«Таку Тебе створив для мене день!»
Таку тепер знамениту сценічну кантату для сопрано, тенора, флейти та фортепіано «Крила Сімаргла», котру на вірші двох народних поетів України – творчого подружжя Тетяни та Сергія Дзюби створив відомий композитор, Шевченківський лауреат Олександр Яковчук, я бачила ще тоді, коли були готові лише ноти та слова. Це було, справді, грандіозно і одразу справило на мене величезне враження.
«Однак, – міркувала я, – хто зможе достойно, на високому мистецькому рівні виконати такий глибокий, незвичайний твір?!» Адже в повному обсязі симфонічна кантата звучить півгодини! Вона – дуже непроста, зі складними, неординарними філософськими думками, такими неймовірними метафорами, епітетами, порівняннями. Буквально не можна відірватися, аж дух захоплює! Але це – на папері, а як практично втілити такий прекрасний задум?
Втім, авторам надзвичайно поталанило на виконавців! Адже заслужена артистка України Єлизавета Ліпітюк (сопрано), лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів Сергій Бортник (тенор), заслужена артистка України Анна Поліщук (фортепіано), а також лауреат міжнародних премій Анатолій Воробей (флейта) пропустили твір через свої небайдужі душі та серця!
Сергій Бортник
Це – заворожує, музика та слова сприймаються, немов одне ціле. Та й чарівна флейта у поєднанні з віртуозною грою на фортепіано звучать вживу, чесно кажучи, значно краще за усілякі «синтетичні» фонограми.
Чудово, що автори та виконавці вирішили озвучити кантату частинами. Це – дуже правильне рішення! Щоб переконатися в цьому, досить послухати вальс «Не питай, чи кохаю» з кантати «Крила Сімаргла». Як на мене, це – справжній шедевр світової симфонічної музики – такого рівня, як славетні полонез Огінського та вальси Штрауса! Водночас новий твір сприймається на одному подиху й одразу ж запам’ятовується, як красива, ніжна пісня; він – напрочуд мелодійний та неповторно оригінальний.
І ось – ще одна симфонічна та шляхетна перлина від творців кантати «Крила Сімаргла». Я також сприймаю її, як цілком закінчений твір, чудову пісню з дивовижними, геніальними словами. Пісня називається «Це – просто дощ», і вона – про найголовніше: любов, яка рятує та береже наш вразливий світ. Про шалене, пристрасне і водночас дуже ніжне, світле, вишукане і вірне кохання. Як же можна не слухати таку важливу та проникливу пісню?!
Тож щиро дякую за блискучу роботу звукорежисеру кантати – Євгенію Жигуну. Від усієї душі дякую відомій поетесі Надії Бойко, відеокліпи якої органічно увиразнюють слова та музику. Це – справді, дуже цікаво, яскраво та незабутньо. Хочеться переглядати та слухати знову і знову – такий диво-магнетизм!
Отже, авторам та виконавцям все-таки вдалося поєднати, здавалося б, не поєднане і перед такою майстерністю абсолютно щиро хочеться зняти капелюха.
Завдяки кантаті «Крила Сімаргла» відкрила для себе напрочуд гарного співака, тенора – Сергія Бортника. Хоча він – відомий виконавець, лауреат. Але для мене його робота над кантатою стала захоплюючим, неймовірним, справжнім відкриттям. Тепер це – один із моїх найулюбленіших співаків.
Ганна Маджуга
Це — просто дощ
Це — просто дощ, а Ти — така красива!
Таку Тебе створив для мене день.
Я знав Тебе, сто років знав до зливи…
Мені б себе не бачити лишень.
Дивлюся, як дитина із колиски,
Немов чернець, який прийшов у храм.
Це — просто дощ. І небо зовсім близько,
Та я йому Твій погляд не віддам.
Так урочисто, ідеально зримо,
Щиріше всіх шедеврів і уяв!
Це — просто дощ із карими очима,
І ні краплинки я не змарнував.