Прибрати після себе сміття – у них білі рученьки й ніженьки болять, та й не для них, «геройських», ця брудна робота. Їм тільки б довгим гидотним язиком когось брудом облити, звісно, не задарма, а за хорошу оплату. А їхні свинушники хай трударі прибирають, бо вони не стануть терпіти екологічне паскудство.

Почали весняну битву за врожай 2023 року із закриття вологи. Більше як півсотні агрегатів виконували це агротехнічне завдання майже на чотирьох тисячах гектарів щоденно. Закрили вологу на всіх полях до 25 березня. Найбільший виробіток у Богдана Перепелиці – понад 800 гектарів, за день – більше ста гектарів. Не набагато відстали брати Олександр і Микола Побережні, Віктор Андрущенко, Вадим Маковій.

Історія цього переробного підприємства тягнеться з 1807 року, саме тоді завершив його будівництво місцевий поміщик Кочубей. У 1854 році на цукрозаводі спалахнуло повстання робітників, в ході якого цукроварню спалили. Тоді й відбулося перше «відспівування» кончини підприємства, отже – й роботи для 118 «чорноробів». Поміщик не став відбудовувати своє виробництво, він і без нього не голодував. Наново побудував цукрозавод поміщик Катеринич в 1897 році. На той час Бобровиця вже мала залізничне сполучення Київ – Курськ.

Незабаром мені виповниться 84 роки, з них майже 53 роки я віддав роботі на вашій прекрасній землі з вашими чудовими трударями й просто милими людьми, від працелюбства й душевного тепла яких я серцем і душею прикипів до Бобровиччини. Тож і в дні страшенного воєнного лихоліття я залишався з вами, дорогими земляками, – кажу так, оскільки переважну більшість свого віку я прожив на цій землі.

Доноси знову стають «секретною» зброєю наклепників. Розрахунок примітивний: в умовах війни слідчі глибоко не копають…

Шановні земляки, дорогі побратими з ТОВ «Земля і воля»!

Цю давню фразу недавно почув і від бойового офіцера, який перед цим так сказав про свою участь у боях проти окупантів: «А хто, як не я, і такі, як я? До війни ми були просто співвітчизниками, громадянами Незалежної держави, а 24 лютого вмить стали всі рідними, як одна родина! Обов’язок солдата – захищати родини».

«Святий Миколаю, я тебе благаю – Пошли щастя й світлу долю українським діткам. Щоб були здорові, жили в мирі та любові!»  / Зі щирими побажаннями і подарунками Герой України Леонід Яковишин /

Минулої п’ятниці брав участь у презентації книги «Чернігів у вогні» про героїчних оборонців нашого обласного центру, про не менш героїчних медиків, добродушних і сміливих волонтерів і організаторів благодійної допомоги. Приємно й зворушливо було бути на цій презентації, оскільки колеги з редакції обласної газети «Чернігівщина» долучили й мене до написання й видання цієї унікальної й дуже потрібної для української історії книги.