Олена Сидоріна вже майже 20 років працює у Прилуцькому гуманітарно-педагогічному коледжі імені Івана Франка. Вона – викладач української мови і літератури, культурології, основ філософських знань. Кандидат наук з мистецтвознавства – захистилася в 2017 році з темою «Творчість художника Миколи Ге в контексті української духовної культури».

Я знаю пані Олену давно як високофахового педагога, літературознавцю, людину творчу і креативну. Тому кращої кандидатури для розмови про життя і навчання студентів у ці непрості воєнні роки я й не шукала. Тим більше, що якраз була запрошена на гостини у педколедж – на прем’єру спектаклю «Три відьми».

Театр – як перша любов

Пані Олена вже не перший рік керує драматичним гуртком «На одній хвилі» і є його сценаристом, режисером, художником-постановником.

Олена Сидоріна зі студентами

Минулого року студентський театр підготував для свого глядача казку «Про Івана-козака та Федота-москаля», яка була створена на фольклорній основі і мала історико-культурну спрямованість.

– Головною ідею інсценізації було показати різницю між двома культурами: українською та російською, – зазначає пані Олена. – Для цього ми використали народні легенди про появу різних націй, дослідження М. Костомарова, щоденникові записи Т. Шевченка та описи М. Гоголя про український та російський побут тощо. Після вистави глядачі усвідомили, що ми з московитами не маємо нічого спільного: у ставленні до природи, релігії та праці, до побуту і до вічних людських цінностей…

У цьому навчальному році вони зробили інсценізацію за філософською новелою А. Франса «Валтасар». На сцені було все: кохання і зрада, пошуки істини та шлях до самопізнання й самовдосконалення, роздуми про сенс буття…

Я потрапила на прем’єру цікавої історико-культурологічної вистави «Три відьми», створену за мотивами творів Лесі Українки, Миколи Гоголя і Валерія Шевчука.

– За нашою інтерпретацією, образи трьох відьом – це три іпостасі нашої України, – розповідає Олена Сидоріна. – Як Мавка, вона щира, ніжна, вільнолюбна. Як Солоха – весела, жартівлива, пісенна. Як Меланка – сильна, незалежна, мужня борчиня з москалями. Виконавці головних ролей вразили своїм артистизмом, умінням передати будь-які емоції та почуття. Велика вдячність нашим талановитим акторам за гарний настрій, який вони подарували глядачам у ці важкі воєнні часи, коли кожна усмішка цінніша від золота…

Тема містицизму і відьомського начала кожної української жінки доволі розповсюджена в літературі, театрі і кіно. Українська жінка і зловмисника висушить ганьбою, і ворога одним поглядом знищить, і коханого приворожить… звичайним борщем – своїм класичним зіллям. Українська жінка може все!

Під час вистави

У цій виставі були з’єднані літературні, культурні, історичні аспекти і наше сьогодення, наша боротьба з ворогом. А в кінці всі актори разом з глядачами разом заспівали караоке про Україну. Піднесений патріотичний фінал створював відчуття єдності та віри в непереможність української нації.

Постановка супроводжувалася музичними та танцювальними номерами, які юні актори завжди готують, перетворюючи спектакль на оригінальний мюзикл. Під керівництвом пані Олени вони шукають і виготовлюють костюми та декорації.

Усі їхні вистави можна переглянути на ютуб-каналі навчального закладу.

Безумовно, театр відіграє велику роль в житті студентів: передовсім він створює комфортне, спокійне середовище для здобуття знань і життя всієї студентської громади в цілому. У багатьох студентів захищати нашу країну пішли їхні брати, батьки, інші рідні, тому тривожних думок вистачає... Театр заспокоює, урівноважує, збагачує душі…

Після прем'єри спектаклю

Філософія – річ крута і серйозна

Окрім цього, пані Олена проводить цікаві філософські квести, інтелектуальні ігри. І сьогодні для того, щоб стати справжнім філософом, не обов’язково жити в Стародавній Греції у бочці, як Діоген, чи ходити босоніж, як Сократ по Афінах, і вражати всіх своєю аскетичністю.

