При тому, що судді, отримуючи колосальні як на наш час кошти за свою роботу, часто зловживають процесуальними правами, зумисне затягуючи справи, перекидаючи їх на інші суди або ж знаходять різноманітні причини завернути чи навіть «поховати» справи. Дійшло до смішного: Бобровицький районний суд з травня не приймає до розгляду протоколи про адміністративні правопорушення, складені представниками поліції щодо однієї з місцевих автомийок. Тільки уявіть: судді Демченко, Кузюра та Бойко по черзі один за одним чотири рази давали відворот-поворот адміністративним протоколам поліції, знаходячи формальні підстави для відмови в їх розгляді. На перший погляд може видатись дивним те, що звичайна автомийка, яка не має дозвільних документів, порушує порядок господарської діяльності і на яку письмово скаржаться за неякісну роботу клієнти, має такий «дах» в органах бобровицької Феміди. Втім, місце розташування цієї мийки – територія місцевої філії АТ «Укртелеком» – прозоро натякає на те, що цей бізнес має незвичайних покровителів, які вже не вперше вирішували справи в Бобровицькому районному суді.

Повернути не можна залишити

До певного часу автомийка, яка вже другий рік працює на території Бобровицької філії «Укртелекому», не привертала уваги правоохоронців.

Заїзд на автомийку на теритоії "Укртелекому"

Цей прибутковий вид бізнесу спокійно працював, аж доки на адресу слідчих не почали надходити скарги від клієнтів. В реєстрі судових рішень перебувають адміністративні провадження, відкриті на основі скарги громадянина Сірика Б.А, який скаржився на неякісні роботи автомийки. В ході встановлення фактів порушення прав клієнта правоохоронці встановили, що автомийка зареєстрована на ФОП Шута Ангеліна Ігорівна. Перевіривши статус автомийки, з’ясувалося, що діє вона без будь-яких дозвільних документів, а сам ФОП не має навіть відповідного КВЕДу, не те що дозволів. Виходячи з цього, 27 травня дільничний офіцер поліції сектору превенції ВП №2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області складає протокол про притягнення Шути Ангеліни Ігорівни до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП – порушення порядку провадження господарської діяльності. Цей протокол надходить до розгляду в Бобровицький районний суд, і потрапляє він на стіл до судді Людмили Миколаївни Демченко. Недовго думаючи, суддя Демченко вже 31 травня повертає поліції їхній протокол з дослівним формальним обґрунтуванням: «у протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП мають відображатися чіткі вказівки про порушення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, певних правил щодо регулювання господарської діяльності. Таким чином, в протоколі зазначено суть адміністративного правопорушення, яка не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП. Наявність вищевказаних недоліків унеможливлює об’єктивний розгляд справи судом, а тому його слід повернути відділенню поліції №2 (м.Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області для належного оформлення».

Судді Бобровицького районного суду чотири рази завертали за формальними причинами адміністративий протокол проти автомийки

Виявляється, що суду замало того, що підприємець надає послуги з миття автомобілів без відповідних дозвільних документів, КВЕДу та ліцензії, суд вимагає якоїсь конкретизації, мовляв, «диспозиція даної статті КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка не лише називає або описує правопорушення».

У подальшому приклад судді Демченко наслідують й інші судді Бобровицького районного суду – Валентина Кузюра та Валентина Бойко, які також за суто формальними причинами повертають поліції ще три адміністративні протоколи щодо незаконної діяльності автомийки.

15 серпня поліція вп’яте скеровує адміністративний протокол до суду, який має розглянути суддя Наталія Булига. Виходячи з попередніх розглядів, неважко здогадатися, яким буде її рішення. Втім, у зв’язку з такою дивною поведінкою суду, виникає логічне питання: а хто ж така та Ангеліна Шута, адміністративні справи проти якої суд повертає поліції?

