Більше горя, аніж щастя

Відому фразу з однойменної поеми Володимира Маяковського, оспівувача жовтневої революції і радянської влади, твори якого вилучені з бібліотек: «Я російську вивчив би тільки за те, що нею розмовляв Ленін», я перефразував би так: «Я англійську вивчив би за те, що нею розмовляє Європа і Америка. Буде – і Україна». Бо готується стати членом Євросоюзу. Майбутні чиновники і не тільки (нинішні – зобов’язані оволодіти українською та англійською мовами) – це сьогоднішні студенти та учні, які її вивчають.

Понад 30 років лікар-уролог та УЗД двох вищих категорій, лікар-новатор, лікар від Бога, Заслужений лікар України, великий патріот України з Донбасу Олександр Миколайович Хіняєв якісно обстежував, лікував і оперував хворих, навіть у досить поважному віці. Здоров’я повертав, життя рятував.

Біля ординаторської гастроентерологічного відділення Чернігівської обласної лікарні часто збираються хворі. Хоча прийом проводиться у поліклінічному відділенні. Чекають лікаря Василя Миколайовича Гриня, який робить обхід у своїх палатах. Лише один його наближений, довірливий, лагідний погляд, як жіночий, вселяє надію, зменшує біль, з яким приїжджають до нього жителі з різних сіл і міст Чернігівщини. Когось проконсультує, а комусь стаціонарно пролікуватись запропонує.

Серед партизан були четверо жінок з Носівки: Тетяна Федорівна Мірошник, Марія Кирилівна Шовкун, Єлизавета Степанівна Бондаренко і Феодосія Минівна Супрун.

«Маріє Павлівно, я принесла Вам, те що захистить від пандемії. Зокрема маску, яку сама пошила. І не тільки Вам», – сказала Віра Петрівна Стеценко, людина щирого серця і світлої душі, справжня волонтерка, котра давно опікується 88-річною довгожителькою, і не лише нею. Вона все життя допомагає нужденним, де їх зустріне.

14 жовтня християни відзначають одне з найулюбленіших свят – свято Покрови Божої Матері, яке було встановлено в Україні – Русі у другій половині 12 ст.

Світле Христове Воскресіння 1966 року випало на 10 квітня, що через 9 років стало днем народження моєї доньки Ірини. У день великого церковного весняного свята, яке не відзначалося на державному рівні, було тепло і сонячно. Райком партії проводив недільник. Колектив редакції носівської районної газети «Прапор комунізму» у міському колгоспі імені Кірова готував садивний матеріал картоплі.

Колишній спікер Верховної Ради України, наш земляк Іван Плющ на зорі аграрної реформи напучував: «Треба все зробити, аби від колгоспів і сліду не залишилося». Не залишилося і в селі Хотинівка, де бувміцний колгосп-середняк. У ньому після закінчення Харківського інституту механізації та електрифікації розпочинав трудовий шлях Сергій Голодний. Успішно працював помічником бригадира, бригадиром тракторної бригади, головним інженером, а його батько – водієм.

Понад 30 років головний уролог КНП «Носівська міська лікарня ім. Ф.Я. Примака», заслужений лікар України Олександр Хіняєв чи не для кожного жителя Носівщини, і не тільки, став сімейним лікарем, обстежуючи на УЗД не одну родину, лікував, оперував, повернув здоров’я, а то і врятував життя.