|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 0:56 | 12.10.2022

Лісова реформа поставила під сумнів децентралізацію

Існування низки громад на прикордонних лісових територіях – під знаком питання!

Ми вже описували негативний вплив так званої лісової реформи для Семенівської громади, подібна ситуація спостерігається і в Добрянці. Через ліквідацію структурних підрозділів Північної митниці та місцевого держлісгоспу в громаді не можуть спрогнозувати показники бюджету на наступний рік. До цього часу в громаді 50 відсотків надходжень до бюджету давало лісове господарство. Після ліквідації держлісгоспу як самостійної юридичної особи податок із доходів фізичних осіб будуть платити в Городню – за місцем реєстрації. Якщо це трапиться, то фактично можна говорити про ліквідацію не лише структурного підрозділу Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, а й громади в цілому.

 

Держлісгосп дорівнює громада

 

Крайні роки все більше й більше заяв про згортання децентралізації лунає з вуст голів громад. Держава, як і прогнозували, передала на місця повноваження, а от ресурси на їх здійснення або залишаються в державі, або ж їх перерозподіляють за іншими статтями. Підливає оливи у вогонь і лісова реформа. За задумом її ініціаторів, половину лісгоспів держави мають ліквідувати та укрупнити. Частину персоналу звільнять. Окремі профспілки лісівників та голів громад не погоджуються з намірами голови Держлісагентства Юрія Болоховця. Особливо протистоять ліквідації структурних підрозділів прикордонні лісові громади, в яких основну частину бюджетних надходжень формують держлісгоспи, зареєстровані на їх території.

Для Добрянки питання існування держлісгоспу – це питання життя і смерті громади.

За словами її голови Світлани Бицько, 50 відсотків надходжень до місцевого бюджету дають саме лісівники, сплачуючи податок на доходи фізичних осіб, земельний податок, ренту, туристичний збір та акциз. У зв’язку з так званою лісовою реформою та ліквідацією ДП «Добрянське лісове господарство» як самостійної юридичної особи, бюджетні прогнози зависли в повітрі.

«При формуванні бюджету ми робимо запити на підприємства і нам повідомляють прогнозовані фінансові показники, відповідно до яких ми формуємо дохідну частину, – пояснює Світлана Бицько. – Зараз ніхто не може нам надати точних прогнозів, оскільки, по-перше, немає директора підприємства, а є голова ліквідаційної комісії, який перебуває в Городні. А по-друге, держлісгосп перебуває в стадії ліквідації. У нас пряма залежність формування показників бюджету».

Це питання гостро стояло на крайньому засідання виконкому. У Добрянці всі розуміють, що ліквідація лісгоспу ні до чого доброго не призведе. На жаль, цього не розуміють у Києві, хоча Юрій Болоховець як виходець із Чернігівщини прекрасно знайомий зі станом справ на кожному держпідприємстві.

 

Жодних гарантій

 

До речі, голова Держлісагентства переконує, що навіть перереєструвавши підприємство, можна залишити ПДФО на місцях. Наскільки це реально – цікавимось у голови Добрянської територіальної громади.

«Для цього немає жодних законодавчих підстав, – каже вона. – Організація, яка сплачує податок, може це зробити, але якщо вона цього не зробить, то ми жодним чином не можемо на неї вплинути. Навіть через суд, – продовжує Світлана Бицько. – Ми погоджувались і я пропонувала в рамках компромісу: якщо Держлісагентство залишає нам підприємство як юридичну особу, то ми готові ухвалити програми підтримки галузі, відновлення зелених насаджень, створення насіннєвих центрів – тобто ми готові йти на всі компроміси, однак ніхто нам не пішов назустріч».

Через такі дії цілком можливо, що громада стане неспроможною, адже сплата ПДФО – це персональна зацікавленість голови громади і компроміс із керівником підприємства.