Для цього потрібно просто навчатись саме тут, і саме у викладача пані Сидоріної, бо вона була організатором і сценаристом цього цікавенного інтелектуального свята. Разом зі студентами фахового технічного коледжу була проведена інтелектуально-пошукова гра «Для тих, хто любить мудрість». Серед випробувань для двох команд – кросворди, ідентифікація портретів відомих філософів світу і встановлення відповідності з їхніми такими ж відомими висловлюваннями, аналіз пісень українських виконавців та віршів на наявність в них важливих філософських тем… Питання і відповіді, які спонукають до самостійного мислення, тобто сократівський діалог, який нині успішно використовують у сучасній освіті…

Пані Олена дуже хвилювалася перед початком квесту, бо проводила його вперше. Втім, їй не звикати – вона креативна, непередбачувана, постійно змінює світ навколо себе…

Педагог і людина Олена Сидоріна вміє перетворити філософію – дисципліну навчальної програми на філософію життя, яка спонукає учнів до людяності, спонукає їх любити людей і світ навколо себе. Творити, мислити, сперечатися з часом, із самим собою, з неправдою та байдужістю, шукати істину, з якою можна жити, не зраджуючи власну душу.

І театр, і філософські інтелектуальні змагання допомагають студентам не тільки здобувати знання – вони об’єднують кожного з кожним. Займаючись однією творчою дослідницькою справою, вони разом із педагогом створюють середовище спільних цінностей: турботи й підтримки, психологічної стійкості, позитивних емоцій, беззаперечної віри в Перемогу, любові до рідної Батьківщини...

«Маємо багато планів на новий навчальний рік…»

Пані Олена зазначає, що всі вони – і учні, і педагоги – змінилися з початку повномасштабного вторгнення. Студенти близько до серця прийняли трагедію війни, стали більш відповідальними і серйозними, їх світогляд змінився повністю. Вони налаштовані патріотично – займаються волонтерством, плетуть сітки, проводять благодійні ярмарки для збору донатів на ЗСУ… Нещодавно в коледжі відкривали Меморіал на честь 11 колишніх студентів, які загинули на фронтах нинішньої російсько-української війни, це глибоко схвилювало їх.

Пані Олена говорить, що освіта змінилася під час війни, що цікавий, оптимально спланований процес навчання та виховання має підтримати емоційний стан студентів, допомогти їм в адаптації до незвичайних умов, має знизити процес тривожності та підвищити їх стресостійкість, від яких залежить ментальне здоров’я кожної людини.

Серед її улюблених письменників у навчальній програмі – Валер’ян Підмогильний, Марія Матіос, Володимир Винниченко, Василь Шкляр, Мирослав Дочинець, Валерій Шевчук, Віктор Терен, Іван Багряний… Це письменники різних років, різних періодів історії України і літературних направлень, але їх багато чого об’єднує. Українська література – безцінна скарбничка, безкінечне джерело любові до рідної землі, великої поваги до самобутньої української культури, до власних предків, джерело гуманістичних ідеалів і віри у багатогранність Всесвіту, людського життя-буття. Пошуки власного «я», душа і тіло, вічні питання добра і зла, неповторність української духовної культури…

Олена Сидоріна намагається на своїх лекціях і практичних заняттях спонукати студентів до нового прочитання і осмислювання творів українських класиків під іншим ракурсом у зв’язку з нинішньою бідою.

Як куратор 11-ї групи (спеціальність «Початкова освіта») пані Олена проводить багато цікавих заходів саме для своїх студентів, бо вважає, що найголовніше завдання педагога – об’єднати і підтримати, створити комфортну творчу атмосферу для цікавих загальних справ. Так нещодавно вона повезла «своїх дітей» на триденну екскурсію до Львова, організувала екскурсію до Циганського озера, біля якого вони досхочу наспілкувалися, наїлися смаженого м’яса і картоплі…

Вона закохана у свою професію, у філософію і літературу, обожнює своїх студентів. Вони відповідають їй взаємністю.

– Я щаслива, що працюю саме в такому коледжі, саме з такими чудовими студентами!..У нас стільки планів на наступний навчальний рік, і це чудово! І всі вони здійсняться, – впевнена пані Олена.

І так воно й буде, бо українська жінка може все!

Лілія ЧЕРНЕНКО