Тут живе бабуся Дмитра, і саме на її городі подружжя Вербицьких заклало свій перший сад диво-ягоди жимолості. В Європі, а тим паче в Україні, ця ягода є маловідомою, а от японці споживають жимолость тоннами, цінують та люблять її за неймовірні цілющі властивості. Власники саду жимолості переконані, що ця ягода має неабиякий експортний потенціал і чудово підходить для вирощування у нашій місцевості.

«Обирали ягоду, яка підходить саме для Чернігівщини»

Ідея закласти власний сад у Дмитра та Мар’яни Вербицьких виникла давно, однак реалізувати її вдалося чотири роки тому. Спочатку як експериментальне хобі. Тепер воно поступово переростає у маленьку власну справу.

Мар’яна продає рекламу та комерційні спецпроекти на сайті Gazeta.ua та в друкованих виданнях – журналі «Країна» і «Газета по-українськи», Дмитро працює в інвестиційній компанії «Green Candle», де керує продажами.

«Ми вирішили знайти для себе хобі на землі, – пригадує Мар’яна. – Бабуся Дмитра живе у Любечі. Щовесни ми їздимо до неї саджати картоплю, але бабуся вже у віці, картоплі нам багато не треба, а землі чимало, тож задумались над тим, щоб посадити тут ягоду. Спочатку думали над полуницею, але вирішили, що таких врожаїв, як на Півдні, не буде, до того ж із нею багато мороки. Та ж сама лохина боїться протягів і потребує кислих ґрунтів, – продовжує Мар’яна Вербицька. – У нас було кілька кущів, але вони просто замерзли. Дмитро довго перебирав варіанти і вирішив спробувати жимолость».

«Обирали ягоду, яка підходить саме для Чернігівщини, для її півночі», – пояснює Дмитро Вербицький.

Із кілограмовою тарою урожаю

І ось – результат! На восьми сотках присадибної ділянки бабусі Дмитра – понад 200 кущів чотирьох сортів жимолості. Найсолодший сорт має назву «Аврора». Поруч із ним – сорти «Хонебі», «Індиго Джем» і «Бореаліс».

Саджанці подружжя замовляло у Польщі. Пояснюють, що в Україні з доступних сортів були тільки російські, які є значно гіршими за канадські. До того ж канадці серйозно вкладались у селекцію жимолості. Її по праву можна назвати національною ягодою Канади. Все – через невибагливість та стійкість.

Ягода довгожителів

«Батьківщиною жимолості є острів Сахалін, Японія. Японці її дуже люблять та цінують через цілющі властивості. Там її називають «ягодою молодості», – розповідає Дмитро. – Однак у дикій природі вона гірка, найближчий її родич – це вовча ягода. Власне, десертні сорти почали виводити відносно нещодавно – років з 30 тому. А до того моменту вона не мала комерційної цікавості. Чому саме Канада? Тому що там, крім жимолості, жодна інша ягода нормально не росте».

Канада є другим у світі виробником жимолості. На першому місці – Китай, котрий вирощує ягоду для потреб японців.

До вибору сортів Дмитро Вербицький підійшов раціонально. Перед тим, як закласти сад, він багато читав і досліджував особливості перехресного запилення.

«Сорт «Аврора» є найсолодшим, однак закладати плантацію одним лише сортом недоцільно, – пояснює ягідник. – Жимолость запилюється перехресно, тому чим більше різних сортів, тим краще. Якщо ж посадити один сорт, то врожай, звісно, буде, одначе ягода буде маленька. Селекціонери рекомендують як мінімум три різних сорти на одній ділянці. Я обирав найсолодший сорт «Аврору», а потім обирав інші найсолодші сорти, які з ним найкраще перехрещуються».

«Аврора» має продовгувату форму

Жимолость – це рання ягода. Врожай збирають вже на початку червня. Ягода цікава тим, що вона витримує до мінус 45 градусів за Цельсієм, а сама квітка – до мінус 4. Запилюють її джмелі, оскільки під час цвітіння «ягоди молодості» бджоли ще не літають.

Крім того, що жимолость корисна та смачна (хоча і має певну пікантну гірчинку), вона підходить для алергіків.

«У нас є знайомі, які мають дітей, що страждають на алергію, то їм не можна давати ту ж саму полуницю, а от жимолость можна і треба, – розповідає Мар’яна Вербицька. – Ще однією причиною, чому ми зупинились саме на жимолості, стало те, що наша бабуся хворіла на онкологію, а в цій ягоді є багато дубильних кислот та антиоксидантів, які пригнічують ракові клітини».

Загальновідомо, що природні компоненти в усі часи були і до цього дня залишаються прекрасною альтернативою медичним препаратам. Одним з найефективніших засобів у народній медицині є жимолость. Ці непоказні ягідки здатні творити чудеса з нашим здоров’ям. Недарма її особливо цінують японські довгожителі. Окрім антиоксидантів жимолость має протизапальні, імуностимулюючі; антибактеріальні; болезаспокійливі; в’яжучі; сечогінні; жарознижувальні; загальнозміцнювальні; тонізуючі та кардіологічні властивості. Атеросклеротичні бляшки, інфаркти та інсульти просто відступають перед «ягодою молодості».

Привабливий бізнес

Проблем із збутом жимолості у родини столичних менеджерів немає. Увесь минулорічний врожай у них розійшовся через Інтернет, як то кажуть, «на ура». З’явились постійні клієнти і навіть домовленості з мережею магазинів про реалізацію. Втім, всі організаційні та логістичні плани зламала війна. Разом із тим родина Вербицьких знає, що їх екологічний продукт заберуть до останньої ягідки роздрібні покупці.

«На цю ягоду є свій покупець, та й ціна для виробників приваблива: у столиці – 450 гривень за один кілограм, – каже Дмитро. – Жимолость є окупною ягодою. Її промислова продуктивність стартує від третього року і аж до 35 років. Потім можна робити радикальну обрізку і продовжити життя куща ще років на 10-15. З одного ж куща можна отримувати до 4 кілограмів ягоди. У нас був випадок, коли вона давала восени ще один врожай».

Кущі плодоносять до 35 років

Ділянка, на якій росте понад дві сотні кущів північної ягоди, є експериментальною. Мар’яна та Дмитро Вербицькі кажуть, що їхній експеримент вдався, тож настав час перетворити хобі в бізнес. А для цього потрібно розширюватись. Окрім інвестицій, треба ще й земля, от тільки її у місцевій громаді отримати не так просто. А ягідництво – це, як-не-як, додаткові робочі місця. Зрештою, маємо надію на те, що в Любечі підтримають ініціативу Вербицьких і в Україні незабаром з’явиться новий бренд екологічної продукції. Ринок збуту на жимолость столичним менеджерам знайти неважко, однак потрібні об’єми. Дмитро Вербицький взагалі бачить у жимолості величезний експортний потенціал. Тож цілком можливо, що мине не так багато часу – і «ягода молодості» з Любеча завоює світові ринки.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора