«Чернігівщина має певні регіональні особливості – це відстані та щільність населення. Інший важливий регіональний аспект – наближеність до кордону з країною-агресором. Відповідно до цих особливостей ми плануємо маршрути пацієнта та координацію ресурсу, який можемо залучати для того, щоб підвищити своєчасність, якість та доступність медичних послуг в громадах. Наразі дуже важливим є пошук найоптимальніших механізмів і форм фінансування медичних закладів з урахуванням зазначених факторів, – говорить заступниця голови ОДА Жанна Шерстюк. – Також наближеність до кордону з країною-агресором також відіграє свою роль, ми маємо проблеми і в кадровій ситуації в такій місцевості. І тут треба віддати належне головам територіальних громад, які знаходять всілякі способи для стимуляції залучення фахівців у свої медичні заклади».

Починаються перевірки

«Медична реформа принесла не тільки автономність закладів охорони здоров’я, а й поклала відповідальність за прийняття рішень фінансових, господарських на засновника закладу, якими здебільшого є територіальні громади, обласні або міські ради. Національна служба здоров’я продовжує в повному обсязі виконувати свої зобов’язання. Так за 2024 рік ми оплатили медичним закладам Чернігівської області близько 2,5 млрд бюджетних коштів, – розповіла начальниця Національної служби здоров’я України Наталія Гусак. – І наразі вже почали перевіряти, що ж насправді отримують пацієнти за ці кошти, які перераховує НСЗУ. Наслідки моніторингів можуть бути різні: від надання рекомендацій щодо виправлення порушень до розірвання договору між закладом та НСЗУ за тим чи іншим напрямом».

Жанна Шерстюк, Наталія Гусак, Вікторія Мілютіна

НСЗУ наразі проводить два види моніторингу – автоматичний (проводиться дистанційно в електронній системі охорони здоров’я) та фактичний (плановий або позаплановий, передбачає візити в медзаклади або аналіз їхніх документів).

«Ну, до прикладу, наразі ми відслідковуємо чи дотримується протокол лікування інсультів, – говорить пані Наталія. – І якщо говорити саме про цей напрям, то слід зауважити, що в стандарті чітко зазначено, що пацієнту, який потрапляє в терапевтичне вікно, якому можна провести тромболітичну терапію, ми сплачуємо за це лікування. Однак за результатами автоматичного моніторингу ми зараз можемо бачити, що Прилуцька міська лікарня впродовж 2023 року жодного разу не використала тромболітичну терапію. Хоча до цієї лікарні за перше півріччя 2024 року з інсультом потрапили 315 пацієнтів.

В той же час автоматичний моніторинг виявив, що більшість закладів, які законтрактовані на лікування інсульту в регіоні повноцінно застосовують цей метод лікування, що дає більше шансів людям одужати і лишитися без важких наслідків захворювання на інсульт. Найбільші показники застосування тромболітиків за перше півріччя 2024 року в Корюківській ЦРЛ, Чернігівській обласній лікарні, Чернігівській міській лікарні №3, Ніжинській міській центральній лікарні ім. М. Галицького та Менській міській лікарні.

Також наші моніторинги бувають фактичними – це планові або позапланові. В нас є показники, за якими відбираються заклади. Ці показники обчислюються електронною системою, куди входять також клінічні і фінансові показники, скарги, які надходять від пацієнтів. І тоді ми формуємо графіком проведення моніторингів.

На перше півріччя цього року до моніторингу увійшли 63 заклади охорони здоров’я. В Чернігівській області до планового моніторингу у першому півріччі 2024 року потрапив один заклад області – Чернігівська міська лікарня № 2 за пакетом «Медична допомога при гострому інфаркті міокарда».

Також НСЗУ постійно здійснюється перевірка на відповідність кадровому забезпеченню, бо бувають випадки, коли лікарня підписує договір на надання послуги, не маючи відповідних фахівців.