«Це було озвучено особисто Юрієм Болоховцем на крайній нараді в Чернігівській ОДА. По суті, нас підштовхували на якісь договорняки з керівництвом держлісгоспу», – коментує голова прикордонної громади.

У Чернігівській облдержадміністрації з приводу лісової реформи відбулося кілька зустрічей. На одній із них особисто був присутній голова Держлісагентства Юрій Болоховець.

За словами Світлани Бицько, ніхто так і не побачив техніко-економічних розрахунків ліквідації одних структурних підрозділів на користь інших. Важливо те, що керівництво Чернігівської ОДА зайняло позицію громад, і наради, які відбулись, були на їхній захист. Втім, як зазначалося, керівництво області так і не побачило економічного фактору в розрахунках. Разом з тим, варто розуміти, що обласна державна адміністрація не має права втручатись у господарську діяльність структур, які їй не підпорядковані. Тож прикордонні громади фактично залишені сам-на-сам з громіздкою державною машиною у вигляді Мінекології та Держлісагентства.

«Як у такому разі плануватимете бюджет?» – цікавимось у голови громади.

«Орієнтовні розрахунки ми ставитимемо на рівні 2021-го року, – відповідає вона. – Станом на сьогодні лісове господарство та Північна митниця не можуть надати прогнозованих показників. Щомісяця Північна митниця сплачувала близько 100 тисяч гривень надходжень. Зараз їх також реформують, і в Чернігові буде відділення Держмитслужби. Сплата податку буде перераховуватись у Чернігів».

 

Позиція держави – знищити прикордонні території

 

Незважаючи на те, що 2022-й рік стоїть для Добрянської громади під знаком питання, її керівництво продовжує шукати додаткові джерела надходжень.

«Просимо, щоб працівники подавали заяви на своїх керівників щодо сплати ПДФО в наш бюджет, оскільки така можливість передбачена законом, – пояснює Світлана Бицько. – Разом із тим, ми робимо наголос на аграрний сектор: переглядаємо орендну плату, нормативно-грошову оцінку землі і намагаємось збалансувати бюджет. Які будуть фактичні надходження – поки що спрогнозувати складно».

kontora

Контора держлісгоспу може стати пусткою

 

Незрозумілою залишається і доля контори держлісгоспу. Юрій Болоховець готовий передати її на баланс громади, оскільки не вважає за доцільне витрачати кошти на її опалення. Однак громаду така пропозиція не зовсім влаштовує. По-перше, географічне розташування приміщення не зовсім зручне. По-друге, керівництво Добрянки наполягає на тому, щоб всі працівники залишились працювати на своїх місцях, а не їздили щодня до Городні. До того ж поки що ніхто так і не озвучив трудовому колективу, як, коли, куди і хто конкретно буде їздити. Цілком можливо, що доглянуте приміщення контори місцевого держлісгоспу з прекрасними ремонтами занепаде.

Загальне враження ж від лісової реформи прикордонних громад – зрозуміле: вона є шкідливою не лише в економічному, але й в соціальному та безпековому планах.

«Негоже порівнювати прикордонні території з Центральною Україною, – каже керівниця прикордонної з Білоруссю громади. – Зараз і ми, і Семенівка – по суті, ворота держави, її щит. Адже у разі чого удар першими прийматимуть прикордонні території».

Отож і виходить так, що позиція держави щодо прикордонних з потенційним ворогом регіонів – не підтримати економічно, а знищити ці території.


 Довідка

ДП «Добрянське лісове господарство» має 90-річну історію і займає площу 41,4 тисячі гектарів. У структурі держлісгоспу – сім лісництв (Добрянське, Ріпкинське, Чудівське, Комарівське, Новояриловицьке, Олешнянське), два потужні нижні склади та транспортний цех. Лісгосп завжди був серед лідерів в області не лише за економічними показниками та рівнем зарплат, але й за площами заліснення. Щороку добрянські лісівники висаджували ліс на площі від 160 до 200 гектарів.

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

Схожі матеріали (за тегом)