Прекрасна новина надійшла з Києва. Двотомник «Чернігів у вогні» про героїчний захист України від російських загарбників (це – спільний проект газети «Чернігівщина» та ОК «Північ») здобув визначну перемогу, отримавши нині дуже престижну Всеукраїнську літературно-мистецьку премію «Київська Книга року – 2024».

Відкриття й освячення Алеї відбулося у День Державного прапора України. Ще до початку особливого заходу рідні й друзі загиблих воїнів ставили під їхніми портретами букети живих квітів, кроплячи їх гіркими сльозами. Бо й ведуча заходу потім наголосила, що кожна звістка про загибель захисника-земляка стає нестерпним болем для кожного жителя села. Тепер про них згадуватимуть кожного дня, проходячи вздовж Алеї Героїв. У пам’ятний державний день всі вони названі поіменно.

Сповідь матері, яка піклувалася про двох чужих дітей, опублікована у газеті «Чернігівщина» від 18 липня, набула неочікуваного резонансу. Хоча імена персонажів змінені, не названо й село, в якому розвивалася історія опіки двох чужих дітей. Проте читачі газети впізнали в «замаскованих» персонажах своїх земляків. А днями до мене, автора публікації, приїхала свекруха, яка впізнала у «невдячній» прийомній дочці свою невісточку.

Перед вікнами п’ятиповерхівки в Бобровиці протягом двох тижнів німо стояла старенька «Таврія», наведена лобовим склом на вікна будинку. Хто господар цього транспортного засобу і з якою метою тут поставлений – ніхто в будинку не знав.

Сповідь матері, яка піклувалася про двох чужих дітей. Імена змінені.

( Продовження матеріалу. Початок за цим посиланням)

210-тій річниці з дня народження Т.Г.Шевченка присвячено

Останнім часом модними стають дослідження родоводів елітарних верств населення, спадкоємці яких прагнуть залишити друковану пам'ять про пращурів, котрі завдяки багатству, здібностям, знанням мали економічну та політичну владу над соціальними інститутами й окремими людьми.

(Уривок з третьої книги «Безбатченки» Григорія Войтка)

«Бажай не того, щоб добитися успіху, а того, щоб твоє життя мало сенс» (Альберт Ейнштейн)