|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 10:04 | 03.29.2024

Плани амбітні – найбільший в області виноградник!

Виноградарство і Чернігівщина – речі на перший погляд несумісні. Втім, підприємці з Остра ламають стереотипи і вкладають гроші у виноградники. Наразі мають понад 200 сортів винограду, з яких для промислового вирощування відібрали кілька основних.

 

Перший гектар виноградника Леонід Ющенко та Артем Севастьян заклали минулого року, а цьогоріч вже очікують на налиті грона. Ставку аграрії зробили на десертні сорти і порахували: попри загальний скепсис чиновників, виноградний бізнес – рентабельний. Так, навіть за найгіршими прогнозами з одного гектару вони розраховують отримати мінімум 100 тисяч гривень прибутку.

Грона вагою в півтора кілограма

Перший гектар винограду остерці Леонід Ющенко та Артем Севастьян заклали два роки тому. А минулого літа вже навіть смакували налитими придеснянським сонцем гронами. На зиму кожен саджанець виноградарі прикрили пластиковим пляшками та укутали землею.

«Перезимували добре», – оцінює стан лози Леонід Леонтійович, який у спільній садівничій справі відповідає за агротехніку.

Леонід Ющенко – типовий український дядько: простий, веселий і працьовитий. Чоловік успадкував від батька хист до садівництва, однак до певного часу Леонтійович, як називає його партнер по бізнесу Артем Севастьян, і подумати не міг, що колись займеться виноградом.

«Колись друзі подарували мені саджанець винограду «Августин». Ну як подарували? Нав’язали, а відмовляти було незручно, – пригадує Леонід Ющенко. – Лозу я прикопав і забув про неї. А через два роки випадково проходив повз і натрапив на свій виноград. Глянув – а там два грона здоровенних висить. Мене відтоді «переклинило», – посміхається чоловік. – Я буквально захворів цією справою».

Через певний час у Леоніда Леонтійовича біля хати на 15 сотках росло 120(!) сортів винограду. «Коли я тільки починав, то всі сміялись, – говорить остерець. – Ніхто й думав, що в нас може рости такий виноград. Коли ж я виніс на базар перші грона, то всі ойкнули. Грона були вагою по кілограму – півтора кожне».

З саджанцями, як з дітьми

Виростити хороший виноград – не так просто, як здається на перший погляд. Задля того, щоб не витрачати зайві гроші на закупівлю саджанців, підприємці розширюють межі виноградника власними саджанцями. Для цього ще з осені вони заготовили лозу. Нарізали її по півтора метри довжиною, потім зв’язували у пучки та зберігали у погребі. Вже в лютому Леонід Ющенко обрізав пагони до 2-3 бруньок, вимочив і поставив у баночки, заповнені на півтора сантиметра водою.

«Коли пагін пустить коріння, саджанці висаджують в пакетики, – розповідає пан Леонід. – Звичайна земля для винограду не підходить, він любить легкі ґрунти: чим легша земля, тим краще. Ми зазвичай беремо землю з-під ліщини і додаємо трохи торфу. Така земля є пухкою, – продовжує виноградар. – Важливо слідкувати за тим, щоб спочатку розвивалося коріння, а вже потім сам пагін, бо якщо буде навпаки, то саджанець пропаде. Для того, щоб цього не трапилося, треба, щоб температура води біля корінця була на рівні 25 градусів Цельсія, а на поверхні – градусів 8!».

Такий саджанець одразу виносити на вулицю категорично заборонено – згорить! Перед тим, як він потрапить в землю, його загартовують.

«Щойно з’являється стабільне тепло – десь 15 градусів – ми виносимо саджанці, – продовжує тему аграрій. – Це бажано робити у похмуру погоду, щоб на листя не потрапляли сонячні промені. Спочатку даємо побути надворі хвилин на 15, щодня часу додаємо. Так робимо впродовж двох-трьох тижнів, поступово привчаючи до сонячних променів».

Після процедури загартування вегетативні саджанці висаджують у прогріту землю. Роблять це у травні-червні. А за місяць до того, як висадити, треба викопати яму 60*60*60 сантиметрів і засипати субстрат.

«Берете два відра перегною або прілого листу, літрову банку попелу, все це перемішуєте і закладаєте в яму, заливаючи зверху два відра води. Компост повинен осісти, і глибина ями не має перевищувати 40-45 сантиметрів. Наверх компосту насипаєте ще 5 сантиметрів родючого ґрунту, так, щоб у результаті ямка була не глибшою 40 сантиметрів, – каже Леонід Ющенко. – В ідеалі треба витримати 4 тижні, а потім вже висаджувати саджанець. Якщо висадити одразу, то земля просяде і саджанець потягне за собою коріння, потім виноград почне хворіти. До речі, – пояснює садівник, – 5 сантиметрів ґрунту ми насипаємо для того, щоб корінець не обпекло».

Рентабельна справа

Перед початком будь-якої справи кожен поважний підприємець обов’язково порахує рентабельність та перспективність.

«Перспективність – хороша, – переконує Артем Севастьян. – Цього року закладемо ще один гектар розсадника, а надалі плануємо розширити до десяти гектарів. Загалом, плани амбітні – хочемо закласти найбільший в області виноградник», – каже підприємець.

Остерці планують вирощувати столові та кишмишні сорти. Зберігати їх можна до шести місяців. Попередньо знайшли контакти оптовиків із Житомирщини.

«Ціна там хоч і не дуже приваблива, але це наш запасний варіант, – говорить пан Артем. – Ми знаємо, що наша продукція не пропаде».

Артем Севастьян та Леонід Ющенко вирішили зробити ставку на органічність, тому виноград вирощують без застосування хімії.

«Готові будемо пройти сертифікацію, перевірки та експертизи», – висловлюється Артем Севастьянов.

Окрім винограду, остерці пробують себе в садівництві. На суміжній ділянці ростуть яблуні, груші, вишні, черешні, персики. А цього року посадять ще і гранати.

Прогнозують, що через два роки їхній перший гектар винограду дасть прибуток і покриє всі витрати. Далі – тільки чистий прибуток. Навіть за найгірших розкладів підприємці очікують отримати не менше 100 тисяч гривень з гектара.

Всім, хто скептично ставиться до виноградарства в поліській зоні, пояснюють: особливої різниці в кліматичних зонах нині немає.

«20 років тому у нас це здавалося неможливим, а нині – все реально, – каже Леонід Ющенко. – Добре дозрівають ранні, ранньо-середні та середньопізні сорти. Для власного споживання я б рекомендував дуже хороший кишмишний сорт «Юпітер» – він витримує 27 градусів морозу, може нести по два грона на пагін, кожне вагою по 400-500 грамів. При хорошій агротехніці з одного куща можна взяти до 30 кілограмів плодів. Для лінивих – сорт «Августин»: він плодоносить за будь-яких умов».

За словами Артема Севастьяна, остерський виноград вже викликає неабияку цікавість у білорусів. Ті чекають перших серйозних врожаїв і висловлюють готовність купувати столові сорти.

Дивлячись на цих ентузіастів, хочеться побажати їм тільки успіхів. Маємо надію, що колись і Чернігівщина з’явиться у Виноградному кадастрі України, а наші виноградарі зможуть отримувати урядові дотації нарівні з колегами із південних областей України.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото Олексія Миколаєнка

Схожі матеріали (за тегом)