Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду залишила без задоволення апеляцію підозрюваного у корупції нардепа від «Слуги народу» Анатолія Гунька та його захисників. Відхилено клопотання про взяття на поруки Гунька його коллегою-нардепом, теж мажоритарником від «слуг» Київщини, Миколою Галушком. Відтак представник 208 виборчого округу і надалі залишається під вартою в Київському СІЗО № 8 і може вийти звідти, лише внісши заставу розміром 30 мільйонів гривень. Суд залишив термін утримання Гунька до 7 жовтня.

Колегія суддів і адвокати нардепа

Чи то спека так впливає на ЗМІ, чи зневіра у подоланні корупції, але з усіх зареєстрованих в Мін’юсті засобів масової інформації були лише журналісти «Чернігівщини» та «Суспільного мовлення». Зрештою, навіть такій нечисленній медійній братії Анатолій Гунько та п’ять його захисників (а загалом нардеп має їх аж шість) намагались заборонити висвітлювати процес. Аргументували це лікарською таємницею, щоправда, наприкінці засідання нардеп не витримав і «злив» власний діагноз. Однак суд, зважаючи на резонанс, не повівся на клопотання захисників Гунька і дозволив фіксувати судовий процес, однак із одним маленьким «але» – у частині озвучування лікарської таємниці залишити залу. Так і трапилось. Після заявлених клопотань перейшли до медичних аргументів захисту, а журналістів змусили покинути залу.

Прямий ефір із застінок СІЗО

Коли ж розпочалась друга частина засідання, захист попросив долучити нові докази та документи, яких нібито раніше не було, зокрема довідки щодо стану здоров’я депутата. Адвокати вимагали змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, бо «стан здоров’я Гунька унеможливлює його перебування під вартою без надання допомоги», або зменшити розмір застави із 30 мільйонів гривень до 5,3 мільйона гривень, апелюючи до того, що 30 мільйонів гривень є непідйомною сумою для нардепа, а за крайні дев’ять років він заробив лише половину від того, що просить САП.

Прокурор САП Ігор Ткач просив залишити запобіжний захід без змін і нагадав про ризики у справі, зокрема переховування підозрюваного, впливу на свідків та вчинення інших правопорушень. Крім того, він навів аргументи платоспроможності нардепа, незважаючи на накладений на його майно арешт.

«Розмір застави є співмірним із майновим станом пана Гунька – обвинувачення надало докази. Враховувались як офіційні доходи, які за 7-8 років склали 28 мільйонів гривень, так неофіційні, які зафіксовані в матеріалах. Крім того (Гунько, – Ред.), маючи два автомобілі, готувався купувати третій за дев’ять з половиною мільйонів гривень», – сказав він.

Гунько також просив змінити йому запобіжний захід, розкривши деталі своєї хвороби. За його словами, він має інвалідність першої групи і трансплантовану нирку, пересадка якої нібито обійшлась йому в десять тисяч доларів.

«Коли мені обирали запобіжний захід, то прокурор завищив мінімум у 10 разів мій майновий стан. Щодо лікування мого, то воно мені вартує 20-25 тисяч гривень щомісяця. Я прошу, беручи до уваги мій стан здоров‘я, обрати запобіжний захід, не пов‘язаний з триманням під вартою, щоб я міг вести те життя, яке збереже мій трансплантат та моє життя в цілому», – сказав нардеп.

До речі, аргумент з поганим станом здоров’я у березні 2018 року подіяв на суддю Шевченківського районного суду столиці. У 2018 році Гунько був серед затриманих Генпрокуратурою членів угрупування, яке могло бути причетне до незаконного привласнення майна держпідприємства «Радіопередавальний центр». Гунько розглядався слідством як організатор цього угрупування, яке привласнило державну земельну ділянку площею майже 100 гектарів та знищило унікальну радіопередавальну вежу «Борей». В оборудці була замішана кампанія «Інтер-профіт», що офіційно належала Анатолію Гуньку. Прокуратура тоді просила ув’язнення або звільнення під заставу у 116 мільйонів гривень. Адвокат підозрюваного заявив про незадовільний стан здоров’я свого клієнта через генетичну спадкову хворобу нирок, про що надав суду довідки і просив заслухати як свідка завідувача одного з відділень Олександрівської лікарні. У результаті суддя випустила Гунька під заставу в 1,7 мільйона гривень. 20 березня 2019 року, тобто через рік після обшуків і повідомлення про підозру, Генпрокуратура закрила справу проти Гунька і ще низки осіб через те, що не встановили достатніх доказів для доведення винуватості їх у суді, а Гунько вимагав моральної компенсації.

Однак створений в результаті судової реформи Вищий антикорупційний суд був не настільки гуманним як свого часу Шевченківський столичний і залишив Анатолія Григоровича під вартою до 7 жовтня з правом внесення застави в 30 мільйонів гривень. Гунько та його адвокати повністю провалили апеляцію. Анатолій Гунько, який від 9 серпня перебуває в СІЗО, поступово звикає до тюремного лексикону – у момент, коли зв'язок ще не обірвали по той бік екрану, де сидів Гунько почулося голосне командно-наказове «Глазной, открой!», а на телефоні заграла мелодія з фільму «Джентльмени удачі». Цього разу удача відвернулась від джентльмена.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото Сергія Кордика, карикатура з сайту «Чернігівщина: політика і компромат»