Територія помічниці нардепа Приходька

Відповідь на це питання варто шукати в місці, де розташувалась нелегальна автомийка. А це, як ми вже зазначали, територія Бобровицької філії АТ «Укртелеком». Начальницею дільниці мережі № 324/7 смт Козелець Чернігівської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» є, як відомо, помічниця народного депутата України і віднедавна депутатка Чернігівської обласної ради від забороненої партії «Наш край» Тетяна Олешко. Подейкують, що Ангеліна Шута є дівчиною її рідного племінника. У такому разі поведінка бобровицької Феміди не є дивною, адже районний суд не вперше виносить рішення на користь родини Олешко. Згадати хоча б гучну кримінальну справу проти чоловіка пані Тетяни – колишнього Бобровицького воєнкома Олега Олешка, яку Бобровицький районний суд намагався «поховати» без встановлення фактичних обставин справи на стадії підготовчого судового засідання, апелюючи до статті 43-1 ККУ, повністю ставши на бік підозрюваного. Рукоприкладство, погрози та стрілянину суд фактично назвав виправданим ризиком, а всі процесуальні витрати поклав на державу. Справу розглядали судді Булига Наталія Олександрівна, Кузюра Валентина Олександрівна та Бойко Валентина Іванівна. Чернігівський апеляційний суд, звісно, повернув справу на новий розгляд, от тільки потрапила вона вже не в Бобровицю, а в Козелець, який так само входить до округу нардепа Бориса Приходька, помічницею якого, нагадаємо, є дружина фігуранта кримінального провадження Тетяна Олешко.

Тетяну Олешко зловили за кермом позашляховика

Є ще одна вагома причина вважати, що питання нелегальної автомийки в Бобровиці пов’язане з прізвищем помічниці Приходька. Минулого тижня, 16 серпня, три екіпажі патрульних заблокували в центрі Бобровиці чорний позашляховик «Toyota Land Cruiser 200» 2020 року випуску з номерами КА 3490 ВТ. За кермом автомобіля була Тетяна Олешко.

Той самий позашляховик, на якому затримали Тетяну Олешко на нелегальній автомийці

Напередодні помічниця нардепа святкувала в одному популярних закладів Бобровиці власний День народження. Кажуть, що того вечора автомобіль «Toyota Land Cruiser 200», на якому приїхала винуватиця торжества, залишився ночувати біля закладу. А ось наступного дня Тетяна Олешко сіла за кермо. Можливо, патрульні звернули увагу на характер їзди чи на щось інше, однак на законну вимогу зупинки водійка не відреагувала. В результаті патрульні організували погоню, і вже в центрі Бобровиці трьом екіпажам вдалося зупинити та заблокувати джип. Дві з половиною години Олешко чомусь відмовлялась виходити з авто і, як наслідок, отримала адміністративний протокол – невиконання вимог про зупинку. Цей протокол також невдовзі потрапить на розгляд до бобровицьких суддів, і ми згодом побачимо, яке рішення ухвалить районна Феміда щодо депутата Чернігівської обласної ради від забороненої партії «Наш Край». Однак в цій історії цікаве навіть не це. Позашляховик, за кермом якого перебувала Тетяна Олешко, зареєстрований на Ангеліну Шуту – ту саму «власницю» нелегальної автомийки, адміністративні протоколи щодо якої систематично повертають у Бобровицькому районному суді.

Як «злити» справу: законні схеми, якими зловживає Бобровицький суд

Формальність як причина не розглядати провадження, як бачимо, яскраво характеризує бобровицьких суддів. Є ще одна «фішка» служителів Феміди – відводи, коли суддя шукає юридичну підставу для того, щоб «скинути» з себе розгляд справи і перекинути її на іншого суддю зі свого чи навіть іншого суду. Так, за 2023 рік судді Бобровицького районного суду взяли 25 відводів, за сім місяців поточного року – 23 відводи. Багато це чи мало? Наприклад, подібний за складом та кількістю суддів Борзнянський районний суд у цьому році зареєстрував 12 відводів, тобто удвічі менше, Бахмацький – 10, Менський – 6. Виходить так, що мільйонери в мантіях, працюючи у районних судах, щомісяця отримують все ті ж 100 тисяч з гаком гривень, але дехто зловживає своїм правом відводу і перекладає роботу на плечі іншого. Подібні зловживання правом відводу обурили не лише учасників судових процесів, але й суддів із сусідніх районних судів. Один із них навіть написав скаргу до Вищої Ради правосуддя на своїх колег із Бобровиці. Допекли!

