|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 0:44 | 10.29.2021

Шмигаль у Чернігові: про що розповів керівник Уряду?

Чернігівщина стала першою областю в Україні, під час візиту до якої Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував практику виїзних засідань Уряду.

Високопосадовець пообіцяв, що кожен із таких візитів закінчуватиметься подальшим ухваленням відповідних рішень щодо тих чи інших проблемних питань. Одним словом, з півночі країни стартувала робота «в полях». Візит Шмигаля був коротким, але доволі продуктивним: він відкрито заговорив про необхідність захисту національного виробника і пообіцяв зробити всі необхідні кроки в цьому напрямку, визнав помилки децентралізації та окреслив певні механізми для їхнього виправлення і навіть пообіцяв розглянути можливість передачі одного з торфозаводів громаді.

 

Пообіцяв захищати вітчизняний бізнес

 

Показово, що свій візит у супроводі окремих нардепів та керівництва Чернігівської облдержадміністрації очільник Уряду розпочав із одного з наймолодших в країні вітчизняних автобусобудівних підприємств – ПрАТ «Чернігівський автозавод». Після розмови з його керівництвом урядовець відкрито заявив про необхідність захисту національного товаровиробника від недобросовісної конкуренції та корупційних процедур під час проведення тендерів.

Високопосадовець залишився вражений перебуванням на Чернігівському автозаводі. Керівник Кабінету Міністрів звернув увагу на те, що це підприємство виробляє комфортний і сучасний транспорт і може на рівних конкурувати з іноземними компаніями, от тільки є проблеми... – недобросовісна конкуренція та корупція.

Чернігівський автозавод – один із прикладів вітчизняного машинобудування, який стартував на початку 2000-х років. Завод збудували практично «з нуля». Сьогодні це підприємство щороку випускає близько 250 машин. Чернігівський автозавод – це 407 робочих місць і 50 відсотків локалізації. У ЧАЗ, безперечно, є всі можливості та технології для того, аби випускати не лише автобуси, але і тролейбуси та трамваї.

1avtozav

«Це один із прикладів, коли український бізнес в Україні може створити якісне підприємство. У цього бізнесу немає сьогодні проблем, – наголосив Денис Шмигаль. – Завдання держави – допомогти з виходом на експортні ринки. Саме про це ми і говорили».

Прем’єр наголосив на необхідності захисту українського товаровиробника в Україні від нечесної конкуренції.

«Коли в тендерній документації, зокрема і за міжнародними контрактами, використовуються не зазначені в законодавстві чи в ДСТУ норми – наприклад, дрібнички в 7-10 міліметрів у довжині чи ширині, які стають підставою для неможливості участі в тендерах – це дискримінаційні речі, – визнає Шмигаль. – Ми домовились із міністром економіки про те, що організуємо зустріч керівництва підприємства з Антимонопольним комітетом».

Звісно, відповідні пасажі керівника Уряду можна сприймати як політичні, однак, якщо все заявлене Шмигалем таки відбудеться, то це може стати важливим сигналом того, що виробництво та інвестиції в Україні отримають реальну підтримку влади.

А ще – це сигнал у тому числі і до міських голів, які закуповують комунальний транспорт неукраїнського виробництва.

«На жаль, попри і без того дуже високу конкуренцію ще й тут використовують дискримінаційні деталі. Це нечесно що до українського бізнесу, – зазначив Денис Шмигаль. – Забезпечення чесних правил на ринку й доступ до дешевих фінансових ресурсів допоможе таким підприємствам нарощувати свої потужності», – наголосив він.

 

Наявного – мало, коефіцієнт ДФРР треба збільшити

 

Голова Чернігівської облдержадміністрації Анна Коваленко представила перед Кабінетом Міністрів Стратегію розвитку Чернігівщини, а також план дій щодо її реалізації. Важливим моментом стала ініціатива голови ОДА з перегляду формули розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку.

За словами очільниці області, пропозиція спрямована на ліквідацію непропорційно низького фінансування з ДФРР проектів Чернігівської області.

«Запропонувала Уряду запровадити підвищений коефіцієнт 1,3 для фінансування лікарень і шкіл нашої області, враховуючи низьку щільність населення, – прокоментувала запропоновану ініціативу голова Чернігівської ОДА. – Стандартна формула фінансування не дає змоги задовольняти потреби шкіл і лікарень області».

Вона також заявила про необхідність підтримати масштабну реконструкцію парково-палацового комплексу «Качанівка».

Сподіваємось, що всі ініціативи будуть оформлені протокольними дорученнями виїзної урядової наради. Сама ж практика виїзних засідань Уряду – це прекрасна можливість міністрам особисто побачити ситуацію не з Печерських пагорбів, а безпосередньо «в полях».

 

Помилки децентралізації треба виправляти

 

Під час візиту Денис Шмигаль кілька разів обговорював тему децентралізації. Зважаючи на ставлення наших міжнародних партнерів, для Уряду це – одна із пріоритетних тем. Зрозуміло, що децентралізація влади передбачає не лише передачу повноважень на місця, але й передачу фінансів, майна та обов’язків.