«Ми постійно здійснюємо і перевірку кадрів в медзакладах. Адже коли ми закуповуємо медичну послугу, то постійно відслідковуємо, чи відповідає заклад тим вимогам за кадрами, які виставлені НСЗУ. І тут ми неодноразово попереджали заклади, що такі перевірки будуть здійснені. Однак не всі заклади дослухалися. До прикладу, в Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні, Срібнянській центральній лікарні, Чернігівській міській лікарні №2 НСЗУ були здійснені перерахунки, тому що лікарні не відповідали кадровому потенціалу».

Часто заклади витрачають кошти не за призначенням

Трапляються випадки, коли медичні заклади Чернігівщини не за призначенням використовують гроші від НСЗУ. Так в області зафіксовані випадки, коли у пацієнтів беруть гроші за діагностику, лікування, закупівлю лікарських засобів. Крім того, деякі заклади витрачають кошти Програми медичних гарантій для того, щоб вдосконалювати свою матеріально-технічну базу.

Так, минулого року Чернігівська міська лікарня № 2 витратила на капітальні видатки майже 43 млн гривень, Чернігівський медичний центр сучасної онкології – близько 46 млн гривень, а Чернігівська міська лікарня №3 – 25% надходжень від НСЗУ.

«Капітальні видатки та енергоносії згідно бюджетного кодексу є виключно зобов’язанням органів місцевого самоврядування. Якщо замість того, щоб пацієнт отримав безоплатно медичну послугу, кошти акумулюються на ремонти і закупівлю обладнання – це неприйнятно і є порушенням договірних відносин, – пояснює Наталія Гусак. – Звісно, якщо пацієнти отримують всі гарантовані послуги в медичному закладі безкоштовно, і завдяки ефективному менеджменту лікарням вдається вкладати кошти в розвиток, то для нас це прийнятно. Та якщо замість надання безкоштовних послуг у лікарні, умовно, ставляться вікна, то це порушення. Коли підписують договір з НСЗУ, там є чітка норма про те, що заклад бере на себе зобов’язання надати якісну безоплатну медичну допомогу. Тобто вони мають мати закуплені лікарські засоби до тих вимог, які передбачаються для відповідних пакетів згідно з національним переліком. Ці медичні засоби мають надатися пацієнтам безоплатно. Тому безумовно, якщо заклад не закуповує ліки, а спрямовує кошти на капітальні видатки, то для нас це неприпустимо взагалі.

Те ж стосується і обладнання, яке, буває, працює більше платно, ніж безоплатно, а пацієнт не має ніякого захисту і потім говорить, що держава нічого не гарантує. Хоча держава виділяє кошти».

Серед інших виявлених проблем у медзакладах Чернігівщини є і недостатня кількість закупівлі лікарських засобів. Є заклади, які не закуповують медичні засоби. Є такі, що надають послуги, не маючи договору з НСЗУ за відповідним пакетом.

«Моніторинг дає можливість НСЗУ бачити реальний стан справ у медичних закладах. Ми бачимо, де не закуповують ліки, де не роблять тромболітичну терапію, а де не працює безкоштовне КТ. Так, Срібнянська центральна лікарня, здійснивши за 2023 рік 347 хірургічних операції, закупила медичних засобів лише на 18 тисяч гривень, але одночасно вони зробили 600 тисяч гривень капітальних видатків замість того, щоб закупити лікарські засоби і надати їх безоплатно пацієнтам. Звісно, в них було багато благодійної допомоги, – продовжує Наталія Гусак. – Аналогічна ситуація і в Прилуцькій дитячій міській лікарні. Там було витрачено лише 87 тисяч гривень на закупівлю лікарських засобів, і це неприйнятно. І хотілося б, щоб люди знали, що держава покриває ті витрати на медичні послуги, які гарантовані.