Ще одна законна лазівка закрити провадження – закриття за терміном давності. Якщо суддя хоче закрити справу, то він шукає причини для перенесення розгляду аж до того моменту, коли не настане той самий «час Че». Тут варто згадати справу Валентини Швитай. Обвинувачена у корупційних правопорушеннях тоді ще депутатка Бобровицької міської ради Валентина Швитай мала 100-відсоткові шанси розділити всю повноту відповідальності перед законом по восьми зафіксованих правоохоронцями фактах, однак судді технічно «злили» справу шести із них, закривши її за терміном давності. Ту гру, яку розгорнули на суді у Валентини Бойко, сміливо можна назвати класикою суддівського епістолярного жанру, яка неможлива без участі суду як сторони. Валентина Швитай, очевидно, усвідомлюючи наявність залізобетонних доказів її вини, вирішила затягувати розгляд справи, адже у адміністративного матеріалу за частиною 2 ст. 172-7 КУпАП є строк давності, і складає він шість місяців. Тобто, якщо за пів року вину обвинуваченого не довели, то справу закривають за терміном давності. Виходячи з судових рішень, саме на це і зробила ставку Валентина Швитай, затягуючи розгляд адміністративної справи по суті, шляхом подачі численних формальних клопотань. Спочатку вона абсолютно безпідставно клопотала про перенесення розгляду справи до столичного суду, потім не приходила на засідання нібито через хворобу на ковід. Зрештою, в кінці справи взагалі клопотала про відвід судді, який на диво задовольняють, а справу передають відомій нам судді Наталії Булизі. Коли ж настав час «Че», то суддя Булига виносить рішення закрити об’єднане провадження у справі «у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення на неї адміністративного стягнення, передбачених ч.4 ст. 38 КУпАП».

Таким чином, пані Швитай, заручившись пасивною позицією суду, домоглася закінчення граничного 6-місячного строку на притягнення її до відповідальності, в результаті чого справа, яка мала беззаперечні докази, просто розвалилась.

Чи буде дискваліфікація?

Подібних історій вистачає в судах, особливо в районних, які, по суті, перетворились на «кишенькову» обслугу місцевих панів, а судді не несуть жодної відповідальності за ухвалені ними рішення. Така безкарність, звісно, породжує запит на справедливість. І центральна влада, розуміючи всю дволикість Феміди, вигадала прекрасний механізм – кваліфікацію суддів. Саме в цей час Вища кваліфікаційна комісія суддів проводить «чистки» в судах. Правозахисники говорять, що на Київщині 25 відсотків суддів «дискваліфікують» з посад, тобто відправлять у вільне плавання без збереження пільг. Саме тому багато нечесних на руку суддів намагаються завчасно вийти на пенсію зі збереженням всіх гарантій і пожиттєвого утримання. На жаль, у колишніх райцентрах дуже мало непідкупних кваліфікованих юристів, які могли б фахово подавати скарги до Вищої ради правосуддя й таким чином формувати «послужний список» суддів для їх подальшої «дискваліфікації». Адже українська Феміда дволика: блискуча, як фасад Головного храму, і злиденна, як провінційний райсуд, що однією рукою просить милостиню, а в другій стискає меч, сліпа, інколи – глуха і юридично малограмотна. Вона – збезчещена і продажна. А з такою завжди можна домовитися недорого. Тим, хто звик користуватися її послугами, це вигідно. Іншим ця дешевизна коштує часом занадто дорого. Вища кваліфікаційна комісія суддів точно не продешевить якщо перезавантажить Бобровицький районний суд.

Віталій НАЗАРЕНКО