Під час виїзного засідання відбулась передача майна місцевим громадам. Зокрема, на баланс громад передали 12 майнових комплексів, що перебувають у сфері управління Чернігівської ОДА.

Планомірну передачу майна, землі та коштів Денис Шмигаль назвав результатом децентралізації. Разом із тим визнав і деякі її помилки.

1avobllikarni

«Є частина громад, які потребують сьогодні допомоги та підтримки. Це так звані неспроможні громади. Сьогодні ця проблематика починає проявлятись дедалі чіткіше, і її треба вирішувати спільно», – зазначив Прем’єр.

Яким буде її практичне вирішення, ми побачимо згодом. Скоріше за все, на початковому етапі це буде перерозподіл зекономлених багатшими громадами коштів на користь бідніших. Втім, глобальне вирішення даної проблеми, скоріш за все, лежатиме у площині укрупнення громад. І тут вже про принцип добровільності ніхто не говоритиме.

 

Чи передадуть громадам працюючі підприємства?

 

Судячи з того, що передали на баланс громадам (наприклад, нерентабельні санаторії), можна зробити висновок, що центральна влада вкотре скинула зі своїх плечей зайвий баласт. А от щодо рентабельних «плюсів» в Уряді пообіцяли подумати. Зокрема, на запитання кореспондента «Укрінформу» Наталії Потапчук про те, коли відбудеться передача Смолинського торфозаводу на баланс Гончарівської громади, Денис Шмигаль не дав чіткої відповіді. Вочевидь, тема торфу для нього є доволі далекою.

«Треба звернення від громади. На сьогоднішній день закон не передбачає таких можливостей, але якщо буде звернення від громади, ми опрацюємо цей варіант», – відповів Прем’єр.

«Звернення є, і воно не було не одне», – зауважила журналістка.

«У такому разі я прошу передати його мені через голову ОДА», – парирував Шмигаль.

На що голова ОДА Анна Коваленко повідомила, що в цьому питанні вона налагоджує діалог між профільним міністерством та Фондом держмайна.

«ДП «Чернігівторф» внесли у список приватизацію, але приватизувати його не можуть, бо є низка причин, чому не можна цього зробити. Ми чекаємо ухвалення відповідного законопроекту. У випадку приватизації частина коштів від приватизації піде на громаду, – сказала очільниця області. – Це з одного боку ми розглядаємо це питання, а з іншого – вивчаємо можливість державно-приватного партнерства».

«По торфобрикетному давайте подивимось разом із профільним міністерством, вивчимо це питання», – резюмував Прем’єр.

Попри відкритість до діалогу, на жаль, ми не почули з вуст Шмигаля бачення існування торфогалузі. Чернігівщина на початку нульових мала п’ять діючих торфозаводів, один із яких – Замглайський – був найбільшим у Європі і міг забезпечувати дешевим продуктом власну ТЕЦ. Три заводи ледь не в один день були успішно порізані на металобрухт на догоду неякісному відвалу з Донбасу, а держава витратила мільярди на боротьбу з наслідками такої руйнації. Перспективи галузі – колосальні і насамперед в енергетичному секторі, насамперед нашої області. Чернігівщина могла б стати флагманом з розвитку торфогалузі, але за умови, що це питання спустять з «верхів» у регіон. Поза сумнівом, проблему «Чернігівторфу» можна вирішити виключно в Чернігові – без столичних менеджерів і недолугих торговців державою. А найголовніше – це можуть зробити самі ж керівники громад, адже підприємства, попри застаріле обладнання, є рентабельними, а їхня продукція має попит. До прикладу, торфозаводи в Білорусі, Росії та Латвії мають щорічні багатомільйонні доларові прибутки і зацікавлені у знищенні конкурентів в Україні. Це – реальний ринок «чорного золота», який зобов'язана взяти під контроль держава, а не приватні «прокладки». В іншому разі виникає запитання: що таке держава? Зрештою, як можна за рахунок приватизації проводити задекларовану Зеленським боротьбу з олігархатом, який, нагадаємо, породила саме дика приватизація, котру почав ще Кучма? Як може продаж прибуткових держпідприємств подолати бідність та безробіття? Тут потрібен державницький підхід і систематизоване бачення вирішення проблем.

Поки що ми бачимо непрозорі натяки, але не бачимо особливого бажання розібратися. Втім, скоріше за все, з тим, до чого немає конкретики, вже розібралися. Це – як з Укрпоштою: спочатку під виглядом реформування заокеанські менеджери знищили відділення в більшості сіл, поставили на коліна періодику, з року в рік буквально «тероризують» Уряд тим, що не будуть доставляти пенсії. Тут Шмигаль гарантував, що пенсіонери отримуватимуть пенсії на картки лише в містах, де кількість населення складає від 100 тисяч чоловік, решті – доставка буде. Це, мабуть, наступний етап так званої реформи, в результаті якої меншає не лише відділень та поштарів, але й прибутків державного монополіста. Погано, коли Прем’єр не бачить очевидного: реформування «Укрпошти» треба починати зі звільнення Ігоря Смілянського та його команди недолугих менеджерів.

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото прес-служби Чернігівської ОДА

Схожі матеріали (за тегом)