Сергій Олегович прийшов у журналістику після навчання у Київському університеті ім. Т. Шевченка. Працював у районних газетах Чорнобиля, Катеринополя, Бобровиці. У 1987 році він, філолог за освітою, став редактором чернігівської обласної молодіжної газети «Комсомольський гарт». Потім тривалий час працював власним кореспондентом газети «Голос України». Сергій Олегович доклав немало зусиль для становлення та повноцінного функціонування наукового історичного журналу «Сіверянський літопис» і ось вже 25 років його редагує.

У журналістській діяльності Сергій Павленко приділяв велике значення історії. Він захопився постаттю великого українського гетьмана Мазепи. Почав збирати інформацію, пов’язану з Іваном Мазепою – до речі, журналістський досвід йому в цьому допоміг. 

«Ще журналістом, у 1991 році, зацікавився Батурином. І, на моє щастя, я не міг знайти достатньо інформації в одній книжці, – розповідає Сергій Олегович. – Доводилося шукати її у книгозбірнях, сховищах і архівах Чернігова, Ніжина та Києва. Якби я тоді задовольнявся тим, що вже є в історії, то прочитав би книгу і на цьому зупинився. Саме так і роблять більшість звичайних людей. А я – скептик. Працюючи в «Голосі України», після вивчення інформації врешті-решт написав статтю про Батурин. Та ця тема мене дуже зацікавила, в першу чергу не вистачало інформації про гетьмана Мазепу».

Відтоді почалося становлення Сергія Павленка як науковця, а саме мазепознавця. Сергій Олегович знає про цю постать усе і навіть більше. За весь час він написав чимало книжок, де розкриває суспільству досі невідомі факти про великого гетьмана. Лише цього року вийшло аж дві книжки, присвячені зображенням І. Мазепи, документам про події 1708-1709 рр.

«За сьогоднішніх умов, коли є комп’ютер, Інтернет, все стало значно легше. Зараз, сидячи в своєму робочому кабінеті в селі Дягова, можу відвідувати всі бібліотеки світу, – говорить Сергій Олегович. – У мене в комп’ютері – близько 35 тисяч книжок на історичну тематику. І я в будь-який момент можу знайти ту книгу, яка мені необхідна. Натомість у 90-х роках доводилося витрачати багато грошей, щоб їздити і відвідувати архіви та бібліотеки в Києві. Потрібно було робити ксерокопії, однак у той час усе це коштувало дорого… Тому перші книжки дійсно писалися з великими зусиллями. Тепер усе – набагато простіше».

Зараз науковець працює над книгою «Іван Мазепа: догетьманський період».

«Чим буде цінна ця книга? Нині вже вийшло чимало монографій про Мазепу, але ранній період його життя, як правило, майже у всіх авторів вкладався лише в один розділ, – розповідає Сергій Павленко. – А в своїй книжці я планую зробити 17-18 розділів. Я по крупинках дослідив цей період життя гетьмана. Назбирав велику кількість архівних документів. У книжці буде розділ про батька, про матір гетьмана, про те, звідки взагалі взявся їхній рід – Мазепи. Може, когось це не дуже хвилює, однак треба розуміти, що саме з таких деталей складається життя людини».

Марія ПУЧИНЕЦЬ