У перші дні, тижні війни, які були найтяжчими для нашого регіону за ці півроку, дівчинка навіть із мамою неохоче спілкувалася. Разом із дорослими дивилася новини і плакала. Її дитяче серденько, як і серця більшості українських дітей та підлітків, досі стискається від розпачу і не знаходять відповіді дорослих на запитання: «Навіщо людям війни!», «Чому росіяни із задоволенням знищують українців?» та інші.

«Моя донька, яка завжди була чимось зайнята, просто сиділа і мовчки кудись дивилася, – розповідає її мама Маргарита. – Кажу їй, а ти помалюй, бо Арінка дуже любить малювати. А вона мені каже: «А що я намалюю? Чорний квадрат?» Тоді і у дорослих, і у дітей руки ні до чого не приставали. Та весною ми взялися за свою улюблену справу».

Арінка із великим задоволенням ще з першого класу, тобто вже 7 років, займається у гуртку «Природа і творчість», що у Центрі ДЮТ. Завдяки викладачу Раїсі Михайлівні Півторацькій заняття у цьому гуртку вийшли далеко за межі гурткової роботи. «Арінка так захопилася виготовленням із природного та іншого матеріалу різних іграшок, виробів декоративно-прикладного мистецтва, що захопила ним і мене, – говорить її мама. – Раніше всі вироби ішли на різноманітні виставки, ми щось робили для сім’ї, друзів. У воєнний час все змінилося. І ми з донькою вирішили, що чорний квадрат малювати не треба! Наші мрії мають синьо-жовті кольори!»

З Україною в серці

До їхнього дуету долучилася і Надія Попович, тьотя Аріани. Отож, разом вони виготовили всілякі вироби, наприклад, янголятка, сердечка на магнітиках у патріотичних кольорах, браслети на руку, вазочки, картинки і т. ін. Все це було таким красивим і привабливим, що на ярмарку, який селищна рада організовувала у червні на стадіоні, всі їхні вироби швидко розкупили. Майстрині вторгували 1700 гривень і всі поклали у скриньку «Для ЗСУ».

Фетрові янголята та браслети зі стрічок

Цим їхня участь у справах на підтримку ЗСУ не закінчилася. Кожен їхній день – у жовто-блакитних тонах! Мама консервувала огірочки, борщову заправу для воїнів, а донька мамі допомагає, та малює малюнки воїнам, плете патріотичні браслетики. Все це постійно докладають у кожну чергову передачу воїнам, яка формується у Центрі ДЮТ. На жаль, у наших магазинах складно купити матеріал для роботи, навіть жовті та блакитні стрічки доводиться замовляти через інтернет.

Із різного святкового одягу Аріні найбільше подобаються вишиванки. Вдягає їх із задоволенням і шкодує за тими, з яких виросла. «Немає у світі красивішого одягу, як вишиванка», – говорить дівчинка. У неї аж чотири вишиті сукні, а до кожної є і віночок. А ще кілька блузок…

Її найзаповітніша мрія – ПЕРЕМОГА! А потім – життя тільки в Україні!

«Я знаю, Україна після війни стане такою, у якій мріятимуть жити люди й з інших країн», – впевнено говорить ця тиха, скромна дівчинка.

Олександра ГОСТРА