в його житті, але тепер він точно знає, за що воює. Чоловік надто скромний, щоб говорити про себе багато. Каже, що все, чого сьогодні хоче, – перемоги. Якнайшвидше вигнати кацапів з рідної України, бо ж немає нічого страшнішого в житті, аніж війна.

Під час блокади Чернігова багатьом цивільним лікарям, які тут лишилися, довелося опановувати військову медицину. Вони рятували життя під обстрілами , і навіть вибухи поряд не змусили припинити операцію жодного разу.

Левковичі – село, яке російські солдати окупували чи не з перших днів війни. Через невелику відстань до Чернігова Левковичі стали зручним для наступу місцем. Саме їхніми дорогами проходили колони ворожої техніки, яку російські солдати ставили на околиці села і під хатами людей та обстрілювали Чернігів, бо ж добре знали, що наші військові не будуть стріляти у відповідь.