Також у двох медзакладах області у 2024 році приймали пологи, не маючи договору з НСЗУ за відповідним пакетом. Це Бахмацька міська лікарня (20 пологів, з яких два – кесарів розтин) та Козелецька лікарня інтенсивного лікування (59 пологів, з яких одні передчасні). І тут хотілося б, щоб люди розуміли ризик народжувати в таких лікарнях, де яких немає відповідного обладнання і лікаря-неонатолога, як у Козельці, де у разі ускладнень не зможуть допомогти вашій дитині. З ними не підписаний договір на пакет послуг «пологи», бо ми не готові закуповувати послуги в цих закладах виключно через безпеку пацієнтів. Є стандарт надання медичної допомоги при пологах. І якщо в закладі менше 400 пологів на рік, жінці народжувати в такому закладі небезпечно».

Окрім забезпечення права пацієнта на безоплатні якісні медичні послуги, моніторинг допомагає також контролювати цільове використання лікарнями бюджетних коштів. Так, у п’яти лікарнях області автоматичний моніторинг виявив необґрунтовані електронні медичні записи щодо перебування пацієнтів тривалістю одна доба за пакетом «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій». Це Чернігівська обласна лікарня, Чернігівська міська лікарня № 2, Бахмацька міська лікарня, Прилуцька центральна міська лікарня та Чернігівська обласна дитяча лікарня. Цим закладам невдовзі перерахують кошти, отримані за відповідним пакетом від НСЗУ.

Якщо є скарги – звертайтеся до НСЗУ

За сім місяців 2024 року від пацієнтів Чернігівської області до Національної служби здоров'я України вже надійшло 30 скарг на медзаклади області. За весь 2023 рік було всього 42 скарги. За кількістю поданих скарг Чернігівщина посідає 11 місце по країні в цілому. В основному люди скаржаться на вимагання коштів за послуги, відмову в наданні медичних послуг, надання неякісних послуг. Також були зафіксовані скарги на неетичне поводження з пацієнтами, недотримання електронної черги та фіктивний електронний медичний запис.

«Звісно перед початком лікування пацієнт має отримати інформацію, за що заплатила НСЗУ. На жаль, куди б я не приїхала, розмовляючи з пацієнтами бачу, що їм мало хто повідомляє, що покриває НСЗУ. Тож потрібно звертатися до керівника закладу і дізнаватися, – говорить Наталя Гусак. – Якщо ж керівник нетактовний і не хоче працювати з вашими правами, то можете зателефонувати на телефон гарячої лінії НСЗУ або лишити письмове звернення на сайті НСЗУ. Також можна докласти чеки, які вже оплатили, отримуючи лікування, запис розмови – все, що дозволить якнайшвидше відновити ваші права. Навіть після завершення лікування пацієнт має право звертатися до НСЗУ для відновлення своїх прав. На сайті НСЗУ можна подивитися, які послуги безкоштовно надає та чи інша лікарня».

За словами директорки Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторії Мілютіної, НСЗУ реагує на будь-яку скаргу від пацієнта. Головна умова – вона не має бути анонімною. У зверненні потрібно вказати медзаклад і свої дані (хоча б електронну адресу, прізвище, ім'я). Також бажано вказати прізвище лікаря.

На Чернігівщині вже були зафіксовані випадки щодо відновлення прав пацієнтів. Йдеться зокрема про вимагання коштів за послуги, які мають бути безплатними. Заклади повертали гроші пацієнту за послуги, за які вже сплатила держава.

Подати скаргу на медустанову можна кількома способами: написати листа в довільній формі на електронну пошту НСЗУ Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; заповнити електронну форму на сайті НСЗУ у розділі «Громадянам»; звернутися за безплатним номером контакт-центру 1677.

Після отримання скарги НСЗУ проводить перевірку: звертається до власника або до керівництва медзакладу без вказування прізвища пацієнта й просить надати пояснення.

Залежно від пояснення, далі проводиться діалог із мед закладом, і вже потім приймається рішення щодо відновлення прав пацієнта.

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото автора